16-річному Степану Чубенку з Краматорська хочуть посмертно надати звання Героя України. Юнак організував марш підтримки Євромайдану в лютому 2014-го в охопленому проросійськими виступами регіоні. Згодом поїхав до Києва, аби доєднатися до складу одного з добровольчих батальйонів. У липні того ж року Чубенко повертаючись зі столиці, опинився в окупованому Донецьку та зник. Згодом його матір дізналася, що сина катували та розстріляли бойовики т.з “ДНР” за проукраїнську позицію.
Ініціатором петиції про присвоєння звання Героя України Степану Чубенку став журналіст Сергій Горбатенко.
Відомо, що звання “Герой України” надають громадянам країни за “визначні геройські вчинки” або “визначні трудові досягнення”. На думку Горбатенка, саме цим й відзначився 16-річний Степан Чубенко. Петиція вже зібрала 2,5 тисячі підписів громадськості, а долучитися своїм можна за цим посиланням.
Юнак народився 11 листопада 1997 року в Краматорську — у родині вчительки та залізничника. Чубенко навчався у місцевій школі №12. Займався греко-римською боротьбою, футболом, був голкіпером юнацької команди ФК “Авангард”.
Степана відзначили у відділі молоді та спорту Краматорської міської ради за “вагомий особистий внесок у реалізацію державної політики у галузі фізичної культури та спорту”. Чубенко став одним із засновників міської команди КВК, яка представляла Краматорськ в різних регіонах України.
Від початку Революції Гідності та після побиття студентів на Майдані Незалежності у Києві, підліток став учасником політичних процесів у країні. За словами його близьких, обрав шлях Євроінтеграції.
“Брав активну участь у Краматорському Євромайдані. Сам організував марш підтримки Євромайдану в лютому 2014 року, що було надзвичайно небезпечно в охопленому проросійськими виступами регіоні. Надалі Степан регулярно брав участь в проукраїнських мітингах”, — йдеться у тексті петиції.
Під час захоплення Краматорська навесні 2014-го, Степан разом з друзями вели підпільну боротьбу проти російських військових та місцевих колаборантів. Зокрема, розповсюджували листівки із закликами “Краматорськ — це Україна”, збирали інформацію про окупантів, підтримувала українських оборонців в передмісті та на аеродромі водою та засобами гігієни тощо.
Серед іншого, як пише Сергій Горбатенко, юнак особисто зняв з центральної площі міста “триколор” угруповання так званої “ДНР”. Нині цей “трофей” зберігають в музеї Степана Бандери на Івано-Франківщині.
Наприкінці червня того ж 2014-го Степан Чубенко поїхав до Києва, аби долучитися до одного з добровольчих батальйонів. Через свій вік зміг потрапити до Сотні Лева. Через місяць 16-річний підліток, повертаючись від друга потягом зі столиці, опинився в окупованому Донецьку та зник. Його мати поїхала в Донецьк на пошуки сина. Їй вдалося дізнатись, що Стьопу затримали бойовики батальйону “Керч”, начебто за синьо-жовту стрічку на рюкзаку. Хлопця побили, відвезли до Горбачево-Михайлівки, де катували та розстріляли.
Читати також: “Мабуть, вже була б родина та дітки”. 11 листопада Степану Чубенку виповнилося б 26 років
“Зухвалість цього воєнного злочину вразила навіть самих росіян, які у вересні 2014 року самостійно розформували вказане бандформування. Своїм прикладом Степан показав, що захищати Україну можна навіть без зброї — ціною власного життя 16-річний юнак знищив бандформування “Керч”, — йдеться у тексті петиції.
16-річного українця відзначили волонтерською нагородою у 2016 році — “Народний Герой України” (посмертно). У рідному місті Чубенка — Краматорську — його ім’я присвоїли школі №12, де й він колись навчався. Іменем Степана названа одна з вулиць міста, а біля входу на місцевий стадіон “Авангард” встановили пам’ятну дошку.
Також до відкритого вторгнення росіян декілька років поспіль серед школярів України проводили літературний конкурс пам’яті Степана Чубенка “Юний самовидець”. І щорічно проводили обласний футбольний турнір пам’яті Степана Чубенка. А влітку 2021-го у Зайцевому з’явилася вулиця імені Степана Чубенка.
“Ми переконані у тому, що геройський вчинок Степана гідний визнання не лише на місцевому, але й на загальнодержавному рівні. Донецька обласна військова адміністрація вже вносила подання на присвоєння Степану Чубенку звання “Герой України” (посмертно). Водночас документи на сьогодні не розглянуті”, — йдеться у тексті петиції.
Нагадаємо, Вільне Радіо щодня розповідає про військових і цивільних, які стали жертвами російської агресії проти України. Ми прагнемо, аби їхні імена не залишилися лише статистикою. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його/її життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих. Це безоплатно.