Зробити резюме статті: (ChatGPT)
Підтримайте Вільне Радіо
В Україні існує кілька статусів для дітей, які постраждали через бойові дії. Найвідоміший із них — “дитина війни”. Але попри назву, він не має стосунку до нинішньої російської агресії проти України. Для дітей, які пережили обстріли, втрату батьків, депортацію або окупацію, закон передбачає інші статуси. Вони мають різні умови отримання і різний обсяг державної підтримки.
Разом із провідною юристкою з питань адвокації соціального захисту БФ “Право на захист” Галиною Усовою розбираємося, чим відрізняються ці статуси і які пільги вони дають.
Термін “дитина війни” добре знайомий багатьом українцям. Утім, він з’явився задовго до нинішньої російської агресії.
Про кого саме йдеться, пояснює провідна юристка з питань адвокації соціального захисту БФ “Право на захист” Галина Усова:
“Статус дитини війни не охоплює дітей, які постраждали від сучасної війни. Статус дитини війни був створений для осіб, які не досягли 18 років на момент закінчення Другої світової війни. І, власне, цей статус зараз більше стосується осіб старшого віку і передбачає певну кількість пільг та гарантій”.
Цей статус запровадили законом “Про соціальний захист дітей війни” у 2004 році. Отримували його автоматично — без заяв і додаткових документів.
Закон передбачає для таких людей низку соціальних гарантій.
“З тих пільг і гарантій, які передбачав цей статус, там є такий пул трудових пільг і гарантій щодо щорічної відпустки, щодо пріоритетного права [на залишення на роботі під час скорочення]. Але ці особи старшого віку, скоріш за все, вже не працюють, не ведуть ніяку трудову діяльність”, — каже юристка.
Серед актуальних пільг залишилися знижка на оплату комунальних послуг і доплата до пенсії.
“Зараз залишилася доплата до пенсії у розмірі близько лише 66 гривень. Раніше це було 30% від розміру мінімальної пенсії, натомість потім скоротили цю доплату, і зараз вона така мінімальна”, — зазначає Галина Усова.
Для дітей, які пережили сучасну війну, передбачений інший статус — “дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів”.
“У нас зараз у законодавстві є умовних два статуси дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій. Перший був запроваджений у 2017 році постановою Кабінету міністрів. Він стосується дітей, які постраждали фізично, психологічно у період воєнних дій”, — каже юристка.
Щоб отримати цей статус, батьки або законні представники дитини мають звернутися до служби у справах дітей. Вони подають заяву та документи, які підтверджують, що дитина зазнала шкоди внаслідок воєнних дій — фізичної або психологічної. Після розгляду поданих матеріалів служба ухвалює рішення про надання або відмову у наданні статусу. Однак на практиці цей статус майже не передбачає жодних пільг.
“Цей статус зараз не має реальних і необхідних гарантій та пільг для дітей. Єдине, що встановлено зараз на рівні законодавства — і то не у цій постанові — це безоплатне харчування для дітей. Органи місцевого самоврядування можуть надавати таким дітям додаткові пільги. Однак державою передбачено тільки безкоштовне харчування в закладах освіти”, — зазначає юристка.
Через відсутність чітких гарантій цей статус часто виконує лише формальну функцію.
“Якщо говорити про саме наповнення статусу, він зараз по суті є пустим. При цьому окремі види допомоги можуть надаватися через інші програми — наприклад, якщо дитина є внутрішньо переміщеною особою і отримала довідку про взяття на облік ВПО, вона має доступ до виплат і соціальних гарантій. Але це вже інші механізми підтримки”, — зазначає правозахисниця.
У 2024 році Верховна Рада ухвалила новий закон, який запроваджує ще один статус — дитина, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
“Цей закон визначає поняття дітей, які постраждали, трошки ширше і містить більший перелік пільг та гарантій — близько 30. Йдеться про різні види підтримки. Вони стосуються і реабілітації, і освітніх, і соціальних послуг. Вони стосуються оздоровлення та відпочинку, допомоги у возз’єднанні з сім’єю. І також визначають два види компенсації, яку може отримати дитина”, — розповідає Галина Усова.
Втім, ці пільги поки що номінальні, а механізму їх призначення та забезпечення держава не передбачила, каже юристка:
“Основна проблема в тому, що розроблення порядку отримання пільг і гарантій покладено на Кабінет міністрів України. Зараз ми не бачимо ні проєктів нормативно-правових актів, ні вже ухвалених рішень щодо порядку виплати компенсацій. Без таких документів органи соціального захисту не можуть реалізувати положення закону. Просто декларативне закріплення в законі гарантій не дає ніякого ефекту, якщо немає розробленого порядку, і органи соціального захисту не знають, як діяти”.
У Верховній Раді зареєстровані кілька законопроєктів, які можуть змінити підхід до визначення дітей, постраждалих від збройної агресії Росії.
Зокрема, законопроєкт №14251 пропонує узгодити різні статуси дітей, які постраждали від війни, та змінити систему їхньої підтримки. Крім того, автори пропонують розширити коло отримувачів допомоги й поширити дію закону на події, що почалися ще у 2014 році.
“Хочуть уніфікувати цей статус і зробити його єдиним для всіх. Також передбачити, щоб ті діти, які отримували статус за постановою 2017 року, могли отримати гарантії, передбачені новим законом. Також хочуть зробити так, щоб цей закон був ретроспективний і охоплював усіх дітей, які постраждали з початку збройної агресії”, — каже юристка.
Інший законопроєкт — №15039 — пропонує розширити підхід до визначення дітей, які вважаються постраждалими від воєнних дій. Йдеться про врахування не лише безпосередніх фізичних наслідків бойових дій, а й ширшого впливу бойових дій на життя дітей.
“Повітряні тривоги, атаки, “прильоти” ракет здійснюються по всій Україні. Навіть якщо в регіоні не було “прильотів”, дитина чує тривогу, всі спускаються в укриття, і це все одно психологічно впливає на дітей. Було б логічним надавати цей статус усім особам, які не досягли 18 років на момент закінчення цієї збройної агресії”, — зазначає Галина Усова.
Ще один законопроєкт — №14243 — пропонує уточнити коло дітей, які можуть отримати статус постраждалих від воєнних дій. Зокрема, йдеться про дітей загиблих захисників і захисниць України.
Втім, станом на зараз жоден із цих законопроєктів Верховна Рада ще не розглянула навіть у першому читанні.
Раніше ми писали про оздоровлення дітей з Донеччини у 2026 році: скільки грошей виділили громади, куди можна поїхати і як подати заявку.