Всесвітній день лісів у 2024 році Донецька область зустрічає у важкому стані. Щонайменше 100 тисяч гектарів лісів вважають забрудненими нерозірваними снарядами й ракетами, а також замінованими. Скільки вдалося розчистити за два роки повномасштабної війни, чи багато заміновано вже по кілька разів та що вигоріло в екосистемі регіону — розповідаємо детальніше.
Про стан лісів журналістам Вільного радіо розповів голова Донецького обласного державного управління лісового та мисливського господарства Віктор Стороженко.
З 24 лютого 2022 року по березень 2024-го бійці ДСНС Донеччини обстежили та розмінували понад 120,5 га лісів області.
Та загальна цифра в кілька разів більша. Оскільки допомагають також бійці ЗСУ, загалом розмінувати вдалося 700 гектарів лісів.
Під час обстеження лісів найчастіше знаходять:
Тому цивільним ходити до лісів у регіоні заборонили. Це небезпечно для життя.
У лісгоспів є лише попередні та орієнтовні оцінки щодо того, як багато територій лісів Донеччини заміновані або ж усипані вибухонебезпечними предметами.
“Забруднено в нас тисячі гектарів, десятки тисяч… Якщо взяти всі лісгоспи, які зараз є, то це точно буде не менше 100 тисяч гектарів. Це якщо взяти усе: окуповані та не окуповані”, — вважає Віктор Стороженко.
100 тисяч га — це приблизно 4% території області. Але водночас — це близько половини всіх лісів регіону.
“Це не тільки замінованість, а й засміченість вибухонебезпечними предметами. В наших лісах валяються нерозірвані снаряди, гранати та інше. Річ у тім, що коли йшли обстріли — не всі ж снаряди розривалися. Деякі лежать та можуть розірватися у будь-який момент. Бої йшли у Лимані, Слов’янську, зараз йдуть у Часовому Ярі. Й всі лісництва засмічені. Якщо взяти лісгоспи на тій стороні (тимчасово окупованій частині Донеччини, — ред.) — вони також засмічені. Це той же Горлівський лісгосп та Великоанадольський лісгосп”, — додає співрозмовник.
Попри продовження бойових дій, лісники на Донеччині почали відновлення лісів. За весну 2024 року планують висадити 50 тисяч саджанців на площі у 40 гектарах.
“Ми провели вибіркові санітарні рубки, де дерева пошкоджені обстрілами чи пожежами (прибирали дерева). Тепер проводимо посадку молодих дерев замість тих, що прибрали”, — говорить Віктор Стороженко.
Раніше саджанці для цього взяли б зі свого насіннєвого центру. Але його обладнання з області евакуювали та повертати не поспішають. Поки молоді дерева вирощують для Донеччини в іншому регіоні.
“В нас було зібрано насіння з наших дерев Лиманського лісу. Були шишки зібрані та отримане насіння. Коли почалася [повномасштабна] війна, ми їх передали у холодильники Львівського селекційно-насінневого центру. Так вони й лежать у холодильниках, щоб не втрачали свої якості. Саме з них засіяли насіння та отримали посадковий матеріал, який підходить для вирощування у наших умовах. Передали Лиманському лісгоспу та садимо цей посадматеріал”, — пояснює очільник лісництва Донеччини.
Загалом у 2024 році лісники планують висадити саджанці на площі у 100 тисяч гектарів. У першу чергу ці роботи проводитимуть у Національному природному парку “Святі гори” (через його відносну віддаленість від лінії фронту).
“У Національному природному парку Святі Гори багато пошкоджено лісів. Ще й багато через пожежі втратили. А коли воно горить, то й снаряди вибухають, які залишились там”, — додає Віктор Стороженко.
З початку повномасштабного вторгнення й до середини березня 2024 року російська армія знищила у пожежах 50,1 гектара лісів. Ці дані надали Вільному радіо у ДСНС Донецької області у відповіді на інформаційний запит.
Відновлювати їх складно з кількох причин. Одна з основних — брак людей.
“Люди повиїжджали через обстріли, і повертатись ніхто не хоче. А працювати треба, позалишались одиниці. Там, де було понад 100 працівників, зараз працює 20. Це на прикладі Лиманського лісгоспу. З дітьми виїжджають, я це розумію, але працювати нікому. Ще буває в армію забирають”, — зазначає співрозмовник.
Всі лісгоспи Донецької області вважаються критично важливими установами, тож вони мають право на тимчасове бронювання половини своїх працівників.
“Наші співробітники пройшли тренінги з виявлення вибухонебезпечних предметів. Вони мають вміти розрізняти їх, які можна чіпати, а які — ні. Бо у лісі можна знайти все, що завгодно. Коли вони знаходять щось та ідентифікують, то повідомляють, що там-то лежить міна, яку треба розмінувати, вивезти чи підірвати”, — пояснює Віктор Стороженко.
Окрім ДСНС та ЗСУ, в Донецькій області почали працювати три оператори розмінування. Однак поки що вони будуть займатись тільки сільгоспполями.
До повномасштабного вторгнення на Донеччині будували сучасну систему відеоспостереження за лісами, яка допомогла б вчасно виявляти вогнища. Але її не встигли завершити.
Під час боїв пошкодили й наявне обладнання.
“Вежі пошкоджені, але частково вціліли. У Ямполі ось вежа сильно пошкоджена, але її можна відремонтувати. У Лимані вежа осколками побита, у Дробишевому – пошкоджена. Тобто є пошкодження, але вежі міцні — з металу, тому можна буде відремонтувати. Однак, зараз діє заборона на застосування відеоспостереження у зв’язку з бойовими діями”, — зазначає Віктор Стороженко.
Попри війну, незаконні вирубки лісів теж не припинились. За словами очільника лісництва Донеччини, проблема стає навіть гостріше.
“Ми виявляємо “чорних лісорубів” та передаємо матеріали в поліцію. Ситуація стає гірше, тому що “чорні лісоруби” вирубують всі пилезахисні смуги, які, рахуються ніби нічийними. Річ у тім, що вони переходять у власність громади, але документи на них, що це ліс — ще не оформили. Вони (незаконні лісоруби, — ред.) цим користуються та вирубують їх. Особливо там, де тверді породи: дуби та акація”, — пояснює очільник лісництва Донеччини.
Проблема загострилась через те, що внаслідок бойових дій у регіоні дуже високий попит на дрова.
“Ці ж “чорні лісоруби” податки не платять, нічого не платять, крадуть та перепродають. Нещодавно була виявлена група: чотири машини у Покровському районі. Матеріали вже передані в правоохоронні органи. Зараз поліція займається. Це чотири ЗІЛа-131. Ця машина за один раз возить 10 кубометрів лісу. Тобто люди оснащені, є бензопили та електропили, щоб було менше чути, як вони працюють”, — уточнює співрозмовник.
Тільки за цим інцидентом попередньо область має мільйон гривень збитків, але справу ще розслідують.
Найчастіше незаконну вирубку лісів пилезахисної смуги виявляють у Покровській, Добропільській та Олександрівській громадах.
Нагадаємо, ставленики Кремля на окупованій частині Донеччини заявляють про наміри незабаром створити три нові заповідники “федерального значення”. Про збереження флори та фауни регіону росіяни заговорили після того, як через їхні обстріли там постраждали сотні тварин, а частина лісу зникла внаслідок пожеж та незаконної вирубки окупантами.
За підрахунками українських посадовців, окупаційна армія за два роки повномасштабної війни завдала збитків довкіллю України на понад два трильйони гривень. Їх спробують компенсувати коштом конфіскованих російських активів.