Нещодавно Сергія Шкарлета призначили міністром освіти і науки України. До цього він пів року виконував обов’язки очільника МОН. Професор і заслужений діяч науки і техніки України відомий не лише академічними здобутками, а й дослівним копіюванням чужих наукових робіт. Біографія нового міністра освіти, його політичний і трудовий шлях – у матеріалі.
Сергій Миколайович Шкарлет народився у 1972 році в Узбекистані. Закінчив школу в Ніжині з золотою медаллю, після чого вступив у Київський політехнічний інститут. Там він вивчився на інженера-математика.
Одразу після цього Шкарлет вступив у Чернігівський технологічний інститут, де здобув другу вищу освіту за фахом економіста. Паралельно працював інженером-конструктором у Ніжинському НВК “Прогрес” та асистентом кафедри менеджменту в тому ж чернігівському виші. Там само через рік він стає викладачем кафедри економетрії, обліку і аудиту, а у 1998 році ㅡ старшим викладачем Чернігівської політехніки.
Далі Сергій Шкарлет стрімко просувається вгору кар’єрними сходинками. Стає проректором з навчально-виховної роботи, а потім ректором у Чернігівському інституті інформації, бізнесу і права. Там він пропрацював до 2010 року, а потім ще 10 років очолював Чернігівську політехніку.
У 1997 році Сергій Шкарлет вступив в аспірантуру за спеціальністю “Підприємництво, менеджмент та маркетинг”. Там він навчався 3 роки. З 2005 по 2008 нинішній міністр освіти вчився у докторантурі за спеціальністю “Економіка та управління підприємствами”.
Наразі пан Шкарлет є доктором економічних наук, професором і заслуженим діячем науки і техніки України. Однак до наукової цінності його академічного доробку виникли питання.
Так, у вересні комітет з питань етики Національного агентства із забезпечення якості освіти виявив плагіат у трьох наукових роботах Шкарлета. Уривки з робіт очільника МОН проаналізували троє незалежних міжнародних експертів. Вони визнали, що в наданих їм фрагментах міститься плагіат.
На засідання, де констатували факт академічної недоброчесності, Шкарлет не прийшов. Замість нього там був його адвокат. За словами журналістки Ірини Андрейців, яка була присутня на засіданні, захисник Шкарлета влаштовував провокації.
https://www.facebook.com/andreytsiviryna/posts/1646295745548400
Сам держпосадовець заперечує плагіат у своїх роботах. У листі до Українського Католицького Університету він писав наступне:
“В останні дні проти мене розпочато інформаційну війну. Влаштовуються пікети, “перфоманси”, флешмоби, на телебаченні – купа сюжетів, на сайтах – суцільні звинувачення, і ми чудово розуміємо, що ця робота кимось координується і фінансується. Усі звинувачення – це просто «інформаційні бомби», вони робляться виключно для розхитування ситуації”.
А в інтерв’ю журналістам видання LB.ua Сергій Шкарлет заявив, що його дослівні запозичення не можна вважати плагіатом, бо “там є квадратні дужечки”.
Зазначимо, українські науковці й раніше виявляли сумнівні моменти у наукових роботах нинішнього очільника Міносвіти. Наприклад, в одній зі своїх робіт Шкарлет, який тоді вже був професором, вказав у якості джерела сайт студентських рефератів.
Сергій Шкарлет розпочав свою політичну діяльність у 2010 році. Він балотувався у Чернігівську облраду від “Партії регіонів”. Тоді в інтерв’ю “Радіо Свобода” він так пояснював свій вибір:
“Політичні орієнтири я обрав ще у 2004 році. На президентських виборах підтримував Віктора Януковича. Не змінив своїх переконань навіть тоді, коли довелося відчути на собі певний тиск тодішньої правлячої партії, яка наполегливо пропонувала отримати її партквиток. Я повністю поділяю погляди і принципи Партії регіонів. Впевнений, разом з Президентом ми вибудуємо міцну вертикаль влади, яка займатиметься ділом і досягне значних результатів”.
Виборчі перегони пан Шкарлет виграв із командою Януковича, але офіційно значився позапартійним.
У 2013 році Шкарлета нагородили нагрудним знаком і посвідченням “Заслуженого діяча науки і техніки України”. Нагороду вручав тодішній міністр освіти і науки Дмитро Табачник.
Коли зі зміною влади президентом України став Петро Порошенко, Сергій Шкарлет змінив свої політичні орієнтири. У 2015 році він балотувався до обласної ради вже від “Блоку Петра Порошенка”, але достатньої кількості голосів не набрав.
У червні 2020 року на зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським ректори вишів порекомендували Сергія Шкарлета на посаду міністра освіти і науки. Голова держави цю ідею підтримав, але різко проти виступили попередня очільниця відомства Ганна Новосад та ексзаступниця міністра, депутатка від “Голосу” Інна Совсун.
До Кабміну і нардепів зверталися представники коаліції освітніх організацій. Вони просили призначити міністром людину з бездоганною академічною репутацією, маючи на увазі виявлені в роботах Шкарлета запозичення. Тож депутати у більшості проголосували проти цієї кандидатури, і 25 червня уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасово виконуючим обов’язків. Як заявляв прем’єрміністр України Денис Шмигаль, у такий спосіб Шкарлету дали шанс “проявити себе, показати стратегію, філософію, навички і професіоналізм”.
Робота нового очільника Міносвіти влаштувала українську верхівку, тож 17 грудня Сергія Шкарлета призначили вже не т.в.о., а міністром. Відповідну постанову підтримали 226 народних депутатів.
Невдовзі після призначення нового голови МОН під Офісом президента відбулась акція протесту “Стоп Шкарлет – не дамо вбити освіту”. Серед учасників були студенти, науковці, батьки та громадські активісти. Вони вимагали відставки пана Шкарлета. Така ж акція проходила і у Львові.
Відео: медіа-хаб “ТВОЄ МІСТО”
Читайте також: