image

Блогерство, побачення і подорожі: як літні люди у Слов’янську організовують своє дозвілля?

|
07 Липня 2019

“Хіба 50 — це не вік щастя?”, — каже засновниця Фундації підтримки осіб старшого віку “Вік щастя” Наталія Бондаренко.  Ця людина повністю руйнує стереотипи про те, що на пенсії потрібно дивитися серіали та в’язати шкарпетки. Вона починає понеділок з пілатесу, вчить англійську, подорожує, ходить на побачення і планує завести свій Ютуб-канал, опанувавши блогерство. Привчає до цього і інших пенсіонерів міста.

 

 

В Слов’янську Донецької області вже більше двох років діє клуб дозвілля для літніх людей. Журналісти Вільного радіо поспілкувалися з його засновницею — Наталією Бондаренко. 

Сама жінка — харків’янка. Прожила там майже усе життя, а у 2012 році переїхала до Святогірська, де активно розвивала туристичний бізнес.

“Поки я жила у Святогірську і займалася туризмом, я вже трошки звикла. Більше того, мені дуже подобається Донеччина, степи, природа, Святогірськ. Все дуже автентичне, красиве”, — розповідає Наталя. 

Але війна змінила її плани. Невдовзі жінка перебралася у Слов’янськ, де зараз мешкає на постійній основі. 

“Після того, як звільнили Слов’янськ, я почала шукати собі роботу. І прийшла працювати в одну з міжнародних організацій, яка тоді заходила в місто. Я 2 роки працювала в організації цій, а потім я зрозуміла, що мені більше потрібен Слов’янськ, люди які тут живуть, щоб тут було гарне життя”, — згадує громадська активістка.

Як наголошує Наталія Бондаренко, вона довго не вагалася над напрямком діяльності організації, адже хотіла змінювати світ. І розпочала з себе. 13 травня 2017 року жінка зареєструвала організацію “Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”.  І запланувала влаштовувати освітні заходи для пенсіонерів.

“Я добре розумію їхні почуття, я проживала той самий час, що і вони. Я народилась у Радянському союзі, проживала роки Перебудови. Всі ці проблеми, які були у них, я ж там жила. Добре це пам’ятаю і розумію, тому мені дуже зрозуміле їхнє таке ж ставлення до життя і до самих себе. А зараз все трохи змінюється. Звісно, вони відстають. І ось треба допомогти їм озирнутися навкруги і зрозуміти, що життя змінилося. Треба не пропустити оті 20-30 років, які у тебе є попереду. Це також твоє життя”, — пояснює засновниця Фундації підтримки осіб старшого віку “Вік щастя” Наталія Бондаренко. 

Починати доводилось справді з нуля. 

“У нас нічого не було, зовсім нічого. Я говорю — я буду відкривати курси комп’ютерної школи для дорослих. І директор Центру культури і довкілля Кошлаков Олександр говорить — відкривай, роби. Надав мені він тоді можливість у приміщенні за комп’ютерами провести. Я закликала спільноту приходити на цей курс”, — згадує Наталія Бондаренко.

Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”
Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”

Запрошувала перших учасників та учасниць Наталія через соціальні мережі. Але оскільки людей її віку на фейсбуці досить мало, то писала так: “Любі сини та доньки, онуки та онучечки, передайте, будь ласка, своїм татам та мамам, дідусям та бабусям, що ми їх чекаємо. І вказувала адресу, куди треба прийти і на який час”. 

І це спрацювало. Вже за кілька днів на перший урок зібралися 25 людей. Як наголошує Наталя, саме на той момент зібралися ті люди, які зараз розвивають організацію. Залишилися не всі. Наразі на постійній основі є 10-12 волонтерів, які представляють “Вік щастя” і допомагають організовувати дозвілля. 

Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”
Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”

Протягом останніх двох років Бондаренко активно розвиває організацію, залучає волонтерів, пише проекти, подорожує Україною, бере участь у тренінгах та лекторіях. 

“Організація — найголовніша моя діяльність. Це головний проект мого життя, можливо. Тому для мене розвиток напрямку, яким я займаюсь, розвиток людей віком 50+ в різних напрямках. Тут дуже багато роботи, і тому приділяти ще увагу чомусь і займатися ще чимось — неможливо. І скажу ще: коли ти чимось гориш, воно тобі настільки до вподоби і приносить задоволення, ти цим живеш! Тому займатись ще чимось, напружувати себе, мабуть, немає сенсу”, — розповідає жінка. 

Саме завдяки тому досвіду, який вона отримала за цей час, вдалося отримати все необхідне в приміщення фундації “Вік щастя”. Розташувалися вони у Центрі культури і довкілля Слов’янська по вул. Вокзальна 77, кім 209. Їхній офис — невеличка, але дуже затишна кімната. У кількох метрах квадратних тут розмістили столи, ноутбуки для занять, на фліпчарті збереглися нотатки з останнього уроку англійської, а на стінах — грамоти та сертифікати представників “Віку щастя” з конкурсів та тренінгів. 

Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”
Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”

Зараз цього достатньо для базової реалізації планів організації, однак на самому початку було зовсім не так. 

Як виявилося вже після запуску організації, проблема самореалізації літніх людей актуальна не тільки в Слов’янську. 

“Що таке бабуся в сім’ї? Ну добре. Пиріжків напече, борщу наварить, щось там зробить. Але людині все ж таки важливо, щоб вона спілкувалася з такими ж, з рівними. Спілкувалася, думала, планувала. Це дуже важливо”, — каже засновниця ГО “Вік Щастя”.

Її філософія: людина повинна бути щаслива впродовж всього свого життя. У молодих попереду є соціальні завдання: навчання, весілля, діти, кар’єра та інше, а літні люди часто втрачають мотивацію до саморозвитку.

“Людина в такому віці відчуває самотність. Незалежно від того, живе вона в сім’ї чи вона живе одна”, — додає Наталія Бондаренко.

Обурюється жінка також певною дискримінацією пенсіонерів навіть на загальнодержавному рівні. Каже: “У Пенсійному фонді є таке визначення, коли людина вийшла на пенсію, то ось цей післяпенсійний вік офіційно визначається як “час дожитія”. Уявляєте собі? Не життя повноцінного, а дожитія. Тобто, якщо мені держава платить якусь пенсію, то я вже доживаю. Я доживаю свій вік, своє життя. А скільки я буду доживати, я не знаю. Я сиджу і доживаю”. 

Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”
Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”

Як розповідає Наталія, після виходу на пенсію людина зазвичай розгублена, бо до того весь час знаходилася в якомусь ритмі, а потім вибилася з нього. “Вік щастя” — місце, де до цього ритму повертають. 

“Ось у нас нещодавно прийшла жіночка. Якраз прийшла на лекцію з психології виключно для того, щоб побороти депресію. Зараз вона танцює, ходить із Скандинавською ходою. У нас є ще театральний гурток “Дами”, вона в цьому гуртку також. І вона зовсім інша”, — наводить приклад Бондаренко. 

Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”
Фундація підтримки осіб старшого віку “Вік щастя”

У ГО “Вік щастя” різні люди можуть знайти собі щось до душі. 

“Дуже багато напрямків нашої діяльності. Ось тут і комп’ютерний клас, і ми вивчаємо англійську два рази на тиждень, Скандинавська хода, пілатес, танці, боулінг”, — пояснює жінка. Та розповіла, що це ще не все. Також вони організовують побачення для літніх людей, що шукають собі пару. А в найближчих планах — опанувати відеоблогерство і завести власний Ютуб-канал. 

Запрошують до участі всіх охочих. 

“І тоді ти не будеш обузою для громади, а будеш тим потенціалом, який буде розвивати не тільки себе, а й молодь”, — підсумувала Наталія Бондаренко. 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

194
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: