Донецьку область у Верховній Раді представляють 12 народних депутатів. Дехто з них постійно звітує, як допомагає мешканцям своїх округів та армії. А про деяких обранців з початком масштабної війни нічого не чутно. Ми зібрали все, що відомо про діяльність кожного з нардепів від Донеччини за понад 100 днів великої війни.
Муса Магомедов — безпартійний і позафракційний депутат від Авдіївської громади. Про свою роботу в умовах відкритої війни він розповів у коментарі Вільному радіо.
На початку масштабного вторгнення нардеп допомагав рятувальникам з Харківщини. Для українських захисників він закупав бронежилети, каски, автівки, батареї для безпілотників та рації. Також він допомагав бійцям розв’язувати проблеми на кордоні, щоб швидше завозити необхідне.
“Я працюю в комітеті, у нас є парламентська група дружби зі Словаччиною, ми зараз організовуємо налагодження виробництва хірургічних інструментів, протиопікових [препаратів], щоб збільшити їх випуск у 10 разів. Дуже якісне обладнання і є висока потреба в цьому. Їздив, домовлявся, там розміщуватимемо виробництво. Будемо збільшувати виробництво, щоб покривати потреби госпіталів і лікарень”, — розповів Вільному радіо Муса Магомедов.
Відео: Муса Магомедов для Вільного радіо
Результатами роботи Магомедов ділиться у своїх соцмережах. Наприклад, пише про евакуацію людей з Авдіївки та передачу пікапа під гуманітарну допомогу.
Під час відкритої фази війни Муса з 292 засідань Верховної Ради не відвідав 115, а загалом за цей час він взяв участь у голосуванні за 38% законопроєктів.
Сам нардеп працював над трьома проєктами законів. Першим хочуть створити реєстр постраждалих від бойових дій Росії, аби люди отримували допомогу за знищене майно. Другим — звільнити продуктові магазини, аптеки та поштові відділення від плати за нерухомість на час воєнного стану. Третій передбачає, що підприємства та банки мають самі слідкувати за потенційними загрозами нацбезпеці та усувати їх в разі виникнення.
Зараз нардеп від Торецька, Дебальцевого та частини Бахмутського і Горлівського районів Євген Яковенко безпартійний, хоча раніше представляв ВО “Батьківщина”. З початку повномасштабного вторгнення Росії про нього майже немає згадок у медійному полі.
12 лютого, за даними “Української правди”, Яковенко відлетів у Стамбул. 14 лютого президент України закликав усіх депутатів, які на той час були за кордоном, повернутися протягом доби. З того часу повідомлень про повернення Євгена в Україну так і не було.
Також напередодні відкритого вторгнення Яковенко потрапив у рейтинг нардепів-порушників від YouControl. У цей список внесли обранців, які мають борги за адміністративні порушення. Яковенко з 16 провадженнями посів у рейтингу 3 місце.
“Найчастіше йдеться про стягнення штрафів за порушення правил дорожнього руху, стягнення аліментів, витрат виконавчого збору, конфіскація майна, вилученого митними органами тощо”, — пояснив заступник керівника YouControl з правових питань Данило Глоба.
5 червня Євгена Яковенка затримали молдовські правоохоронці. Про це просила білоруська влада через підозру його в хабарництві. Нардепа доставили до СІЗО, але 7 червня Молдова відмовилась видавати його Білорусі. Тож Яковенка відпустили.
За час відкритої війни нардеп Яковенко не подав у парламент жодного законопроєкту. За понад 3 місяці Євген не відвідав 91 засідання Ради з 292. Загалом за цей час він взяв участь у голосуванні за 17,5% законопроєктів.
Христенко представляє у Верховній Раді інтереси виборців з Бахмута, Лимана та Сіверська. Про цього нардепа від фракції “ОПЗЖ” (вже забороненої в Україні) зараз теж нічого не чутно. Остання згадка про нього датується 22 лютого. Тоді у парламенті засудили визнання Росією т.з. “ЛДНР”. За даними “Цензор.НЕТ”, Христенко був у Верховній Раді, але за заяву не проголосував.
Де зараз Христенко і чим він займається, невідомо. Наші журналісти намагалися зв’язатися з його прессекретарем, але його телефон вимкнений. Ймовірна сторінка депутата у фейсбуці порожня.
За час повномасштабного вторгнення Федір з 292 засідань Верховної Ради не відвідав жодного. Як і його колега Яковенко, законопроєктами з 24 лютого він не відзначався.
Народний депутат України від Слов’янська Юрій Солод, за даними Укрправди, ще 9 лютого 2022 року поїхав у Ригу. Відтоді про його повернення в Україну повідомлень не було.
21 квітня колишні депутати забороненої в Україні фракції “ОПЗЖ” створили нову групу під назвою “Платформа за життя та мир”. Серед них був і Юрій Солод. За даними руху “Чесно”, на засіданні його не було, а заявки на вихід з “ОПЗЖ” та вступ до нової групи парламентар подав дистанційно.
На фейсбук-сторінці Солода у відкритому доступі можна знайти хіба що привітання зі святами російською мовою. Є й інші дописи, але всі вони приховані. На обкладинці сторінки нардепа — напис “Победа!” у стилістиці “Великої вітчизняної війни”.
За час повномасштабного вторгнення Росії Юрій Солод брав участь у написанні одного законопроєкту. Документ передбачає виплату 50 тис. грн за первістка, 100 тис. грн за другу дитину та 150 тис. грн — за третю. Це, на думку авторів проєкту закону, має попередити в Україні демографічну кризу.З 292 засідань Верховної Ради під час відкритої війни Солод не відвідав жодного.
Позафракційного нардепа від Маріуполя Вадима Новинського до повномасштабної війни з Росією вважали прокремлівським. Втім у коментарі Радіо Свобода він наголосив, що сприймає повномасштабне вторгнення Росії як “акт агресії, якому не може бути виправдання”. Станом на 7 березня депутат перебував у столиці.
“Я у Києві. Нікуди не літав і нікуди не поїду. Буду тут завжди, бо я — громадянин України, як депутат давав присягу їй і буду їй вірним до кінця… Сьогодні я роблю все, що в моїх силах. І навіть більше. Дай Боже, щоб був результат”, — наголосив Новинський.
Діяльність депутата 13 травня прокоментував мер Одеси Геннадій Труханов в ефірі Радіо НВ. Він запевнив, що Вадим допомагає ЗСУ та вимушеним переселенцям, але доказів на підтвердження своїх слів не навів.
За даними Forbes, Вадим як власник “Метінвесту” за час відкритої війни втратив 1,4 млрд доларів. Серед втраченого майна підприємця є херсонська верф суднобудівної компанії Smart Maritime Group, яка лишилась на тимчасово окупованій території. Крім того, “Метінвест” тимчасово не контролює роботу торговельних центрів у Мелітополі та Бердянську. А у Маріуполі та Сєверодонецьку торговельні центри, якими володіє Новинський, майже повністю зруйновані.
Також окупанти захопили в Маріуполі 34 кораблі “Метінвесту”, а 31 травня почали вивозити продукцію з “Азовсталі” — одного з підприємств групи.
За словами Новинського, деякі його підприємства з групи “Смарт-Холдинг” зараз не працюють. Але він запевнив, що продовжує виплачувати працівникам зарплату, а деякі з них долучилися до лав ЗСУ та тероборони. Нардеп додав, що станом на березень 2022 року витратив 250 мільйонів гривень на гуманітарну допомогу.
“Один з основних напрямків нашої допомоги — Маріуполь. Це зараз форпост усієї України… Намагаємося задовольняти усі звернення волонтерів. Надаємо допомогу біженцям — причому не лише на території України, а й за кордоном. Також у нас є окрема програма допомоги для ЗСУ, які щодня героїчно захищають наші міста”, — казав тоді Вадим Новинський.
Як розповіли у PR-відділі “Смарт-Холдингу”, у квітні Фонд Вадима Новинського закупив у ЄС 9 карет “швидкої допомоги”. Автівки передали лікарням в Запорізькій області.
У червні Вадим Новинський фігурував у розборі “Ліга.net”, але вже не як нардеп, а як диякон Російської православної церкви в Україні. Тоді йшлося, що у групу УПЦ, яка виступала проти розриву з РПЦ, входили до семи митрополитів, серед яких був і Новинський.
“Новинський був гіперактивним. Хоч він на фото і виглядав сплячим, але коли прокинувся та зрозумів, до чого все йде, дуже активізувався. Баталії навколо Кирила (голови Російської православної церкви, — ред.) психологічно всіх сильно вимотали. І партія прихильників РПЦ таки досягла свого”, — розповідав архімандрит Кирило Говорун.
У своєму фейсбуці Новинський під час відкритої війни прямо про російську агресію не пише. На його сторінці можна знайти привітання з православними святами та 9 травня російською.
