Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
24 лютого 2026 року у центрі Львова, в стінах Порохової вежі, відкрили інтерактивну виставку “МУ: Маріуполь. Українська ідентичність”. Над проєктом три роки працювали архітектори та історики. За допомогою 3D-моделювання, віртуальної реальності й мистецтва вони повертають голос місту, яке знищила Росія.
Журналісти Вільного Радіо відвідали експозицію, щоб побачити, як сучасні технології зберігають пам’ять про століття історії Маріуполя.
Усередині Порохової вежі після гомону вулиці та весняного сонця — прохолодно й спокійно. Камінь тут тримає не лише холод, а й густу, майже відчутну тишу.
На вході — невелика каса. За нею дівчина. Ми приходимо за чотири дні до завершення виставки, цікавимось, скільки людей уже встигли її відвідати. Відповідає: точну кількість назвати складно, але на відкритті було понад сто відвідувачів.
Поряд, на столі, лежать листівки й маленькі білі 3D-мініатюри будівель Маріуполя. Коли береш таку модельку в руку, стає ніяково: будинки, які знищили окупанти, раптом вміщуються у долоні.
Проєкт “МУ: Маріуполь. Українська ідентичність” — робота десяти архітекторів та команди Центру “Порохова вежа”. Це спроба повернути місту його справжній голос, очищений від імперських нашарувань.
Ідея народилася ще у 2022-му як студентська розробка магістрів національного університету “Львівська політехніка” (НУЛП) під керівництвом доцента кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну НУЛП Максима Ясінського, а сьогодні це — інтерактивний маніфест.
Перший зал — простір бібліотеки, який на час виставки доповнили фотографіями Маріуполя. На стінах — серії світлин, знятих із висоти: узбережжя, піщані коси, вулиці, ландшафти, фрагменти міста. Внизу — полиці з книжками й альбомами, запакованими у плівку.
Підіймаємося сходами — і простір поступово змінюється. Світлини вже не тримаються стін: вони ніби зависають у повітрі, накладаються одна на одну, створюючи ефект розшарованої реальності.
Одразу праворуч на столі розташовані невеликі моделі драмтеатру з QR-кодами. У центрі зали — більша модель тієї ж будівлі.
За допомогою телефона відвідувач може “оживити” театр через доповнену реальність: на екрані з’являється тривимірна будівля, яку можна роздивлятися з різних боків.
Трохи далі — велика інтерактивна мапа, біля якої гості затримуються, обертаючи її та роздивляючись знайомі будівлі. Праворуч стоять VR-окуляри. Одягаючи їх, відвідувачі бачать, як замість білої стіни праворуч виникають кілька полотен із зображеннями мозаїки.
Знизу є віртуальна кнопка: натискаєш її — і картина руйнується на шматки й так само швидко повертається до первісного вигляду.
Серед віртуальних полотен представлена знаменита мозаїка “Дівчина” Валентина Константинова та Леля Кузьмінкова, роботи яких були знищені росіянами.
Глибше у залі розташовані роботи Ганни Криць — пташки, що виблискують і притягують світло. Поруч — картини Василя Коренчука, яскраві та насичені болем. Навпроти представлені повністю червоні полотна Анни Скицької.
На третьому поверсі відвідувачі потрапляють у велику темну залу. Усе тут розповідає про історію міста: його становлення, боротьбу та розквіт.
З кута лунає жіночий голос, що веде крізь століття.
У залі — абсолютна тиша. Ніхто не говорить, здається, навіть не дихає гучно. Всі ніби завмерли від цієї столітньої історії, вміщеної в один аудіозапис.
Коли голос доходить до 2014-го, до лютого 2022-го, 86 днів оборони — у тиші стає чутно, як хтось плаче.
Частиною виставки стали кадри Мстислава Чернова з фільму “20 днів у Маріуполі”.
Проєкт “МУ: Маріуполь. Українська ідентичність” занурює в центр подій, де цифрові моделі поєднуються з реальністю, а 3D-друк здатен викликати довгі роздуми. Маріуполь тут — це не лише трагедія 2022-го. Це тисячолітній опір, який продовжується.
Виходити з Порохової вежі важко. Вуличний шум весняного Львова здається занадто гучним і навіть нереальним після тиші, що залишилася там, на третьому поверсі.
Раніше ми розповідали, що у Нью-Йорку провели виставку ляльок-мотанок бахмутських майстринь. Експозицію “Досвід України” присвятили четвертим роковинам повномасштабного вторгнення Росії.