Рідні на фронті — випробування для всієї родини, яка чекає на них вдома. Впоратися з цим важко й дітям. Вони потребують особливої уваги у цей період. Що радять психологи, аби підтримати дітей, близькі яких воюють, — розповідаємо далі.
Дітям не просто дати собі раду, коли хвилюються за когось близьких у лавах ЗСУ, кажуть у Центрі здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”. У малечі та підлітків, як і у дорослих, може виникати тривожність, а також безліч запитань. Психологи радять пояснювати дитині заради чого рідні на війні.
“І дитині, і дорослим легше долати випробування, якщо вони розуміють їхній сенс. Ви можете пояснити для прикладу, що “наш тато захищає нашу дорогу Україну. Він пішов на війну, бо він нас дуже сильно любить, і він бореться разом з усією нашою відважною армією за те, щоби ми могли перемогти, щоби був мир, щоби ми мали щасливе майбутнє”, — зазначають в організації.
Також дітям варто допомогти відчувати гордість за рідних, які захищають країну.
“[Можна казати:]”Нам звісно дуже не вистачає батька, але ми знаємо, що він зараз там, де потрібно для нашої країни і ми усім серцем з ним і з нашим військом!”, — додають у Центрі здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”.
В умовах війни діти теж мають право знати, що відбувається в країні. Фахівці закликають не оминати цих тем у розмовах і обговорювати новини, які могла почути чи побачити дитина.
“Важливо коментувати, пояснювати, бо вона може надавати цьому часом помилкових значень, надмірно переживати — наприклад, повідомлення, що хтось загинув, вона може одразу відносити до того, що це рідні — хоч насправді це може стосуватися зовсім іншої зони бойових дій. Також важливо слідкувати, щоби дитина не була переобтяжена інформацією про війну, втрати, не мала доступу до контенту, що не є для дітей з огляду на зображення сцен війни, що можуть викликати у дітей значний емоційний дистрес”, — кажуть у Центрі здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”.
Психологи радять не розривати зв’язок дитини з близькою людиною, яка зараз на фронті.
“Якщо є можливість телефонуйте, давайте дитині можливість поговорити. Водночас пояснюйте теж, що це не завжди можливо і що рідні можуть не мати доступу до зв’язку з огляду на обставини військової служби. Але навіть якщо нема можливості спілкуватися, попросіть рідних надіслати по можливості аудіозапис слів підтримки — їх можна прослуховувати. Поставте фото рідної особи, що служить, на видному місці”, — наголошують фахівці організації.
Також необхідно допомогти дитині впоратися з тривогою та смутком. Але обов’язково пояснивши, що ці почуття цілком природні.
“Важливо нормалізувати [почуття], розділити: “Ми теж сумуємо, що батько зараз не є з нами. Ми теж усі тривожимося”. Але водночас давайте надію: “Та ми віримо у нашу перемогу і чекаємо батька з війни”, — розповідають у центрі.
Водночас не варто давати стовідсоткових завірень, що батько чи інший рідний не може бути пораненим чи загинути.
“Ми можемо допомагати дитині жити з цією невідомістю і водночас, надмірно не переживаючи: “На війні так буває, що військові гинуть, чи отримують поранення — ми теж переживаємо, щоби це не сталося ні з нашим татом, ні з його побратимами — і дуже надіємося, що усе буде добре. Але мабуть думати про це увесь час немає жодної користі – давай краще переключимо увагу на якісь корисні справи”. Задіювати дитину до діяльності може бути найкращим способом долати тривогу”, — радять психологи Центру здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”.
Крім цього, дорослим варто не забувати про потреби дитини.
“Дітям важливо відчувати безпеку (звісно, в умовах війни вона відносна) — тож пильнуйте, щоби усі її найважливіші потреби були задоволені. Інколи, коли рідну особу нещодавно мобілізували, дитині може бути складно у певних сферах — наприклад, батько допомагав робити уроки, а зараз його нема. Тоді важливо давати дитині знати, що ви свідомі, що їй потрібна підтримка в цьому і що треба разом шукати рішення”, — кажуть в організації.
Також дорослим важливо, як пояснюють психологи, слідкувати й за власним станом.
“Пам’ятайте теж, що і ваші потреби також важливі, і що ви можете, як у випадку мобілізації, опинитися раптово у ситуації, де на вас в один день лягли усі обов’язки, які раніше були розділені між подружжям. Не вагайтеся попросити підтримки та допомоги. Перегляньте, може щось можна спростити чи від якихось завдань тимчасово відмовитися, чи їх перерозподілити між членами родини. І не забувати турбуватися про себе”, — додають у Центрі здоров’я та розвитку “Коло сім’ї”.
Раніше ми розповідали, як говорити з дітьми про смерть та допомоги їм пережити втрату.