Додатковий рік навчання та секс поліцейських з активістами: розбираємо сумнівні новини у “Вірю/не вірю”
Аби не “клюнути на гачок” брехливих новин, яких стає все більше, варто вміти розрізняти правду від фейків. Ми прагнемо дати вам для цього всі інструменти, тому щотижня проводимо міні-гру, де пропонуємо вам проаналізувати 5 сумнівних новин. А потім розкриваємо карти з експертом та пояснюємо, на що варто звертати увагу, гортаючи стрічку новини.
Добірку з п’яти новин, які ми викладали на наших сторінках у соцмережах з 27 по 31 березня, нам допомогла проаналізувати фактчекерка, співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова.
“В Одесі працівники військкоматів відловлюють чоловіків на вулиці”
23 березня телеграм канал “Резидент”, який має майже мільйон підписників, опублікував відео, на якому люди у військовій формі затримують чоловіка.
Відео з телеграм-каналу “Резидент”
У підписі до відео зазначається, що в такий спосіб працівники військкоматів буцімто мобілізують жителів Одеси.
Читачі Вільного радіо, які взяли участь у нашому опитуванні у фейсбуці та телеграмі, в цю новину здебільшого не повірили, а ось в інстаграмі більше третини опитаних припустили, що це правда.
Серед пересічних людей, яких ми опитали, майже ніхто не повірив у правдивість цих кадрів.
“Взагалі якась істеричка це писала. Не зрозуміло, до чого тут ця картинка, чи відповідає текст картинці. Якщо пошукати та вбити у гуглі телеграм-канал “Резидент”, то ми зрозуміємо, хто адмініструє цей канал”.
“Я не вірю в цю новину, тому що вона виглядає, як якась публікація з проросійського та пропагандистського каналу”.
“Ця новина, на моє переконання, може бути правдою, бо військкомати працюють по-різному”.
“Така ситуація може бути, але єдине, що це може бути не пов’язане з мобілізаційними заходами в армію. Можливо, людину “заламали” за якихось інших причин”.
Останній респондент мав рацію: насправді на відео силовики з СБУ затримують підозрюваного у зборі розвідданих на користь країни-агресорки. Тож пост у телеграм-каналі виявився фейком.
“Очевидно, що це не має нічого спільного з мобілізацією, і про це є пост у телеграмі СБУ на 3 дні раніше, ніж канал “Резидент” [виклав] відео нібито незаконної мобілізації”, — каже експертка з перевірки фактів Ольга Юркова.
Переглянувши фото та відео, можна помітити, що одяг затриманого та місцевість на них однакові. Одна з найупізнаваніших рис — кругла клумба, біля якої затримують чоловіка.
“В такому випадку варто звертати увагу на джерела. Канал “Резидент” швидше за все ведеться росіянами. Є журналістське розслідування видання “Тексти”, яке вони провели кілька років тому, і там ціла мережа телеграм-каналів, які видають себе за українські”, — каже Ольга Юркова.
Обороноздатність України зараз є важливою як ніколи. Саме тому росіяни активно поширюють подібні маніпуляції: у такий спосіб вони прагнуть підірвати мобілізаційні заходи в українському суспільстві та викликати сумніви у необхідності боронити державу від агресора.
“В’язні російських тюрем шлють окупантам туалетний папір і “швидку” локшину”
Фото в’язнів однієї з російських тюрем, які позують з пачками туалетного паперу та локшини, поширили декілька російських та українських видань.
Люди, яких ми опитали на вулиці, здебільшого повірили у достовірність цієї новини.
“Це може бути правдою, чому ні? Єдине що — так, тут використана мова ворожнечі, це теж для розпалювання ненависті, а так, хоч тут і є певне перекручування, але це може бути правдою”.
“У новину я вірю, тому що вже було багато інформації з приводу того, що російська армія має дуже погане забезпечення. Тому така новина не є чимось дивовижним”.
“Зараз вони допомагають всім та чим можуть. Відправляють в армію та на фронт все що можуть та скільки можуть”.
Думки ж тих, кого ми опитали у соцмережах, розділилися: у фейсбуці всі назвали новину фейком, тоді як у телеграмі сумнівів у її правдивості ні в кого не виникло, як і у більшості опитаних в інстаграмі.
Ця новина є правдою. В матеріалі “Комсомольської правди” йдеться про допомогу, яку зібрали для окупантів в одній з в’язниць російського Ульяновська.
“Це правдива новина, але в ній переставлені акценти на смішні товари, які висміює українська новина. Втім там також є шкарпетки, консерви та інші засоби гігієни, які можна побачити на [повній] фотографії. Якщо вже український сайт подає таку новину, то в принципі гумористичний тон було обрано правильно. Інакше просто незрозуміло для чого це взагалі показувати, бо ця інформація жодним чином не стосується українців”, — розповідає співзасновниця проєкту StopFake.
Тобто в оригінальній новині не пишуть, що на фронт передали тільки локшину та туалетний папір. Втім, не все в цій новині може бути так прозоро, як здається.
“Враховуючи, що йде про виправну колонію, не виключено, що це зразково-показовий захід, який організувало начальство цієї колонії, а засудженні були змушені підкоритися. Але можливо і ні — ми цього не знаємо. Тобто ця подія дійсно була, але чи це щира допомога — це велике питання”, — пояснює Ольга Юркова.
“Іспанські поліцейські займалися сексом з активістами, щоб отримати інформацію”
25 березня на сайті 24 каналу вийшла новина про те, що іспанські поліцейські нібито займалися сексом з “лівими” та “зеленими” активістами, щоб увійти до них у довіру та виманити важливі дані.
Читачі, що взяли участь в опитуванні у фейсбуці, повірили новині, в інстаграмі більшість теж назвали її правдою. В телеграмі ж думки розділилися порівну.
Серед тих, кого журналісти Вільного радіо опитали особисто, єдиної думки теж не було.
“Тут мені взагалі важко коментувати. Можливо, це був індивідуальний випадок відносин поліцейського з активістами, а це подається як привід отримати інформацію”.
“Ця новина виглядає, як новина з “жовтої” преси, тому я би не став у неї вірити на 100%. Необхідно читати першоджерело та розбиратися у цій проблемі”.
“Якщо виник такий гучний скандал і це поширилось засобами масової інформації, то, можливо, якась частка правди в цьому й існує”.
Ця новина виявилась маніпуляцією. Перше, на що варто звертати увагу — це джерело, каже фактчекерка Ольга Юркова. Зокрема, українські журналісти посилаються на France24, де у заголовку згадок про секс немає, натомість там подію окреслюють як скандал.
“Коли ми бачимо в заголовку, що щось відбулось і йде посилання на ЗМІ, то це вже сигнал, що сайт не впевнений в цій інформації. Найавторитетніші сайти, на жаль, інколи зловживають на гарячих, скандальних та цікавих новинах”, — каже спеціалістка з перевірки фактів.
Отже, коли видання вже у заголовку посилається на інші ЗМІ, дуже часто це означає, що воно прагне “перекласти відповідальність” за опубліковану інформацію, якщо вона виявиться недостовірною.
“Важливо зрозуміти, що за ЗМІ це повідомляє, наскільки вони надійні та наскільки варто їм довіряти. Тут джерело France24, це досить авторитетна французька інформагенція, також про це писало AFP, також авторитетна французька агенція. Ставитися до цього заголовку варто як до того, що в Іспанії є такий скандал, це обговорюється у ЗМІ. Відповідно, ставлення до новини повинно бути як до скандалу, а не як до доведеного факту”, — каже Ольга Юркова.
“Українським школярам хочуть додати рік навчання через війну та коронавірус”
У четвер ми виклали скріншот новини про те, що учням українських шкіл нібито хочуть додати ще один навчальний рік. Джерелом цієї новини був сайт “Знай.ua”, який нерідко публікує недостовірну інформацію.
Ось як відреагували на цю новину пересічні люди, яких ми опитали:
“Я не дуже вірю в цю новину, тому що не було ніяких заяв з боку Міністерства освіти. Тому, можливо, ця новина якась локальна та має місце в окремих школах”.
“Таке може бути, тому що мало того, що діти тривалий час були на карантині, а тепер ще у зв’язку з воєнними діями вони пропускали теж навчання. Тому я вважаю, що можуть продовжити, але я точно не стверджую про це”.
“Я вважаю, що це не правда, бо якщо додавати цілий рік навчання, то що діти роблять на дистанційному зараз?”
У фейсбуці всі, хто взяв участь в опитуванні, повірили в цю новину, як і більшість читачів нашого телеграму та інстаграму.
Журналісти сайту “Знай.ua” посилались на дослідження аналітичного центру Cedos. Одне з опитувань було про те, як респонденти ставляться до ідеї впровадити “додатковий реабілітаційний навчальний рік”. Конкретних намірів додати школярам рік навчання зараз немає, а отже видання поширило неправдиву новину.
“Це просто ідея, яку запропонували автори дослідження. В цьому випадку не йдеться про те, що це пропонує хтось у владі. Якщо ми пошукаємо у гуглі, то побачимо, що про не писало жодне з надійних джерел з хорошою репутацією. Про це написали “Знай.ua”, а цей сайт належить до категорії т.з. “помийок”. Це джерело, яке має насторожувати, бо воно часто було помічене на великій кількості матеріалів з ознаками замовності, чорного піару та клікбейту”, — пояснює Ольга Юркова.
“Освітяни та освітянки висловлювали побоювання, що якщо умови в країні не покращаться, цей реабілітаційний рік не буде вирішенням. Бо буде те саме, що й раніше. Тобто якби не було повітряних тривог — цей рік міг би принести користь”, — розповідає фахівчиня.
