Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання пам’ять усіх, чиє життя забрала загарбницька війна Росії проти України. Дмитро Іваниця не пережив чергової російської атаки безпілотниками на Одещину.
Дмитро Іваниця народився у сім’ї українського вченого, доктора біологічних наук та професора і проректора Одеського національного університету імені Мечникова Володимира Іваниці. Як і батько, Дмитро працював у виші: був керівником редакційно-видавничого відділу. Жив у селищі Таїрове.
“Діма був дуже чуйний, ми між собою називали його “добра душа”. Він був віруючою людиною, ніколи не відмовлявся від допомоги тим, хто був поруч. Ми будували невелику церкву в цьому селищі”, — у коментарі виданню “Думська” розповідав знайомий Дмитра Володимир.
Дмитро волонтерив у благодійному фонді “Їжа Життя.Одеса” і був членом кришнаїтської спільноти.
“Людина, з якою кожен день віталися, розмовляли про все і подовгу. Людина, яка робила тільки добро. Людина, яка допомагала в усьому: і словом, і ділом. Нема дяді Діми, нема огорожі між нашими будинками…” — цитують сусідку Дмитра Тамару Попову на платформі “Меморіал”.
У ніч на 17 грудня війська РФ атакували Одеську область безпілотниками. Один зі збитих дронів пробив дах будинку Дмитра і вибухнув усередині. Чоловік загинув, коли відпочивав на дивані в одній із кімнат. Його будинок російський дрон зруйнував вщент.
“На 54 році трагічно обірвалося життя нашого колеги — Дмитра Іваниці. Добра і світла людина, справжній професіонал, вiн назавжди залишиться у пам’яті університетського колективу”, — пишуть в Одеському національному університеті імені Мечникова.
Світла пам’ять.