До масштабного вторгнення Росії в українських містах тривало спокійне життя: люди відвідували театри й розважальні центри, лікувалися в медзакладах та молилися в храмах. Своїми враженнями вони ділилися в інтернеті. Ці відгуки про місця, яких вже немає, ми зібрали в матеріалі.
Цей матеріал не є рекламним. Усі відгуки ми взяли з сервісу Google Maps без редагувань.
Готельно-розважальний комплекс “МАН” у Дружківці потрапив під обстріл росіян 9 березня. Снаряд впав за кількадесят метрів від споруди. Від вибуху вилетіли вікна в будівлях готелю й розважального центру, пошкодило фасад, а прибудову поруч зруйнувало повністю.
Ще кілька місяців до цього цей заклад відвідували родинами. Сюди приходили грали в ігри і смачно поїсти.
“В комплексі МАН я була на боулінгу. Гарне лоббі, кухня, бар. Основна розвага — боулінг, 4 доріжки. Є більярд, аерохокей. Якщо шукаєте місце, де провести будь-яке свято або день народження для дітей від 8 років і дорослих — рекомендую”, — пише Світлана Барханська. Вона, як і більшість людей з цієї добірки, залишила свій відгук російською.
Користувач Анатолій відзначив, що у “МАНі” комфортний готель.
“Ви знаєте, рідко, коли у придорожніх готелях можна почути слово “сервіс” та “комфорт”. Цей мене приємно здивував. Залишався там на 2 доби по роботі. Дорікань у мене немає. Задоволений усім. Рекомендую”, — пише Анатолій.
Десятки тисяч жителів Маріуполя й гостей міста щороку відвідували торговельно-розважальний центр “ПортCity” разом з родинами та друзями. Туди ходили за одягом, продуктами, у кінотеатр, розважити дітей і просто відпочити.
“Безумовно, одне з найкращих місць міста. Яскраво, красиво, привітно. Гарні магазини й кав’ярні, красива вистава картин”, — пише про ТРЦ користувачка Анастасія Калошина.
Костянтин Єлисеєв відзначає, що у “ПортCity” є дуже багато розваг як для дітей, так і для дорослих:
“Один Смайл Парк чого вартий? Крім нього: кінотеатр на 4 зали, ігрові кімнати на будь-який смак. Для дорослих від мережевих промтоварних магазинів до бутиків на будь-який смак і гаманець. На другому поверсі рекомендую піцерію, дуже смачно й відносно недорого. А також “Дзеркальний” (магазин — ред.) — гарний вибір смачних і недорогих страв. Ставлю твердих 5 зірок”.
“Великий торгово-розважальний центр. На жаль, не було можливості детальніше дослідити його, але обов’язково повернуся ще”, — написала незадовго до повномасштабного вторгнення Росії користувачка Olga Drobyazgina.
Під час регулярних потужних обстрілів “ПортCity” перетворився на руїни. Будівля тепер не яскрава, а чорна від кіптяви, а в радіусі кількох десятків метрів на землі лежать обірвані уламки фасаду.
Десятки відгуків з подяками різним лікарям досі залишаються у профілі Google Лиманської клінічної обласної травматології. Туди на складні операції приїздили люди з різних куточків сходу.
“Пишу вам з лікарняної палати травматології. Тут поставили на ноги мою маму. Людину, яка не виходила з дому більш ніж 2 роки, й останні пів року була прикута до ліжка. Зараз вона стоїть на своїх ногах”, — написала відгук користувачка Natalia Roy.
“Персонал — спеціалісти найвищого класу просто дива роблять. Чистота ідеальна. Ставляться до пацієнтів з розумінням і душею. Вдячна за лікування”, — пише Лідія Хвостовська.
Медзаклад обстріляли вранці 22 квітня. Росіяни розрядилися по лікарні з РСЗВ “Ураган”. У будівлях спалахнули пожежі, повибивало вікна, а місцями навіть зірвало дах.
Цей дерев’яний храм розташований на невеличкій території на розі вулиць Будівників і Богдана Хмельницького у Рубіжному. Жителі згадують цей святий дім з теплом.
“Пішов на богослужіння випадково. Молодий священник, не знаю як звати. Завжди скептично ставився до будинків з хрестами. Але цей “будинок” за 15 хвилин змінив мою думку в позитивний бік. Можливо, зайду ще”, — пише у відгуку користувач Андрій Макаренко.
3 квітня Сєвєродонецька єпархія повідомила, що під час боїв снаряд влучив просто у дах храму і пробив покрівлю. Осколками поранило протоієрея Ростислава Горячева та тяжко поранило настоятеля міського храму на честь блаженної Матрони Московської ієромонаха Арсенія Складанюка.
Драматичний театр у Маріуполі описують як одне з головних місць міста.
“Коли потрапляєш всередину будівлі, тебе охоплює відчуття урочистості. Красива будівля зовні й зсередини. Звісно, є, де пофарбувати й підтерти, але в цілому все добре. Поруч з драмтеатром проходить багато свят і загальноміських заходів”, — пише Sonya Innessik.
Люди пишуть, що після ремонту будівля і прилегла територія стали ще красивішими.
“Стало більше молоді. Частіше стали проводити культурні заходи. Чисто. У спекотну погоду можна охолодитися не тільки у фонтані. Люблю тут гуляти”, — писав Андрій Пишний.
А останній відгук під профілем Драматичного театру зараз такий:
“Гарне місце було… поки русня не прийшла…”.
16 квітня близько 14:30 російські військові скинули на Драмтеатр у Маріуполі надпотужну авіабомбу. Будівлю зруйнувало майже повністю. Росіяни заявляли, що там дислокувався полк “Азов”, тоді як насправді там були цивільні: з початком боїв театр стали використовувати як бомбосховище. Дорослі з дітьми ховалися там від російських снарядів, а навколо будівлі намалювали великими літерами “ДЕТИ”. Напис видно навіть з космосу. У підвалах драмтеатру було близько півтори тисячі людей.
Згодом стало відомо, що у Драмтеатрі могли загинути понад 300 людей. А коли росіяни захопили центральну частину міста, вони почали зачищати завали й вивозити в одну траншею у Мангуші тіла загиблих містян.
Читайте також: