Був чесний і наполегливий: згадаємо хвилиною мовчання військового з Луганська Ігоря Філатова
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна, хвилиною мовчання. Серед них — військовий з Луганська Ігор Філатов. Хлопець загинув неподалік Часів Яра на Донеччині — коли його, пораненого, побратими намагались евакуювати, росіяни атакували їх з дрона.
Про Ігоря Філатова Вільному радіо розповіла його тітка Тетяна.
Військовий з Луганська потрапив на фронт одразу після академії
Ігор народився 28 грудня 1999 року у Луганську. З початку війни у 2014 родина переїхала до Старобільська, згодом — до Києва. В столиці хлопець закінчив школу і Національну академію внутрішніх справ. У січні 2023 року його призвали до лав 77 окремої аеромобільної бригади ДШВ ЗСУ. В академії Ігор закінчив військову кафедру, мав звання молодшого лейтенанта. Вже на службі отримав звання лейтенанта, був командиром взводу.
“Ігор був дуже наполегливий в усьому, такий трошки навіть впертий, якщо щось вирішив, то буде тільки по його, або ніяк”, — посміхається Тетяна, згадуючи племінника. — “Він дуже любив англійську мову і історію України, у нього були гарні оцінки з цих предметів. Бо якщо йому якісь предмети були нецікаві, то він міг навіть не прийти на урок. А ці любив дуже”.
Ігор любив спорт, займався в тренажерному залі, не мав шкідливих звичок. Тетяна, розповідає, що хлопець дуже вболівав за справедливість.
“Він був дуже чесним, правильним, якось на практику пішов в один відділок, побачив, скільки там усього неправильного і сказав, що не зможе там працювати”, — згадує тітка.
Військовий Ігор Філатов загинув поблизу Часів Яра
Під час служби Ігор проходив військові навчання у Франції. Тоді, коли був проїздом у Львові, вдалося на трохи побачити рідних.
“Після того ми більше його жодного разу не бачили. На навчаннях Ігор знайшов багатьох друзів, звідти повернувся одразу на фронт”, — каже Тетяна.
Ігор Філатов загинув на Донеччині між Хромовим та Часів Яром.
“Повинна була бути ротація, їх там в гарячих точках дуже рідко міняють, Ігор мав замінити свого друга на позиції. І тоді їх атакували, туди прилетіли снаряди, Ігоря сильно поранило в ногу. Хлопці надали першу допомогу, і мали евакуювати його та ще одного хлопця, до авто треба було нести їх чотири кілометри. І коли їх тягнули, над ними дрони кружляли. Кажуть метрів 50 залишалось, коли їх атакували дронами. Якби не цей дрон, може Ігор жив би ще”, — каже жінка крізь сльози.
Поховали захисника у Києві.
В Ігоря залишились мама, тітка і бабуся з дідусем. Рідні подали петицію з проханням надати Ігорю звання Героя України.
Ігорю назавжди залишиться 23 роки.
Світла пам’ять.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.