Депутати під триколором: що відомо про маріупольських обранців, які продовжують працювати в окупації

Зараз їхні імена публікують із приміткою “колаборант(ка)”, а ще до окупації в біографіях цих людей були ув’язнення, бізнес-зв’язки з Росією та фінансові махінації. Ми проаналізували, що відомо про місцевих депутатів, які залишаються в окупованому Маріуполі та тепер ймовірно допомагають росіянам налагоджувати нові порядки в місті.

 

 

 

Про те, що 9 маріупольських депутатів за власним бажанням стали на бік окупантів, у травні повідомила міська рада. Це:

• Іващенко Костянтин
• Агібалов Валерій
• Бурлаков Сергій
• Істратов Вадим
• Калачова Вікторія
• Карпенко Олена
• Сотникова Наталя
• Хаджинов Дмитро
• Хармишев Євген
• Косенко Сергій

Для того, аби миттєво переглянути інформацію про одного з цих депутатів — натисніть на його прізвище 

8 з них — представники вже забороненої партії “ОПЗЖ”, ще один — від “Слуги народу”. За словами законного мера Маріуполя Вадима Бойченка, саме ці потенційні колаборанти коригували ворожий вогонь. А ще, кажуть у мерії, вони 9 травня організували “свято на кістках”, коли пройшли вулицями, на яких ще вчора лежали загиблі маріупольці, із криками “ура”.

За словами законного мера міста, ці люди після 24 лютого добровільно перейшли на бік агресора. Деяким з них вже повідомили про підозру у держзраді.

Іващенко Костянтин Володимирович 

Іващенка окупанти призначили головним гауляйтером Маріуполя. Кілька тижнів з початку повномасштабної війни він не з’являвся у публічному просторі (деякі ЗМІ повідомляли, що Іващенко втік до Запоріжжя, а повернувся, коли налагодив співпрацю з окупантами. Сам він це заперечив).

Наприкінці березня Костянтин Іващенко почав виступати у пропагандистських ЗМІ. Зокрема, він закликав Росію надати Маріуполю гумдопомогу. А військовим ЗСУ порадив скласти зброю.

5 квітня окупанти оголосили чоловіка новим “мером”. Вже за 4 дні українські правоохоронці повідомили гауляйтеру про підозру у держзраді, тепер йому загрожує довічне ув’язнення.

За інформацією аналітичної системи YouControl, з 2006 по 2012 роки Іващенко був помічником нардепа-регіонала Олександра Савчука.

У 2010 році приєднався до Партії регіонів та представляв їх в мерії Маріуполя.  У 2015-му невдало балотувався до міської ради від партії “Наш край”. Пізніше очолив маріупольську організацію партії “Наші”, також був помічником нардепки Наталі Королевської. У 2020 Костянтин Іващенко став депутатом Маріупольської міської ради від партії “ОПЗЖ”.

Іващенко будував кар’єру у промислових підприємствах групи “Азовмаш”, якою володіє родина вже померлого екснардепа від Партії регіонів Олександра Савчука (того самого, в якого Іващенко був помічником).

Офіційно з 2020 й дотепер Костянтин Іващенко керує ПРАТ “АЗОВЗАГАЛЬМАШ” (частково належить державі та частково дружині померлого нардепа Світлані Савчук). Ймовірно, Іващенко займав керівні посади на заводі й раніше — в 2012-му в біографії називав себе помічником президента підприємства.

Підприємство виробляло залізничні локомотиви. До 2020 року включно, згідно з інформацією порталу “YouControl”, найбільше грошей завод отримував із Росії.

Окрім цього, завод, яким керує гауляйтер Маріуполя, відзначився у кількох кримінальних справах. Зокрема, за даними з судового реєстру, які збереглися в аналітичній системі YouControl, керівництво заводу підозрюють в ухиленні від сплати податків у період з 2015 по 2018 роки. Через це бюджет України недоотримав понад 7 мільйонів гривень.

Також “АЗОВЗАГАЛЬМАШ” фігурує у кримінальній справі за фактом привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем. За даними слідчих, в березні 2021 року із заводу вивозили фурами чорний метал (нагадаємо, частково це майно належить державі). Дозвіл на це Іващенко підписав в односторонньому порядку.

Агібалов Валерій Вікторович 

В окупантських ЗМІ Агібалова представляють як “керівника Іллічівської адміністрації”. Радник законного мера Маріуполя Петро Андрющенко каже, нині саме цей чоловік вербує до окупаційної влади керівників комітетів самоорганізації населення району та старост навколишніх селищ.

Агібалов ㅡ також депутат міськради від “ОПЗЖ”, його обрали у 2020-му. До цього він двічі балотувався в нардепи по 56 округу (в 1998 і 2002 роках), обидва рази невдало.

З 1997 року Валерій Агібалов володіє маріупольскою ТОВ “Таврія”, яка займається орендою нерухомості.

За інформаціє порталу YouControl, людину з такими ПІБ щонайменше двічі засуджували за кримінальними справами — один раз у Ялті та ще один — в Маріуполі.

Перший вирок Валерій Агібалов отримав у 2007-му році. Чоловіка засудили одразу за кількома статтями кримінального кодексу — йдеться про крадіжку, підроблення документів, службове підроблення та невиконання судового рішення.

Вдруге людину з ідентичними ПІБ покарали на 1 рік та 7 місяців обмеження волі за ухилення від сплати аліментів. За рік чоловіка звільнили за законом України “Про амністію у 2014 році”. Втім майже одразу після цього виявилося, що засуджений самовільно покидав територію виправного центру. Через це йому знову присудили покарання, на цей раз у вигляді 1 року виправного терміну без права виїжджати за кордон.

Окрім цього, жителя Маріуполя на ім’я Валерій Вікторович Агібалов у 2015-му році зловили за кермом напідпитку.

За даними YouControl, у 2020-му людина з ПІБ  Валерій Вікторович Агібалов намагалася погасити обидві судимості. Це було перед виборами. Нагадаємо, балотуватися в Україні можна лише з погашеною судимістю.

Щоправда, тоді судді залишили клопотання Агібалова без розгляду, тобто судимість не погасили.

Бурлаков Сергій Анатолійович

Ми не знайшли згадок про Бурлакова в ЗМІ окупантів, втім, за словами радника законного мера Маріуполя Петра Андрюшенка, нині цей ймовірний колаборант начебто вербує педагогів до співпраці із загарбниками та агітує за “руський мир”. З 1997 по серпень 2022 року Анатолій Бурлаков працював директором Машинобудівного ліцею.

Бурлаков також з “ОПЗЖ”, до цього був депутатом міської ради від Партії Регіонів. У 2015-му балотувався до міськради від “Нашого краю”, але не пройшов.

Ймовірний колаборант володіє кількома фірмами на Донеччині:

• “ПРИАЗОВСЬКА ЕКСКАВАЦІЯ””ВІКТОР”
• “ВОСТОЧНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ “ЦПСП”
• “ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК ШАХТОУПРАВЛІННЯ “ПОПАСНІ ЛІСКИ””

Істратов Вадим Анатолійович

Вадим Істратов зайняв посаду “заступника голови” окупаційної адміністрації Маріуполя. Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора. У травні Істратову повідомили про підозру в держзраді, тож тепер він може отримати довічне ув‘язнення.

Слідчі стверджують, що підозрюваний відповідає за фінансово-бюджетні питання і закупівлі товарів та послуг, а його діяльність координують у так званому “казначействі ДНР”. Окрім цього, Істратов ймовірно вербує жителів Маріуполя для участі у формуванні окупаційної влади.

З 2005 по 2013 рік Істратов керував відділом контролю за благоустроєм Маріупольської міськради. У 2020-му став міським депутатом від партії “ОПЗЖ”. ,

Також Вадим Істратов є директором та власником маріупольського підприємства “Алігатор”, що спеціалізується на виданні газет.

Калачова Вікторія Вікторівна

Вікторію Калачову російські ЗМІ називають “заступницею мера Маріуполя”.  Вона підтримала проведення 9 травня акції-маршу “Бессмертный полк” в Маріуполі, яку організовували окупанти.

За словами Вікторії Калачової, жителі Маріуполя мовляв дуже чекали на це свято.

Через кілька днів після цієї заяви ймовірна колаборантка отримала підозру в держзраді. За даними слідства, жінка погодилася на співпрацю з окупантами добровільно.

Калачова стала депутаткою міськради від “ОПЗЖ” у 2020-му. До цього керувала маріупольським підрозділом громадської організації Наталії Королевської “НАЦІОНАЛЬНА ПЛАТФОРМА “ЖІНКИ ЗА МИР”.

Основна діяльність Калачової була пов’язана з модою, красою та розвагами. Й дотепер у її власності з десяток фірм, зокрема

• “МОДЕЛЬНЕ АГЕНТСТВО “НЕФЕРТІТІ-МОДЕЛС”
• “ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР “НЕФЕРТІТІ МОДЕЛС”
• “КОНЦЕРТНЕ ІВЕНТ АГЕНТСТВО “СТАР-ТІ”
• “МАРІУПОЛЬСЬКА ШКОЛА МИСТЕЦТВ “ЗІРКИ ПРИАЗОВ’Я”
• “ВИДАВНИЧИЙ ДІМ 7Я”.

Карпенко Олена Василівна

Депутатку від  “ОПЗЖ” Олену Карпенко мерія Маріуполя також звинуватила у добровільній співпраці з російськими окупантами. До міської ради Карпенко потрапила у 2020-му. Ймовірно, до цього політикою не займалася. В декларації вказувала: незаміжня, безробітна, не має квартири, машини, доходів (взагалі).

У реєстрах ми знайшли 14 компаній, які пов’язані з людиною на ім’я Карпенко Олена Василівна. Втім, жодна з цих фірм не зареєстрована у Донецькій області, тож ми не можемо стверджувати про причетність депутатки до цих підприємств.

У 2013-му людину на ім’я Карпенко Олена Василівна засудили на 6 років  ув’язнення за двома статтями кримінального кодексу (виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту отруйних та наркотичних речовин). Була це депутатка чи людина з такими самими ПІБ наразі можливості з’ясувати немає.

Сотникова Наталя Анатоліївна

Наталю Сотникову мерія Маріуполя також звинуватила у добровільній співпраці з окупантами. Поки що законна влада міста не встановила роль Сотникової в російській окупаційній адміністрації, ㅡ пише радник мера Петро Андрющенко. Не “засвітилася” ймовірна колаборантка й у пропагандистських ЗМІ.

Сотникова прийшла до міськради від партії “ОПЗЖ” у 2020-му. До цього, згідно з декларацією, не працювала та жила на допомогу по безробіттю.

Хаджинов Дмитро Михайлович

В окупантських ЗМІ Дмитро Хаджинов називає себе “заступником голови адміністрації з питань житлово-комунального господарства і благоустрою”. Те, що саме таку посаду окупанти запропонували Хаджинову, підтверджує і радник законного мера міста Петро Андрющенко зі своїх джерел.

Хаджинов став депутатом від “ОПЗЖ” у 2020-му. До цього, як і деякі інші колаборанти, був членом ради Маріупольскої міської організації політичної партії  “НАШІ”.

Співвласник компаній, що займається прибиранням — “КЛІНОЛ” та “КЛІНОЛ ПЛЮС”. Обома фірмами також володіє маріуполець Іващенко Іван Костянтинович.

Хармишев Євген Олександрович

У квітні радник законного мера Андрющенко називав Хармишева  основним організатором і координатором мережі коригувальників та агентів під час початку блокади міста. У травні стало відомо,  що Євгену Хармишеву дісталася посада одного із заступників головного гайляйтера Маріуполя.

Євген Хармишев став депутатом від “ОПЗЖ” у 2020-му. До цього був бізнесменом. У власності ймовірного колаборанта маріупольскі кафе “Папа Карло”, телерадіокомпанія “Приазов’я”,  газета “Твій Маріуполь” та ТОВ “Центрум”.

За інформацією з реєстрів, людина з таким самим ПІБ є засновником ТОВ “Палац спорту”, був  директором КП “Ірпіньжитлоінвестбуд” в Ірпені, в тому ж місті має і нерухомість.

Окрім цього, чоловіка з ПІБ Хармишев Євген Олександрович у 2018 році затримували за кермом у нетверезому стані.

Косенко Сергій Сергійович

Сергія Косенка також називають зрадником. За інформацією радника мера Маріуполя, нині колаборант працює керівником юридичної служби в окупаційній Іллічівській районній адміністрації (Кальміуський район Маріуполя).

Косенко прийшов до міської ради у 2020-му під брендом президентської партії “Слуга народу”. До цього політичної кар’єри не мав, з 2006-го року працював адвокатом. Директор маріупольської асоціації “Юридична рада”. Засновник охоронної компанії “Мангуст” та ТОВ “Маріупольський дослідно-виробничий завод”.

Читайте також:

• Щонайменше 30 українців судили за виправдовування війни Росії проти України. Які вироки вони отримали
• У Маріуполі четверо російських військових підірвалися на міні під час мародерства, — радник мера
• Окупаційна влада не планує відновлювати Попасну ㅡ ватажок “ЛНР”