Загалом у дослідженні зазначають, що з різних причин батьки та освітяни проти ідеї додаткового навчального року.
Якщо новина викликає у вас сумніви, спробуйте знайти її в інших медіа з незаплямованою репутацією, радить Ольга Юркова. “Білий список” надійних ЗМІ можна знайти на сайті Інституту масової інформації за посиланням.
“Сім’ям загиблих бійців ЗСУ пропонують знижки на суші та прокладки”
Новину про те, що родинам загиблих захисників нібито пропонують знижки на різні товари, опублікували пропагандисти з “Комсомольської правди”.
У матеріалі видання публікує скриншоти з відео, на яких показують нібито “повідомлення про смерть” українського захисника. На зворотному боці аркуша роздрукована реклама зі знижками на різні товари.
Відео з окупаційних джерел
Ці скриншоти підхопили й у соцмережах. Дописи розмістили як рекламу, аби їх побачили якомога більше користувачів.
Серед опитаних нами людей усі без винятку назвали цю публікацію фейком.
“Заголовок має явне емоційне забарвлення, як і підзаголовок. Ще й фото підібрано так, щоб викликало суперечливі емоції. Тому я думаю, що правдивості тут мало або це якась перекручена реальність”.
“Це повний фейк, навіть можна не обговорювати. Виглядає як дуже не правдива інформація, якась маячня”.
“Це схоже на добрий такий фейк, тому що на повістці про смерть мати рекламу на зворотній стороні — це неможливо на офіційних документах. Яке взагалі відношення суші-сервіси чи кіно мають до українських військових, що загинули. Я не розумію. Якщо і є якась допомога від держави, яку можна було б видати у вигляді знижок, то це б окремо видали, наприклад виплатами”.
Так само відреагували й читачі соцмереж, які взяли участь у нашому опитуванні. Лише в інстаграмі декілька читачів припустили, що таке дійсно могло статися.
Більшість наших респондентів не помилилися — новина виявилась брехнею.
“Цю новину поширює сайт “Комсомольська правда”. Тут також варто розуміти, що це пропагандистське джерело, яке постійно поширює фейки. Тому це вже сигнал, що швидше за все це фейкова інформація. Якщо відкрити цей матеріал, то ми бачимо дуже емоційний заголовок. Словосполучення “пробите дно” говорить нам про те, що нашими емоціями намагаються маніпулювати та викликати обурення. Емоції у людини вмикаються швидше за розум, тому саме на це розраховані подібні новини”, — пояснює Ольга Юркова.
У тексті “повідомлення про смерть” міститься чимало помилок, тож воно вочевидь підроблене. Наприклад:
- назва міста Дніпро написана російською — Днипро;
- “с документом” замість “з документом”;
- зайвий прийменник у фразі: “клопотання про для призначення пенсії”;
- печатка має символічне значення, бо має цифри “12345678”;
- символи у промокоді можуть бути лише латинськими, а на відео вони кирилицею. Якщо ввести промокод на сайті Megogo, з’явиться сторінка, що такого промокоду не існує.
До того ж справжнє повідомлення про смерть українських захисників має інший зразок:
“Одна з таких ліній російської пропаганди — що нібито повістки присилають неповнолітнім. Якщо придивитись, то вони застарілого зразка, які зараз в Україні не використовуються. Наприклад, у них Центри територіального комплектування називають ще військкоматами, хоча зараз вони в Україні так не називаються”, — наводить приклад співрозмовниця.
Як перевірити інформацію на правдивість
Співзасновниця проєкту StopFake Ольга Юркова наводить декілька простих правил, які допоможуть не потрапити на гачок пропаганди та не поширювати брехню:
- перевіряйте повідомлення, які бачите, перш ніж зробити репост та поширити інформацію;
- не читайте лише заголовок;
- на відео шукайте нестикування та склейки;
- шукайте першоджерело інформації — видання або людину, які перші її опублікували;
- шукайте інформацію про джерело, щоб перевірити, наскільки воно надійне;
- якщо в новині є гіперпосилання на джерело, то перевіряйте, чи справді воно веде на потрібну сторінку чи сайт. Ті, хто поширюють фейки, можуть поставити посилання на головну сторінку сайту замість конкретної новини;
- подивіться інші публікації автора новини, аби переконатися, що він не просуває певну точку зору;
- дивиться на дату публікацій, щоб не поширити застарілу інформацію;
- якщо вас зацікавила новина у сумнівному ЗМІ — перевірте, чи поширювали її в авторитетних виданнях;
- граматичні помилки можуть вказувати на те, що джерело інформації може бути не дуже надійним;
- уникайте будь-яких російських видань — левова частка з них поширюють дезінформацію.
Нагадаємо, що це черговий матеріал Вільного радіо з циклу “Вірю/не вірю”, в яких ми разом з експертами з медіаграмотності розбираємо сумнівні новини. Попередні матеріали читайте за посиланнями:
86Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
