Чи реальні цифри по COVID-19 на Донеччині? Що про це думають в Бахмуті та як коментують лікарі

Наталя Жукова
2020-06-28 15:32

image
Фото: департамент охорони здоров'я ДонОДА

“Лікарі брешуть”, — такі коментарі ми не раз читали під матеріалами про коронавірус на Донеччині. Навіть один з депутатів Бахмутської міської ради робив такі заяви. Тож ми вийшли запитати людей в центрі Бахмута: що вони думають про правдивість статистики COVID-19. А також розпитали лікарів про процедуру оформлення хворих з інфекцією та доплати за таких пацієнтів.  

 

Ми запитали мешканців Бахмута:

“Чи вірите ви, що лікарі дописують в статистику коронавірусу неправдиві цифри?”  

Молода жінка, яка не назвалася, лікарській статистиці довіряє.

“Добре, а сенс дописувати? Щоб не працювало нічого? Мені здається, вони не дописують, а так дійсно і є. Мені здається, навпаки приховують деякі справжню кількість (захворілих,  —  ред.)”,  —  каже вона.

А от Наталя Євгенівна навпаки не вірить статистиці, яку оприлюднюють лікарі:

“Цифрам, які озвучують, не вірю. Тому що у нас взагалі, за що не візьмешся, — все брехня, брехня, брехня. Я їм не вірю просто. У нас так повелося вже давно: в усі цифри щось дописують-переписують, додають (де завгодно: в економіці, медицині, побуті). Це в нас стиль життя такий”,  — каже жінка. 

На її думку, лікарям вказують що писати у статистиці.

“Після лікарів статистику можуть коригувати в будь-який бік. І потім може бути пряма вказівка лікарям: нижче чи вище чи ще якось. Вони ж підневільні люди”, — додає вона.

Катерина, яка відпочивала з дитиною в парку, вважає офіційну статистику нелогічною, тому не вірить в неї. 

“Тому що коли трохи зняли обмеження та випустили людей в парки, й одразу нам приписали таку статистику, що за ніч з’явилася така кількість захворілих. Це якось спонтанно та нелогічно, я вважаю. Я кажу саме про наш регіон: коли нас випустили, й одразу стався спалах у Слов’янську буквально за добу”,  —  каже жінка. 

“У мене є дуже багато знайомих медиків, я з ними спілкуюся. У них є свої причини це (фальшувати коронавірусну статистику, — ред.) робити. Вони, мені здається, заручники своєї професії”,  —  додає Катерина.

Пан Володимир теж вважає: медична система примушує лікарів приписувати статистичні дані. 

“Ви уявляєте що таке — ця (медична, — ред.) система? Ви підопічна, а над вами начальник. Ви дали начальнику, наприклад, цифру “10”, а він вам каже: “Ні, мені начальник сказав “20 дай”. От й він дає 20 — а куди він подінеться? Таке в мене враження створюється”, — пояснює чоловік.    

Перехожий середнього віку на ім’я Костянтин вірить офіційній статистиці, але, на його думку, перевірити її неможливо. 

“Чи дописують цифри чи ні (якщо не знаходишся в цій системі), ти не зрозумієш. Я довіряю. Мені здається, що тут немає обману”, — каже чоловік.

Працівниця залізниці пані Вікторія через карантин по коронавірусу втратила частину заробітку, тому ані в серйозність хвороби, ані в правильність статистичних даних вірити не хоче.

“Під приводом коронавірусу зупиняються підприємства. У нас в червні п’ятниці — без утримання, на простій — на якій підставі?! Якісь надумані цифри та якісь геть інші задачі з цим коронавірусом…”, — каже вона.

Чоловік пенсійного віку, Євген Володимирович, не довіряє статистиці, бо не бачить великої кількості заражених. А ще, на його думку, держава отримує зиск від карантинних заходів. 

“Я не бачу, щоб у нас було багато заражених в Україні. Вони заробляють на цьому — не лікарі, а держава. Маски ці — спочатку до 25 грн за штуку доходили, це теж йде на руку державі, комусь йде на руку. Державі не довіряєш: нам кажуть одне, а насправді виходіть інше”, — міркує він.

А от ще один наш випадковий співрозмовник, чоловік пенсійного віку, радше довіряє лікарям, бо підстав не довіряти в нього немає. Пів місяця тому пан Микола лікувався від пневмонії в терапевтичному відділенні та одужав. За його словами, в нього ще й астма. 

“Тому що я був хворий, а вийшов здоровий. Мені зробили кардіограми, 2 рази рентген, — показало, що все (запалення легенів, — ред.) щезло. Вилікували мене, довіряю я”,  —  каже він. 

Йому робили швидкий тест на коронавірус та ПЛР-мазок — аналізи виявилися негативними. Тож коронавірусну хворобу йому ніхто не приписував.  

“Так, мені зробили тест на вірус спершу отут (швидкий тест на коронавірус, — ред.), потім на ВІЧ, а потім зробили ніс та рот (ПЛР-мазок на коронавірус, — ред.) Сказав, раніше двох тижнів він не прийде, чи в Київ його відправляють, не знаю… Все робили, так. Прийшов папірець, що я здоровий”,  —  каже чоловік.    

Коментує головна лікарка стаціонару

Головна лікарка Бахмутської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування (БЛІЛ) Світлана Мельникова пояснює як саме формується статистика стаціонарних хворих на COVID-19. 

“Поступив пацієнт з підозрою (на COVID-19,  —  ред.); на кожну підозру подається екстрене повідомлення в санстанцію, в лабораторний центр. Якщо цей діагноз під час негативного ПЛР-тесту знімається, то таким самим чином по ланцюжку він скрізь знімається з реєстрації. Коли приходить позитивний результат (ПЛР-тесту, — ред.), передається наступне екстрене повідомлення в лабораторний центр міста, потім в лабцентр області, а з них — далі в МОЗ України”, — пояснює головна лікарка БЛІЛ.   

інфекційне відділення БЛІЛ
Інфекційне відділення БЛІЛ, де лікують хворих з COVID-19. Фото: Вільне радіо

 

Міркування про те, що хтось зверху вказує лікарям яку статистику подавати, вона називає недолугими. 

“В нашому місті офіційна статистика чітко відповідає тим випадкам, які захворіли. Ми ж кожного пацієнта можемо перелічити пофамільно!”,  —  каже Світлана Мельникова. 

За її даними, всього в інфекційному відділенні Бахмута з квітня й донині від коронавірусної хвороби лікувалися 9 пацієнтів. (За новими правилами фінансування таких лікарень як БЛІЛ йде через Національну службу здоров’я України за пакетами конкретних послуг та конкретними договорами пролікувати певну кількість хворих з різними станами). 

Договір передбачав фінансування по 5,3 млн грн на місяць  —  при повній завантаженості інфекційного відділення. Але оскільки було лише 9 пацієнтів, то 5,3 млн грн отримали за 3 місяці своєї роботи. (Тобто, якби “дописували”, то отримали б втричі більше грошей). 

“Ми виплатили за квітневі та травневі випадки до 300% нашим співробітникам — в сумі це вийшла 281 тис грн. Зараз ми виплатимо ще за 4 випадки (1 пацієнт перебував у нас 1 добу, 1 пацієнт був 11 днів, ще один  —  5 днів, інший  —  2 дні). Ось за час їхнього лікування медики отримають до 300%”,  —  пояснює Світлана Мельникова. 

Ще з цих коштів лікарня витратилася на обладнання, медичні меблі та засоби.

“Також за ці кошти ми купили в лабораторію апарат для визначення рівня газу в крові за майже 300 тис грн. Він — в переліку необхідного обладнання. Ще за ці кошти ми купили 8 функціональних ліжок та 8 протипролежневих матраців у це ж відділення”,  —  розповідає головна лікарка БЛІЛ. 

За її словами, вартість лікування кожного випадку коронавірусної хвороби різний — це залежить від тяжкості перебігу хвороби та кількості днів, проведених в стаціонарі. Так, у найважчого пацієнта з COVID-19, який лікувався в стаціонарі 11 днів (в тому числі на апараті штучної вентиляції легенів) вартість лікування склала близько 60 тис грн. А хтось з цих 9-ти пацієнтів лежав у стаціонарі лише 1 день.

“На сьогодні в стаціонарі — 1 підтверджений випадок коронавірусної хвороби та 3 підозри (у них всіх пневмонії), з них 1 чоловік 1929 року народження. Якщо в них діагноз COVID-19 не підтвердиться, їх переведуть або в терапевтичне відділення, або на амбулаторне лікування”,  —  каже головна лікарка БЛІЛ.     

До того ж, працювати в захисних костюмах, за словами Світлани Мельникової, “ще те задоволення” (особливо влітку).

медпрацівниця в захисному костюмі
Ілюстративне фото медпрацівника Великоновосілківського ЦПМД в захисному костюмі. Фото: департамент охорони здоров’я ДонОДА

 

“До моменту отримання результату ПЛР-тесту з такими пацієнтами працюють в засобах індивідуального захисту. Звісно, це незручно, але це необхідно виконувати, якщо ти медпрацівник. Вони вдягають комбінезони, бахіли, рукавички, маски, респіратори, окуляри, щитки. Спекотно бути просто в будь-якому одязі, а в цьому…”, — каже начальниця бахмутських лікарів другої ланки.

 

Коментує головна лікарка “первинки” 

Головна лікарка Бахмутського центру первинної медичної допомоги Світлана Шабаліна вважає: люди не вірять лікарям, бо виявлених випадків хвороби в Бахмутській ОТГ дійсно мало. 

“Всього у нас зареєстрували 24 хворих від початку пандемії, з них 8 пацієнтів одужали, ще 13 людей досі лікуються, а троє померли. З 8 одужавших 4 лікувались амбулаторно, тобто це легка форма. 12 людей досі лікуються амбулаторно. Це багато чи мало для міста з 85-тисячним населенням? Мабуть, мало, щоб особисто стикнутися саме з цими людьми”, — каже очільниця сімейних лікарів Бахмута Світлана Шабаліна. 

Світлана Шабаліна головна лікарка ЦПМД Бахмута
Головна лікарка Бахмутського ЦПМД Світлана Шабаліна

 

Також, на її думку, існує історична недовіра до державних органів. 

“В нас немає довіри до держави. Ми завжди “малювали” якусь вигідну цифру, щоб щось довести на світовому рівні: що ми теж щось маємо. Й дуже важко повертати довіру населення до цих інституцій, й до медицини в тому числі. Я завжди стояла за відкриті відносини: ми прозорі, ми відкриті”,  —  каже Світлана Шабаліна.  

А щодо тверджень, що лікарям ніби-то “вигідно” мати більше хворих на COVID-19, головна лікарка ЦПМД каже так: 

“На жаль, ми не отримували жодного підвищення зарплатні у квітні  —  вони не надійшли, у нас не було коштів, щоб ми доплатили 200% до заробітної платні в березні”,  —  каже Світлана Шабаліна. 

З квітня доплату в “первинці” почали отримувати лише члени 2 мобільних бригад. В кожну таку бригаду входить медсестра, лікар та водій. Ці працівники в захисних костюмах відвідують вдома тих людей, у яких підозрюють коронавірусну хворобу, та беруть в них мазки на коронавірус з носоглотки. В місяць кожна бригада має зібрати 150 таких біоматеріалів для аналізу. За це НСЗУ сплачує на кожну з цих 2 бригад по 50 тис грн. Ці кошти мають покрити захисні костюми на всіх, вартість пального, а також рідину для зберігання аналізів в пробірках. Ця рідина специфічна і зберігає коронавірус від руйнування (якщо він є в біоматеріалах людини). Закуповують її в одному з дослідних інститутів столиці.  

мобільна бригада медики в захисних костюмах
Ілюстративне фото мобільної бригади ЦПМСД Добропільської райради. Фото: департамент охорони здоров’я ДонОДА

 

Світлана Шабаліна зазначає, що доплату за ризик зараження мобільна бригада отримала з затримкою. 

“За квітень доплату отримали 2 червня. Доплату ці люди отримали до 2-3 тис грн. Тобто це не 300% — в принципі, в постанові Кабміну й прописано “до 300%”. В травні ми зробили вдвічі більше, й вчора зайшли кошти  —  майже 102 тис грн, й ми розподілили ці кошти серед цих працівників”,  —  розповідає Світлана Шабаліна.   

