Які продукти взяти в дорогу, яка триває 29 годин? Чим розважити дитину? Як їхати з собакою? Чи можна у потязі попрацювати? Відповіді на ці та інші питання наші журналісти дізналися, поки їхали через усю країну у відрядження.
Челендж починається вже на самому початку поїздки: посадка у Бахмуті за пів години до опівночі. Тож ми змушені викликати таксі, яке привозить нас з дитиною та багажем на вокзал.
У 142-й потяг “Бахмут — Львів” варто закупитися їжею на всі 29 годин у потязі, тому що вагонів-ресторанів чи буфетів тут вже немає (окрім потягів “Інтерсіті”).
“Ймовірно, вони були затратними та неекономічними. Аби вони самоокуповувалися, треба, аби там торгували алкоголем, а це додаткові проблеми для працівників потягу”, — каже начальник потягу Анатолій Тимоцко.
Хоча можна й спробувати скупитися на одній зі станцій, де потяг стоїть не менше 20 хвилин.
Ось їхній перелік:
У столиці можна встигнути купити шаурму або пиріжок, цигарки, воду, солодощі. Можна ризикнути збігати на Привокзальну площу за швидкою їжею у МакДональдз чи за готовою домашньою їжею до кав’ярень швидкого харчування (“Дрова” та подібні). Але доведеться поспішати та постійно пильнувати за часом, аби потяг не відправився без вас.
Варто врахувати, що від Коростеня й до самого прибуття потяга до Львова таких довгих зупинок більше не буде. Тому якщо ви завчасно не подбаєте про їжу, без неї доведеться провести ще близько 10 годин.
Також провідники можуть продати вам снеки (печиво, горішки, вафлі та питну воду). Будьте готові, що в наявності буде не весь асортимент з цього переліку.
Варто брати в поїзд їжу, яка не зіпсується за літню добу без холодильника (причому вже готову для вживання, порізану та почищену): копчену ковбасу, сир (в тому числі плавлений), варені яйця та картоплю, томати й огірки, перець, кетчуп, хліб, булочки, печиво, яблука тощо.
Можна взяти і якесь приготоване блюдо в герметичному контейнері на наступний день у потязі, але його треба з’їсти у першій половині дня. До того ж потім доведеться або викидати контейнери, або возити їх за собою протягом усієї подорожі.
Лайфхак: якщо взяти з собою одноразові стаканчики, стіки з цукром, кавою та чаєм та чайну ложку або одноразові дерев’яні палички, то окріп можна буде набрати біля провідника, і ви матимете “безлім” чаю та кави на всю подорож.
У наших сусідів по купе були ось такі пакетики з їжею швидкого приготування, для них теж потрібен окріп.
У купейних вагонах є розетки в коридорі, де можна підзарядити телефон або ноутбук. Але для цього доведеться стояти чи сидіти в коридорі. Одна з журналісток провела близько години, сидячи на відкидному стільці з ноутбуком на зарядці. І ось її “вердикт”:
В окремих оновлених купе є зручні розетки біля кожного пасажирського місця. Але як придбати квитки саме в такі вагони, треба уточнювати в касах.
Тож краще все ж їхати з пауербанком. Його заряду може вистачити на час поїздки. Але все залежить від того, наскільки активно ви користуєтесь телефоном.
Варто зазначити, що стільникова мережа й мобільний інтернет є далеко не скрізь. Тому якщо ваша робота “зав’язана” на онлайні або телефонних спілкуваннях, готуйтеся сердитись на відсутність зв’язку.
До речі, поруч з нашим вагоном — оновлений вагон після капремонту у 2017-му. Всі поверхні в ньому білого кольору, тому він світліший, новіший та чистіший, ніж наш.
Також у цьому вагоні є камера відеоспостереження. Тут знаходиться й купе начальника потяга, тож розпитуємо його про те, що цікавить.
“Аптечки у нас є, але ми не уповноважені видавати з них ліки, якщо, наприклад, звернеться пасажир з головним болем чи гіпертонічним кризом. Ми можемо виміряти тиск, але призначати та видавати ліки — ні”, — пояснює начальник потягу ‘Бахмут-Львів’.
За його словами, якщо пасажир у небезпечному для життя стані, провідники нададуть першу допомогу (наприклад, допоможуть при зовнішній кровотечі) та викличуть бригаду “швидкої допомогти” на наступну станцію.
“Там лікарі оцінять стан пасажира, нададуть допомогу і якщо необхідно, госпіталізують. При цьому у квитку ставлять відмітку, тому після лікарні пасажир зможе продовжити подорож від тієї ж станції до місця призначення без доплати”, — пояснює начальник потяга.