За час масштабної війни Вадим не подав до Верховної Ради жодного законопроєкту. Останній він зареєстрував 23 лютого. Цей проєкт передбачає додаткові соціальні виплати людям, які мешкають на лінії зіткнення.
З 292 засідань, які відбулись у Верховній Раді з 24 лютого, Вадим не відвідав майже половину. А при розгляді законопроєктів взяв участь у голосуванні лише у 24% випадків.
Даних про те, що нардеп від Вугледара Володимир Мороз покинув Україну до або під час відкритої війни, немає. 24 березня він вийшов із фракції “ОПЗЖ”, а у травні вступив до депутатської групи “Відновлення України”. До її складу увійшли 11 колишніх нардепів від “ОПЗЖ”.
30 травня нардеп Тарас Батенко повідомив, що Володимиру Морозу та іншим депутатам, які входити у фракцію “ОПЗЖ” хочуть заборонити брати участь у засіданнях Верховної Ради та інших органів як експредставникам проросійської сили.
На своїй сторінці у фейсбуці Володимир звітує, як допомогає жителям гуманітарною допомогою та ліками й вітає підписників зі святами. Також він розповів про звернення, яке направив до міністра енергетики, аби шахтарям під час воєнного стану виплатили зарплатні борги.
Відомо, що за відшкодування оренди житла з 1 по 28 лютого нардеп отримав 18 200 гривень з держбюджету.
Під час масштабної війни Мороз працював над 3 законопроєктами. Перший — про додаткові соцвиплати людям, які мешкають на лінії розмежування. Другий — про дозвіл нардепам під час воєнного стану брати участь у засіданнях парламенту дистанційно. Третій — про відшкодування збитків потерпілим від російської агресії.
З 292 засідань Ради з початку відкритої війни Володимир пропустив 110. За цей час він взяв участь у голосуванні за 61% законопроєктів.
Напередодні нової фази війни позафракційний нардеп від Маріуполя Сергій Магера заявив, що з боку Києва “робиться все, аби жителі ОРДЛО не повернулись в Україну”. Він припускав, що окупанти захочуть захопити весь Донбас, але водночас стверджував, що українська влада зацікавлена віддати Маріуполь росіянам.
Під час масштабної війни Магера не полишав Україну. Держава відшкодувала йому 18 200 грн за оренду житла з 1 по 28 лютого.
Нардеп Магера відвідує засідання Верховної Ради та періодично звітує про свою діяльність у відеозверненнях на фейсбук-сторінці.
Останнє звернення на момент виходу матеріалу він записав 31 травня. У ньому Магера відзвітував про свою роботу як нардепа. Йшлося про зміни в економічну та освітню системи, а також юридичні питання. Наприклад, обіцяли спростити реєстрацію смерті людині, яка опинилась на окупованій території.
https://www.facebook.com/100063521688059/videos/pcb.436428158484570/1233495057387017
Про діяльність Сергія окрім засідань під час масштабної війни невідомо. У своєму фейсбуці він не пише, чи допомагає чимось ЗСУ або жителям, лише іноді вітає зі святами та ділиться спогадами довоєнних часів.
За 3 місяці відкритої війни Сергій взяв участь у роботі над трьома законопроєктами. Перший — про додаткові соцвиплати тим, хто мешкає на лінії зіткнення. Другий — про дозвіл нардепам брати участь у засіданнях дистанційно. І останній на тепер — про відшкодування збитків постраждалим від дій російської армії.
Сергій пропустив 74 засідання парламенту з 292, які відбулись за час відкритої війни. За цей час він проголосував за 61% законопроєктів.
Нардеп від Волновахи Дмитро Лубінець, який входить в групу “За майбутнє”, з України не їхав. До і після початку повномасштабної війни він критикував Росію та розповідав про готовність своїх виборців у прифронтовому місті давати опір окупантам. На його сторінці можна знайти такі дописи:
Через 4 дні після початку великої війни нардеп розповідав, що у Волновасі росіяни вчинили геноцид і зруйнували всю інфраструктуру. Дмитро писав про свою спробу домовитися з міжнародними організаціями про “зелений коридор” для жителів. За його словами, спроба виявилась безуспішною.
Зараз нардеп відвідує міста своїх виборців, наприклад, прифронтовий Вугледар, та закликає жителів евакуюватися:
https://www.facebook.com/dmytro.lubinets/videos/732817124629287
Періодично звітує про допомогу ЗСУ: генератори, тепловізори, приціли тощо. Займається гуманітарною допомогою для мешканців прифронтової зони, регулярно проводить брифінги та дає коментарі ЗМІ.