Щодо сімейних лікарів в амбулаторіях, то за ризик підчепити коронавірус на роботі вони нічого не отримують.

“На жаль, немає пакета послуг “амбулаторне лікування COVID-19”  —  тому що держава його не затвердила. Тому я не можу зробити доплати тим лікарям, які працюють на прийомі. Тобто, по COVID є лише 3 пакети послуг: “екстрене лікування COVID”, “стаціонарне лікування COVID” та “робота мобільних бригад”. 

Тому фактично люди з легким перебігом хвороби лікуються вдома по телефонних вказівках свого сімейного лікаря. Якщо стан такого хворого трохи погіршується, його приїжджає оглянути та оцінити стан саме лікар з мобільної бригади (а не сімейний лікар). Якщо ж стан хворого значно погіршується, його бригада госпіталізує в стаціонар.     

На думку головної лікарки “первинки”, це не виходить за коло обов’язків медпрацівників, адже вони робили те саме під час спалахів кору. Але працювати стало важче.

“Ми постійно в засобах індивідуального захисту. Ви ходите в масці — розумієте, що це таке. А коли ти сидиш 6 годин на прийомі, постійно змінюєш ту маску, окуляри, щиток, — це важко. Збільшились видатки на побутову хімію, антисептики, одноразові рушники”, — пояснює Шабаліна.   

Також, лікарі “первинки” отримали додаткову відповідальність — приділяти ще більше уваги проявам ГРВІ та за можливості якомога раніше виявляти коронавірусну хворобу. Крім того, лікарі амбулаторій виявляють людей, з якими контактував кожен новий захворілий. 

Світлана Шабаліна зазначає, що статистика захворюваності в першу чергу потрібна не пересічним громадянам, а місцевій владі та керівникам різних організацій. Аби правильно реагувати на зміни в епідситуації в суспільстві та приймати ефективні рішення.  

“Для мене, як для лікаря, немає значення кількість виявлених, оскільки я розумію: їх більше, ніж ми бачимо в статистиці (тому що ми не проводимо масову діагностику). Для мене знаком є завантаженість стаціонарів, кількість людей, які потребують інтенсивної терапії та кисню, а також кількість важких випадків”,  —  каже Світлана Шабаліна.  

Наприкінці розмови вона зазначає, що боїться настання осіннього епідсезону, бо додадуться ГРВІ та грип. Та нагадує: якщо допустити стрімке збільшення кількості заражених коронавірусом, не вистачить медпрацівників, які могли б надавати необхідну допомогу людям. 

“Людського ресурсу не вистачить. Не тільки в Україні — не витримує медична система будь-якої країни”,  — каже головна лікарка ЦПМД.   

Щодо невеликої кількості померлих від COVID-19, Світлана Шабаліна каже: 

“Окей, скільки вам потрібно “покласти трупів”, щоб ви зрозуміли, що це страшно? Якщо десь хтось помер, то це чиясь мати, тато, брат, друг, чоловік. Хтось був дорогий комусь. Потрібно, щоб захворіла ваша рідна людина?”,  — риторично питає лікарка.

поховання пацієнта з коронавірусом
Поховання померлого внаслідок коронавірусної хвороби чоловіка. Бахмут, 17 травня 2020. Фото: Вільне радіо

 

Вона ще раз нагадує головну відмінність коронавірусної хвороби від інших станів, від яких традиційно помирає багато українців  —  це заразна хвороба, від неї не застрахований ніхто. І невідомо у кого буде тяжкий її перебіг.

“Якщо людина не стикалася з важким пацієнтом, який практично при свідомості помирає (а це бачать лікарі) — мені немає що сказати таким людям. Це коли відмовляють легені, а ти при повній свідомості. І тобі просто не вистачає повітря. Це удушшя, це катування”, — завершує розмову лікарка. 

Читайте також:

Всі матеріали за темою читайте тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись публікацією

Проєкт фінансується Фондом міжнародної солідарності в рамках програми "Free Media Programme"
Зміст публікації не обов'язково відображає думку Фонду міжнародної солідарності та є предметом виключної відповідальності авторів


Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: