Дані про народження, освіту, трудовий стаж, право власності — і не тільки — мешканців Донеччини зберігаються в обласному архіві. Через війну йому довелося виїхати далеко за межі свого регіону — і не один раз, а двічі. Державний архів Донецької області евакуювали ще у 2014-му, на початку гібридної війни, а вдруге — після повномасштабного вторгнення росіян у 2022 році.
Про те, як пройшла друга евакуація, що вдалося врятувати, а що втрачено назавжди, і як архів працює сьогодні, Вільному Радіо розповіла заступниця керівника Державного архіву Донецької області Каріна Новікова.
Другу евакуацію архівісти проводили вже з досвідом першої. У перші ж дні повномасштабного вторгнення вони почали пакувати та готувати до вивезення документи Національного архівного фонду й облікові документи.
“Одним із ключових питань було знайти місце евакуації та забезпечити логістику. Ці питання вдалося розв’язати за безпосередньої підтримки Голови Державної архівної служби України та керуючого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації”, — каже Каріна Новікова.
За її словами, евакуювали не лише фонди самого облдержархіву, а й документи ще 34 установ — архівні відділи райдержадміністрацій, міських рад і трудові архіви.
“Місце евакуації держархіву області далеко від лінії фронту, що дозволяє гарантовано зберегти історичну спадщину Донецького регіону. Географія евакуації архівів Донеччини широка — від Полтавської до Тернопільської області”, — каже Каріна Новікова.
Ситуація 2014 року була іншою. Тоді евакуювали сам облдержархів, але документи, що зберігалися в Донецьку, вивезти не встигли. Жодна інша архівна установа області після окупації 2014 року свої документи так і не евакуювала.
Фонди самого Державного архіву Донецької області вдалось евакуювати на 99%. Точні обсяги врятованих паперів місцевих рад назвати поки не можуть — триває перевірка наявності документів, — але вже відомо, що це понад 70%.
Вчасно вивезти змогли не все.
“Через стрімку окупацію територій Волноваського та Маріупольських районів та безпекову ситуацію на території Мар’їнської громади архівні документи евакуювати не вдалось. Частину документів уже втрачено безповоротно — це документи Соледарської міської ради, які знищені влучанням російського снаряду, та архівні документи, які зберігалися в Мар’їнці”, — розповідає Каріна Новікова.
Остаточно оцінити втрати на решті окупованих територій вдасться лише після деокупації.
Нині архів повністю відновив свою роботу та приймає документи, в яких закінчилися граничні строки зберігання в установах. Окремий напрям — виставки та інформаційні заходи на підтвердження української ідентичності, які архів публікує на сайті й у соцмережах.
Також фахівці установи продовжують оцифровувати папери, які в них зберігаються. На сьогодні вони зісканували 463 833 аркуші — приблизно 60% від обсягу. При цьому обладнання для сканування має лише 38% архівів громад.
Представниця установи наголошує: збереження документів — це важливе питання навіть під час бойових дій, адже архівні фонди є основою історичних досліджень і підтвердженням української ідентичності.
“Саме такі документи відкривають завісу таємниць воєнних подій світових війн ХХ століття, свідчать про Голодомор та репресії радянського режиму проти українців, а також залишають нащадкам пам’ять про боротьбу за державність і незалежність. Збереження документів періоду війни за незалежність України є збереженням пам’яті про ціну нашої незалежності”, — підсумовує Каріна Новікова.
Архів звертається до жителів Донецької області з проханням долучитися до цієї роботи — ділитися історіями про пережиту окупацію, евакуацію, адаптацію в інших містах або країнах, а також фотографіями. Надіслати спогади можна на електронну адресу [email protected].