Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Володимир Салагуб з початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та добровільно вступив до лав ЗСУ. Понад два роки захисник боронив Харківщину, а потім Донеччину. 30 червня 2024 року він загинув поблизу села Новожеланне.
Про життєвий шлях Володимира Салагуба Вільному радіо розповіла його донька Лілія Салагуб.
Вільне радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безкоштовно.
Володимир народився 19 травня 1977 року в селі Бишів Львівської області. Після закінчення Бишівської школи одразу пішов на роботу.
“Першою його роботою став діючий тоді в селі колгосп. Потім він їздив за кордон на заробітки та працював у місцевій школі слюсарем”, — перераховує Лілія Салагуб.
Вільний час чоловік також присвячував роботі — йому подобалось займатися будівництвом.
Коли почалось відкрите вторгнення росіян в Україну Володимир добровільно долучився до лав ЗСУ.
“Він не задумуючись, повернувся із-за кордону і добровільно став на захист Батьківщини. Сам приїхав з Польщі та пішов у військкомат. Це був березень 2022 року. За час проходження служби був на найскладніших ділянках фронту, зокрема: Харківська область, Сєверодонецьк, Вугледар, Авдіївка та інші. Але про службу розповідав рідко і дуже мало”, — уточнює донька.
Чоловік став навідником в самохідній артилерійській батареї.
Понад два роки Володимир боронив державу від окупантів та встиг побувати у відпустці декілька разів — проводив час з близькими.
“У військовій справі проявив себе відданим, відважним, завжди готовим прийти на допомогу побратимам, і підставити своє дружнє плече”, — додає донька.
30 червня 2024 року захисник загинув поблизу села Новожеланне Донецької області.
“Загинув від мінно-вибухової травми не сумісної зі життям. Через чотири дні після загибелі нам повернули його тіло. Поховали у рідному селі Бішів на Львівщині”, — уточнює Лілія.
У Володимира Салагуба залишилась дружина, донька та сестри.
“Він запамʼятався нам людиною яка завжди підтримає, допоможе, не залишить у біді, буде вірним другом та найкращим татом і чоловіком”, — говорить Лілія Салагуб.
Родина прагне, аби Володимиру Салагубу надали звання “Героя України”. Для цього вони створили петицію. Ви можете підтримати родину загиблого захисника, підписавши ініціативу за посиланням.
Світла пам’ять.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
