Водохреща та Богоявлення Господнє: з чим пов’язані назви свята, які його традиції та дати відзначення (ФОТО)
Цього року православні християни можливо востаннє святкують Водохреща 19 січня, але традиція не зникає, а трансформується. В ці дні священники проводять велике освячення води. Що для релігійних людей означає цей день та що зміниться вже наступного року ми розпитали настоятеля парафії святого Архистратига Михаїла села Воля-Ковельська Волинської області отця Володимира (Удуда).
Історія назви свята Богоявлення
Для православних християн 19 січня Водохреща (Богоявлення) завершує цикл свят, яке розпочинає Різдво Христове. Всі вони пов’язані з життям Ісуса Христа — від його народження до хрещення.
Водохреща, як стверджує настоятель парафії святого Архістратига Михаїла села Воля-Ковельська Волинської області, це народна назва церковного свята Богоявлення. Саме воно пов’язане зі значною подією, яка відбулася під час хрещення пророком Іоанном Предтечею 30-річного Ісуса Христа у ріці Йордан.
“Сюди люди приходили, щоб змити водою гріхи. Йоанове хрещення як сучасна сповідь: щире покаяння, виправлення і добрі справи були його головною вимогою. За традицією на Йордан прийшов хреститися й Ісус. Як тільки він вийшов з води, небо розкрилося і у вигляді голуба з’явився Святий Дух, а Бог Отець промовив: “Це син мій улюблений. У ньому моє благовоління”. Тоді люди побачили Богоявлення — для них відкрилася кожна із іпостасей Пресвятої Троїці”, — розповідає отець Володимир.
На Богоявлення проводять велике освячення води
На Богоявлення священнослужителі здійснюють велике освячення води. По-іншому його називають Велика Агіасма, яку проводять двічі на рік.
Освячення води напередодні свята та традиції, пов’язані з ним
“Напередодні свята віряни йдуть на богослужіння до храму, по завершенні якого відбувається освячення води. Традиційно в цей день християни дотримуються посту — нічого не їдять і не п’ють, поки не вип’ють свяченої води. Після цього вечеряють, однак їдять лише пісні страви. Так готують себе до свята Богоявлення”, — пояснює священник.
У християн існує традиція: саме в цей день окропити богоявленською водою свою оселю, каже отець Володимир.
“Господар набирає в мисочку свяченої води, робить маленьке кропило і окроплює водою все житло, а також господарку і все, що є вдома. В моєму дитинстві це робив найстарший чоловік — дідусь. Я ходив за ним слідом і носив воду. Є також традиція носити й хліб”, — продовжує священник.
Освячення води на Богоявлення та його церковні традиції
Хто не зміг прийти до храму та освятити воду 18 січня, можуть зробити це 19 — на свято Богоявлення.
На Богоявлення освячують воду не лише в храмі, а й на водоймах.
“Там, де є водойми, збираються священники, щоб освятити в них воду. Це різні водойми. Існує навіть практика, коли у великих містах священники приходять на водозабори і освячують воду. Відповідно тоді і з крана тече свячена вода”, — каже отець Володимир.
В цей день люди запрошують священників додому, щоб окропити свої оселі богоявленською водою. Однак це не слід плутати з освяченням житла, зазначає настоятель парафії святого Архистратига Михаїла.
“Освячення оселі є священною дією, проведення якої визначено окремим порядком у богослужбовій книзі. А відвідини священника у час Богоявлення це підведення підсумків різдвяних свят. Адже саме після нього завершується період святок, коли ми славимо Різдво Христове, колядуємо і прославляємо Христа. Займаємося більш духовними справами, які підбадьорюють, збагачують і єднають нас”, — уточнює отець Володимир.
Богоявленська вода є найціннішою та найсильнішою, вважають віряни
Священник стверджує: вода, освячена на Богоявлення, очищається від того бруду чи якихось інших речовин, які шкодять та заважають. Вона набирає зовсім інших цінних властивостей.
“Ми знаємо, що будь-яка свячена вода не псується. Однак богоявленська зберігається цілий рік і має набагато більше сили. Її ми використовуємо для багатьох потреб, споживаємо навіть в хворобі. В церкві цю воду беремо для випікання просфор — церковного хліба, який обов’язково готують на кожне богослужіння і без якого не може відбутися Святе Причастя”, — говорить отець Володимир.
У період від Водохреща до Стрітення воду в церкві взагалі не освячують, тому для будь-яких потреб використовують тільки богоявленську.
“Навіть для хрещення в цей час ми користуємося водою, яку освятили на Богоявлення. Через її цінні властивості ми опускаємо під час цього таїнства спеціальні молитви, які зазвичай читаємо на освячення води для людини, яку хрестимо”, — додає отець Володимир.
Дата відзначення Богоявлення з часом може змінитися
Попри те, що в деяких українських храмах Різдво відзначили 25 грудня, дата відзначення Богоявлення цьогоріч не змінилася.
“Це був, я б сказав, такий пілотний проєкт. Священний Синод (керівний орган ПЦУ, — ред.) дозволив людям святкувати Різдво саме в цей день. Всі інші свята ми звершуємо згідно церковного календаря”, — пояснює отець Володимир.
Він зазначає: зміни дат відзначення Богоявлення та інших церковних свят можливі.
“Щоб відзначити їх, як і Різдво на 13 днів раніше, мала би відбутися церковна реформа. Вона стосується зміни церковного календаря. Щоб святкувати Богоявлення раніше має бути, як мінімум, благословення Священного Синоду або дозвіл чи взагалі благословення на повну зміну церковного календаря”, — уточнює священник.
Він сподівається, що цей рік буде перехідним і церковну реформу нарешті проведуть.
“Питання зміни календаря в сучасних життєвих умовах дуже актуальне. Реформа зараз важлива. Адже Новоюліанський календар на сьогоднішній час найбільш точний. І якщо ми не проведемо цієї реформи, через деякий час будемо змушені святкувати Різдво не 7, а 8 січня. Якщо ж перейдемо на 13 днів раніше, дати будуть більш точні. Свято Богоявлення ми відзначатимемо 6 січня”, — зазначає отець Володимир.
Чи по всій Україні пройдуть служби на Богоявлення
Цьогоріч все залишається як і раніше. Однак через відкриту війну церковні служби на Богоявлення пройдуть не в усіх храмах України.
“Все залежить від регіону. Якщо він тісно контактує з війною та військовими діями, там можуть бути обмеження, щоб убезпечити людей. До того ж в тих містах, де йдуть бойові дії, не завжди є священники. А в тих регіонах, де мирно і спокійно, ми можемо дозволити собі провести це свято у великому колі однодумців і вірян”, — говорить настоятель парафії.
У військах, де є капелани, на Богоявлення також відбудуться церковні служби та освячення води.
“Аби підняти моральний дух українських воїнів, військові священники завжди їм допомагають. Проводять для них богослужіння, сповідають, причащають. Це допомагає людям єднатися навколо спільної ідеї, віри, традицій та уподобань”, — підкреслює отець Володимир.
Нагадаємо, через відкрите вторгнення Росії цьогоріч різдвяні богослужіння відбулися не в усіх українських храмах, а за святковим столом не змогли зібратися у повному родинному колі багато сімей. До того ж у деяких храмах УПЦ різдвяні богослужіння відбулися не 7 січня, а 25 грудня. Яким цього року було Різдво в охопленій війною Україні, ми писали в нашому матеріалі.
Читайте також:
9Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