4 квітня Дмитро Лубінець увійшов у делегацію для переговорів з Росією.
10 травня він відзначився закликом не обмінювати нардепа Віктора Медведчука: “Якщо ми думаємо про майбутнє, його (Медведчука, — ред.) необхідно покарати”.
27 травня набув чинності закон, який дозволяє звільняти будь-яких посадовців, призначених парламентом. Серед авторів законопроєкту був Лубінець.
За 3 місяці відкритої війни з Росією Дмитро став найактивнішим законотворцем серед усіх нардепів. За цей час він взяв участь у роботі над 21 документом. Серед них, зокрема, ініціатива, яка має зобов’язати чоловіків повернутися з-за кордону під загрозою 10 років тюрми або проєкт постанови, яким дії Росії в України визнали геноцидом.
Серед усіх нардепів від Донеччини Дмитро найчастіше відвідує засідання Верховної Ради. З 292 засідань від початку відкритої війни він пропустив 30 і взяв участь у голосуванні за 63% законопроєктів.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії член депутатської групи “ДОВІРА”, нардеп від Микитівського і частини Бахмутського та Горлівського районів Олександр Ковальов залишається в Україні.
22 травня Олександр вступив до лав депутатської групи “Відновлення України”, куди увійшли 11 колишніх нардепів від “ОПЗЖ”. А 30 травня нардеп Тарас Батенко повідомив, що Ковальову та іншим депутатам від “ОПЗЖ” хочуть заборонити брати участь у засіданнях, оскільки до цього вони були членами одіозної партії з проросійськими поглядами.
Звітів від Олександра Ковальова про гуманітарну або іншу допомогу нам знайти не вдалося. Він хіба що репостив на своїй сторінці заклики про допомогу.
19 травня Ковальова помітили на окупованій частині Донецької області. Туди він разом з представниками Червоного Хреста поїхав до полонених бійців “Азовсталі”. У самому МКЧХ тоді зазначили, що до складу делегації не входили сторонні люди, але не виключили, що хтось міг приходити до військових раніше.
В сюжеті окупаційних ЗМІ Ковальов запевняв, що українських захисників тримають у задовільних умовах та надали їм медичну допомогу.
Відео: ТК Юнион
Більш ніж за тиждень, 28 травня, вийшло ще одне відео Ковальова зі зруйнованого Маріуполя. Нардеп заявив, що вирішив забрати український прапор, який майорів над “Азовсталлю”:
https://www.facebook.com/100002895982904/videos/543742687455129
У фейсбуці депутата — здебільшого цитати видатних людей. Привітань чи інших дописів з нагоди 9 травня на його сторінці немає, натомість є публікації на підтримку українських захисників.
https://www.facebook.com/100002895982904/videos/283548620551547
За час відкритої війни Олександр попрацював над двома законопроєктами. Один з них — про дистанційну роботу депутатів. Другий пропонує під час воєнного стану забрати у СБУ контррозвідувальні функції та віддати цей орган під керівництво Міноборони.
З 24 лютого нардеп не відвідав 121 засідання Ради з 292 та взяв участь у голосуванні лише за два законопроєкти з майже трьох сотень.
Член депутатської групи “ДОВІРА” Максим Єфімов, який представляє Краматорськ, залишився в Україні. 22 травня він разом з 10 своїми колегами з “ОПЗЖ” вступив до лав депутатської групи “Відновлення України”, але за тиждень стало відомо, що всім їм хочуть заборонити брати участь у засіданнях як колишнім представникам проросійської партії.
Напередодні відкритої війни Єфімов заявив, що планує повернутися на Донеччину. На сторінці нардепа можна знайти його фото з Краматорська, яке він датував 23 травня, та привітання з Великоднем на фоні стели “Донецька область”.
В березні депутат відзвітував про евакуацію мешканців Краматорська до Німеччини. За його словами, він організував це спільно з ГО “Наш Краматорськ”.
Публікацій про 9 травня у фейсбуці Єфімова немає, однак є привітання з Днем вишиванки.
Не оминули депутата проблеми з бізнесом. 3 червня НБУ визнав, що “Мегабанк”, у якому Єфімов є одним з основних акціонерів, більше не може виконувати свої обов’язки перед клієнтами. Банк оголосили неплатоспроможним, і 8 червня Фонд гарантування внесків почав виводити його з українського ринку та виплачувати гроші вкладникам.
За 3 місяці масштабного вторгнення РФ нардеп Єфімов взяв участь у роботі над двома документами. Один з них — про дозвіл дистанційно працювати нардепам під час відкритої війни, а інший — про визнання дій Росії в Україні геноцидом.
За час відкритої війни Максим з 292 засідань Верховної Ради пропустив майже половину та взяв участь у голосуванні за 7% законопроєктів.
Колишній мер Дружківки, нардеп Валерій Гнатенко від 49-го округу (Дружківка, Костянтинівка, Костянтинівський і Покровський райони) вийшов з фракції “ОПЗЖ” і вступив до лав групи “Відновлення України”. Пізніше стало відомо, що Валерію та всім колишнім депутатам від “ОПЗЖ” хочуть заборонити брати участь у засіданнях.
За даними порталу Верховної Ради, за день до повномасштабного вторгнення, коли депутати голосували за санкції проти Росії через визнання нею т.з. “ЛДНР”, Валерій був відсутнім.
У квітні стало відомо, що під час відкритої війни Валерій Гнатенко отримав від держави 38 350 грн компенсації за оренду житла. Виплати охоплюють січень і лютий.
23 травня Vesti.ua з посиланням на джерела у поліції розповіли, що нардеп Гнатенко поскаржився правоохоронцям на 10 озброєних людей, які намагаються проникнути в його будинок. Поліція начебто з’ясувала, що це бійці прикордонної служби, які збиралися оселитися у Гнатенка на період воєнного стану. Матеріали передали в ДБР.
Валерій активно веде свою сторінку у фейсбуці. Там можна знайти його звіти про роботу у Верховній Раді та дописи про відрядження на Донбас. Нардеп часто звітує про закупівлю ліків, продуктів та речей першої потреби для мешканців Дружківки. А 8 червня він повідомив про надання медичного обладнання для Курахівської міської лікарні.
За 3 місяці відкритої війни ім’я Гнатенка вписали в один законопроєкт, який передбачає збільшення соцвиплат людям з дітьми, які мешкають поряд з лінією розмежування.
З 292 засідань, яка провела Верховна Рада під час повномасштабної війни, Валерій не відвідав 107, а участь у голосуванні за законопроєкти прийняв у 61% випадків.
Позафракційний народний депутат Андрій Аксьонов представляє у Верховній Раді інтереси виборців з Добропілля, Мирнограда, Покровська та Добропільського району.
Під час голосування за санкції проти Росії у відповідь на визнання т.з. “ЛДНР” за день до відкритого вторгнення Аксьонов, як і його колега Гнатенко, був відсутнім.
25 лютого нардеп записав відеозвернення, в якому не згадав про напад Росії, руйнування та смерті — лише закликав людей не панікувати.
“Не піддавайтесь паніці. Зараз новини пишуть, кому що спаде на думку, той те й пише. Давайте або вірити джерелам інформації, які перевірені, або взагалі закликаю вас не читати новини. Я перебуваю на території 50 округу, всі системи життєзабезпечення працюють у штатному режимі. Я не бачу приводів для занепокоєння. Я не бачу причин для занепокоєння зовсім… Довіртеся своїм керівникам, ви ж їх обирали. Ви вибрали мене – я з вами. Ось 50 округ, я тут, я маю бути з вами”, — сказав Андрій Аксьонов.
Після цього Андрій повністю зник з інформаційного простору. У відкритих даних немає жодних згадок про його діяльність, допомогу виборцям або армії.
“Давайте знайдемо цю людину — це народний депутат. Його немає з 24 лютого на жодній сесії Верховної Ради. Мені, звичайно, навіть у голову не приходить, що він міг втекти з країни або десь ховається у погребі. Давайте ви дізнаєтеся офіційну відповідь, де на цей час знаходиться наш народний депутат” — звернувся тоді до представниківДобропільської міськради депутат Микола Стрепоченко, повідомляє “Вчасно”.
Натомість сам нардеп отримав від держави 38 350 грн відшкодування оренди житла за січень-березень.
На порталі Верховної Ради Андрій Аксьонов значиться як ініціатор законопроєктів про дистанційну роботу нардепів та відшкодування людям руйнувань, яких заподіяла Росія.
З 292 засідань Верховної Ради за час масштабної війни Андрій пропустив 79 та взяв участь у голосуванні за 12% законопроєктів.
Нагадаємо, з початку відкритого нападу Росії на Україну СБУ завела справи на деяких посадовців, які співпрацювали з окупантами. Ми проаналізували, як представники 7 міських рад Донецької та Луганської областей називають напад Росії та чи визнають країну-агресора ворогом.
Читайте також: