6 липня Бахмут святкує день звільнення від окупантів. З 12 квітня по 5 липня місто контролювали проросійські бойовики. За цей час вони провели тут псевдореферендум, зірвали президентські вибори, 5 разів штурмували військову базу, викрадали людей тощо. Що вдалося зупинити українським військовим та добровольцям — у фото того часу.
В другій половині квітня в Бахмуті продовжувались мітинги під російськими прапорами, але вже не такі масові, як 1 березня, які широко транслювали російські ЗМІ.
Вночі проукраїнські активісти розклеювали наклейки “Артемівськ це Україна” та малювали українські прапори на зупинках, стовпах та будівлях. А зранку багато з них вже були замальовані чорним або “прапорами “ДНР”.
Стели на в’їзді в місто пофарбували в кольори донецької псевдореспубліки.
Бойовики захопили контроль над будівлею міської ради: вони чергували зі зброєю всередині, забарикадувавши вікна мішками з піском, а ззовні обклавши будівлю по периметру шинами. З фасаду зняли державний прапор, збили герб України, зняли жовті та блакитні декоративні смужки на фасаді.
Злочинні угруповання також захопили будівлю прокуратури по вул. Миру, 45 та 45А, в підвалах якої утримували викрадених заручників.
11 травня проросійські найманці організували псевдореферендум.
А 23 травня бойовики та їх поплічники вивезли документи та виборчі бюлетені, зірвавши всеукраїнські президентські вибори в місті.
Зовнішньо життя в тодішньому Артемівську було ніби спокійне: в центрі міста гуляли діти (попри напис червоною фарбою англійською мовою “Врятуйте людей Донбасу від української армії”), люди проводили весілля, а на річці Бахмутка продовжували роботи з облаштування набережної.
Але вночі озброєні групи бойовиків приїздили в місто та атакували танкову базу, розташовану впритул до житлових кварталів. Причому український прапор незмінно майорів над будівлею КПП всі дні проросійської окупації.
Під вогонь важкого озброєння окупантів потрапила й база АТП неподалік.
На дорогах де-не-де з’явилися барикади, а на околицях Бахмута — блокпости озброєних бойовиків, які перевіряли документи та транспорт.
Озброєні прихильники т. зв. “ДНР” не гребували мародерством: зламували ювелірні крамниці та “роздавали” прикраси перехожим.
Пограбували та підпалили дім місцевого підприємця та депутата Володимира Іванкова.
Відділення кур’єрських компаній працювали нестабільно, а в банкоматах стало важче отримати готівкою гроші.
У червні критично знизився рівень води у каналі “Сіверський Донець — Донбас”, що загрожувало нестачею питної води.
4 липня українські силовики декілька разів вгатили по транспорту та будівлях, в яких засіли бойовики.
Наступного дня окупанти залишили місто.
А 6 липня в другій половині дня над будівлею міськради знову здійнявся український прапор. Місто повернулось до звичного життя.
Читайте також: