Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Володимир Салагуб з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав ЗСУ. Понад два роки захисник боронив Харківщину, а потім Донеччину. 30 червня 2024 року він загинув поблизу села Новожеланне.
Про життєвий шлях Володимира Салагуба Вільному радіо розповіла його донька Лілія Салагуб.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Володимир народився 19 травня 1977 року в селі Бишів Львівської області. Після закінчення Бишівської школи одразу пішов на роботу.
“Першою його роботою став діючий тоді в селі колгосп. Потім він їздив за кордон на заробітки та працював у місцевій школі слюсарем”, — перераховує Лілія Салагуб.
Вільний час чоловік також присвячував роботі — йому подобалось займатися будівництвом.
Коли почалось відкрите вторгнення росіян в Україну Володимир добровільно долучився до лав ЗСУ.
“Він не задумуючись, повернувся із-за кордону і добровільно став на захист Батьківщини. Сам приїхав з Польщі та пішов у військкомат. Це був березень 2022 року. За час проходження служби був на найскладніших ділянках фронту, зокрема: Харківська область, Сєверодонецьк, Вугледар, Авдіївка та інші. Але про службу розповідав рідко і дуже мало”, — уточнює донька.
Чоловік став навідником в самохідній артилерійській батареї.
Понад два роки Володимир боронив державу від окупантів та встиг побувати у відпустці декілька разів — проводив час з близькими.
“У військовій справі проявив себе відданим, відважним, завжди готовим прийти на допомогу побратимам, і підставити своє дружнє плече”, — додає донька.
30 червня 2024 року захисник загинув поблизу села Новожеланне Донецької області.
“Загинув від мінно-вибухової травми не сумісної зі життям. Через чотири дні після загибелі нам повернули його тіло. Поховали у рідному селі Бішів на Львівщині”, — уточнює Лілія.
У Володимира Салагуба залишилась дружина, донька та сестри.
“Він запамʼятався нам людиною яка завжди підтримає, допоможе, не залишить у біді, буде вірним другом та найкращим татом і чоловіком”, — говорить Лілія Салагуб.
Родина прагне, аби Володимиру Салагубу надали звання “Героя України”. Для цього вони створили петицію. Ви можете підтримати родину загиблого захисника, підписавши ініціативу за посиланням.
Світла пам’ять.