Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — сержант Богдан Моцний, командир відділення штурмової стрілецької бригади єгерського підрозділу. Він добровільно став на захист країни, а серед побратимів отримав позивний Батя — за підтримку, людяність і готовність першим іти вперед.
Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Про те, яким був захисник, розповіла донька його дружини Ірина.
Богдан Моцний народився 7 квітня 1968 року в селі Варівці, що на Хмельниччині. Навчався у Дзеленецькому училищі, де здобув фах тракториста-водія. Після навчання працював водієм автобуса, а згодом почав їздити на заробітки.
Ірина згадує Богдана як дуже працьовиту людину, яка майже ніколи не сиділа без роботи. Власною працею чоловік зумів звести будинок і створити для сім’ї стабільне життя. На дозвіллі він любив займатися садівництвом.
“Він постійно працював — як не вдома, то на заробітках. До чого б не брався, усе вмів зробити. Мав золоті руки”, — згадує Ірина.
Попри важку роботу, чоловік залишався веселою й життєрадісною людиною. Рідні пам’ятають його усміхненим, відкритим і турботливим. А ще — дуже простим у побуті. Однією з улюблених страв Богдана були вареники з сиром.
Найбільше, каже Ірина, він дбав про родину. Хоча власних дітей у Богдана не було, доньку й сина своєї дружини він виховував як рідних.
“Він ніколи не сказав, що ми не його. Завжди хотів, щоб у мене з братом було все найкраще. На собі економив, а нам усе купував”, — розповідає донька.
За її словами, діти для Богдана завжди були на першому місці.
“Ми були для нього найважливішими, так само як і він для нас”, — каже вона.
Після початку повномасштабної війни Богдан Моцний добровільно долучився до війська. Служив у штурмовій стрілецькій бригаді єгерського підрозділу. Обіймав посаду сержанта та був командиром відділення.
Про службу рідним чоловік майже нічого не розповідав. Під час телефонних розмов завжди казав, що в нього все добре, навіть коли близькі здогадувалися, що насправді це не так.
“Що б там не сталося, він ніколи не говорив нічого поганого, щоб ми не хвилювалися”, — згадує донька.
Більше про фронтові будні сім’я дізналася вже від побратимів захисника після його загибелі. Вони розповідали, що Богдан завжди підтримував інших, ніколи нікого не ображав і в найскладніші моменти першим простягав руку допомоги.
“Він завжди йшов уперед. Через це йому дали позивний Батя”, — каже донька.
За весь час служби Богдан лише раз був у відпустці. За словами рідних, він часто поступався своєю чергою молодшим військовим, аби ті могли поїхати до дітей.
“Він казав, що ще встигне, а молодих хлопців треба відпускати додому до маленьких діток”, — згадує Ірина.
Богдан Моцний загинув під Покровськом під час виконання бойового завдання.
За службу чоловік здобув низку нагород. З-поміж них — відзнака “Хрест воїна-єгеря”, відзнака голови Ради оборони Донецької області — нагрудний знак “Захисник Донеччини”, а також подяка за сумлінне виконання службових обов’язків, високий професіоналізм, ініціативу та старанність, проявлені під час захисту суверенітету й територіальної цілісності України.
Посмертно захисника нагородили відзнакою Президента України “За оборону України”, а також надали звання почесного громадянина Городоцької міської територіальної громади.
З війни захисника не дочекалися дружина, донька, син, рідні та близькі, для яких він назавжди залишиться людиною, що вміла любити, працювати й бути опорою для інших.
Рідні Богдана створили петицію до президента України з проханням надати йому звання Героя України. Підтримати ініціативу можна, підписавши петицію за посиланням.
Світла пам’ять полеглому захиснику.