Донеччина за 20 років до відкритої війни: яким побачила регіон американська волонтерка на початку 2000-х (ФОТО)

У 1999-2001 роках Наташа Ванчек приїхала з Сан-Франциско до Бахмута, тоді Артемівська, як волонтерка Корпусу Миру США. Вона працювала у громадській організації “Бахмат”. Наташа поділилася світлинами з різних міст Донеччини того періоду. На фото — сюжети з Бахмута, Соледара, Дружківки, Слов’янська та Донецька. 

 

Наташа Ванчек мешкала 2 роки в Артемівську та працювала з громадою через еколого-культурний центр “Бахмат” та ГО “МАМА-86”. Вже тоді у міському просторі було багато назв зі словом “Бахмут”.

 

Хоча у суспільному просторі та на друкованій продукції ще було багато “Артемівська”:

 

 

Як в Артемівську на початку 2000-х проводили Бахмутський ярмарок 

Вже тоді у місті влітку проводили Бахмутський ярмарок — на правому березі ріки Бахмутки. Ось яким його пам’ятає американка:

У ті роки американка багато спілкувалася з мешканцями громади та відвідувала різні місця на сході. Все це залишилося на її світлинах з зустрічей: 

• з бахмутським митцем Олександром Гутирею у його майстерні,

• директорками та вчительками шкіл, аби налагодити співпрацю з освітянами й учнями шкіл міста-побратима Бахмута Омаги у Небрасці, США

  

  
  
  

• з бахмутським літератором  Віктором Шендриком. Він помер у вересні 2021-го

  

• зустрічалась з друзями у кав’ярнях,

  

• відвідувала дітей у Парасковіївській школі-інтернаті на Новий рік,
  

  

  

• їздила на футбольний матч “Шахтаря” у Донецьку. Тоді помаранчево-чорні стрічки були лише символом футбольного клубу та ще не асоціювалися із символом сепаратизму та українофобії
  
  

  

  

• відпочивала біля солоних озер у Слов’янську
  

  

   

   

• оглядала цікаві місця у сусідніх містах

Бахмутський палац культури “Машинобудівник”

Екоактивісти збиралися у палаці культури “Машинобудівник”. Ця будівля спалахне та згорить вщент влітку 2019-го.

На дверях офісу “зелених” тут — багато стікерів з емблемою радіоактивності або фразою “Атомна енергетика? Ні, спасибі” різними мовами. 

Як Бахмут та Соледар відбивалися від ядерної загрози

Тоді перед Бахмутом та Соледаром постала тінь ядерної загрози. 1999-го київські науковці опублікували в урядовій газеті велику статтю, в якій обґрунтовували доцільність розробки проєкту побудови сховища радіоактивних відходів у відпрацьованих камерах соляних шахт ДП “Артемсіль”.

 

Тоді Бахмутська та Соледарська громади згуртувалися на усіх рівнях: активісти “Бахмата” та “МАМА-86” об’єднали владу, експертів та депутатів усіх рівнів проти навіть обговорення цих проєктів.

Щоб мешканці Бахмута та Соледара дізнавалися про можливу загрозу та не залишались осторонь, міські екоактивісти влаштовували публічні акції. Одну з них у квітні 2000-го присвятили Дню Землі.

А за місяць до цього, 18 березня 2000 року в Бахмуті ці активісти ініціювали перші у місті громадські слухання на цю тему. Їх проводили 2 дні у сесійній залі міськради на високому рівні.

Усі ці роки Наташа Ванчек підтримує зв’язок з активістами з Бахмута. Нещодавно вона провела у галереї у Нью-Йорку благодійний ярмарок на підтримку митців з Донеччини, де змогла зібрати кілька тисяч доларів на користь художників та майстрів. 

Читайте також:

• Волонтери в Бахмуті показали сильно пошкоджену будівлю управління освіти. Це історична та архітектурна пам’ятка (ФОТО)
• Цивільним обмежили в’їзд до Бахмута. Заборона діє вже два дні, — ОТУ “Схід”
• Йосип Кобзон та Андрій Клюєв більше не почесні громадяни Бахмута, — рішення начальника військової адміністрації