Сходити в туалет — теж ще той виклик, адже більшість туалетів в потягах Укрзалізниці досі смердять. Тому що ними користується вагон людей понад добу, а провідників лише троє на кожні 2 вагони, на всі функції.
Після відвідин туалету у потязі хочеться залити все навколо “доместосом” та обробити руки й ноги дезінфектантом. Тому індивідуальні “пшикалки” зі спиртовмісним розчином, які з’явилися в наших сумках з епохою коронавірусу — це “маст хев” для подорожі з Бахмута Львова.
Зазначимо, в оновлених потягах — вакуумні туалети (з яких рідину з чаші відсмоктує вакуум).
Але, за словами начальника потяга Анатолія Тимоцка, пасажири час від часу кидають туди гігієнічні засоби чи сміття, і туалети виходять з ладу.
“Доводиться їх опечатувати, і вони не функціонують до кінця подорожі, страждають самі пасажири. Потім треба закуповувати обладнання для ремонту, а це марнування державних коштів. Тому краще викидати таке сміття у відведені для цього контейнери. Інакше воно падає на колію і залишається там надовго, а колію мають регулярно обслуговувати колійники “Укрзалізниці’”, — розповідає начальник нашого потягу.
Тобто залізничники й за місяці після вашої подорожі працюватимуть серед викинутих вами в унітаз тампонів, прокладок чи підгузків.
Для дитини до 6 років окремий квиток можна не купувати. “УЗ” дозволяє дорослому розміститися з дитиною на одному місці. Але це дуже незручно: відпочити вночі майже не вдасться.
Варто придбати 2 квитки, хоча це й вдвічі дорожче. Також зручніше, коли полиця для дитини нижня. Для цього треба подбати про квитки заздалегідь, одразу як ви дізналися про подорож. Ми купували їх за 20 днів до поїздки, і залишились тільки плацкартні місця у різних вагонах або верхні купейні місця.
Зазначимо, всі верхні місця у потягах ‘УЗ’ тепер обладнані ременями безпеки. Це зробили після того, як пасажир серйозно травмувався після падіння з верхньої полиці.
‘Вони були в потягах і раніше, але ми надавали їх на прохання пасажирів. Тепер вони на верхніх місцях за замовчуванням. І якщо пасажир хоче їх зняти, він має заявити провіднику, що відмовляється від цього захисту”, — пояснює представник залізничників.
Зазначимо, для дитини такий захист неефективний — проміжки між ременями більші за зріст дитини, тому розраховувати на цей захист не варто.
З маленькою дитиною, особливо дівчинкою, найскладніше — це сходити в туалет. Тому що дитині дуже важко, стоячи на стільчаку, “влучити” в унітаз, не забруднивши все навколо, в тому числі обличчя, одяг та взуття. Все це потребує додаткових навичок, тому від фрази “Мама, хочу в туалет” після десятка таких “походів” батьки дитини ледь не здригаються.
Лайфхак: взяти з собою дитячий горщик, навіть якщо дитина вже користується унітазом. Якщо ж не передбачили, треба перед туалетом зняти штани та білизну, а довге волосся заплести чи зав’язати резинкою.
На таку довгу подорож просто не можна забути дитячі книжки, розфарбовки, фломастери, компактні та легкі іграшки. Варто виходити на станціях, аби “змінити картинку”.
Наша “редакційна дитина” розважалася ось так (окрім книжок та малювання):
В іншому потязі цього ж маршруту на стінах вагону були наліпки “Читайте в потягах УЗ”. Але інтернету на станціях здебільшого немає.
Так само і настільні ігри: за словами начальника потяга, вони у потязі є, але забезпечити ними пасажирів масово неможливо. Та й люди їх і не просять.
У сусідньому купе з пасажиркою їде чарівна біла мальтійська болонка.
“Йому лише рік, а ми вже всьоме їдемо потягом в обидва боки. Для посадки на потяг необхідний паспорт на нього з усіма щепленнями, спеціально придбаний для нього в касі квиток (коштує близько 50 грн) та клітка”, — розповідає хазяйка собаки Регіна.
За її словами, песик робить свої справи на одноразову пелюшку, яку вона потім викидає. Це вони роблять у тамбурі чи коридорі. Колеги, які їдуть з песиком в купе, кажуть, що ніяких незручностей, пов’язаних з тваринкою, вони не відчувають.
Клітка потрібна, якщо тварина неспокійна чи якщо скаржаться інші пасажири. Якщо тварина буйна, її власник має викупити ціле купе та їхати з нею наодинці.
Нагадаємо, цими днями російсько-окупаційні війська обстріляли квартал Авдіївки, пошкодивши цивільну інфраструктуру. Внаслідок обстрілу “Укрзалізниця” обмежила рух поїздів та електричок до станції Авдіївка до 3-го вересня включно.
Читайте також: