63 загиблих, з яких 9 дітей, та 150 поранених — серед яких 34 дитини. Саме такі наслідки трагедії на Краматорському вокзалі, які остаточно зафіксували слідчі СБУ. Російська армія брехала, що хотіла знищити техніку ЗСУ, а потім взагалі почала казати, що українці самі себе обстріляли. Про те якою саме зброєю вгатили росіяни, де розслідувачі знайшли докази того, що в агресора такі снаряди є, а також що відомо у справі через рік підсумовуємо разом.
8 квітня 2022 року балістична ракета “Точка-У” з касетними боєприпасами вибухнула над Краматорськом. За остаточними даними СБУ, які надали у відповідь на запит журналістів Вільного радіо, в результаті атаки на краматорський вокзал загинули 63 людини, серед них 9 дітей. Поранення дістали 150 громадян, серед яких 34 дитини.
У квітні 2022 року залізничний вокзал Краматорська був головним центром евакуації на Донеччині. Сюди приїжджали зі всіх громад області на автобусах або особистих машинах, щоб пересісти на потяг.
Тоді на залізничному вокзалі щодня збирались тисячі людей. Вони заполоняли сам вокзал та територію на вулиці. На основі даних свідків та фото і відео підтверджень, вдалося встановити, що перед будівлею вокзалу було понад 500 людей.
Розслідування щодо того дня підготували Human Rights Watch.
О 10:28 пролунав перший вибух, про обстріл не встигла попередити повітряна тривога. Цей момент зафіксував журналіст Олексій Меркулов, який знімав, як волонтер допомагав літнім жінкам. В момент вибуху жінки здригнулися.
Після першого вибуху, коли всі подумали, що небезпека минула, — почали лунати наступні. Їх були десятки (це падали та вибухали касетні боєприпаси з протипіхотними осколками).
Обстріл Краматорського вокзалу: реконструкція атаки, яка вбила 63 людей, від очевидців (фото)
Росіяни вгатили по залізничному вокзалу ракетою “Точка-У” або ж “9М79К-1”. Їх можна запускати по цілях з відстані до 120 кілометрів. “Точка-У” вибухає у повітрі та розкидає 50 маленьких мін, які теж розлітаються уламками.
Кожна касетна міна має близько 316 осколків. Тобто в мирних жителів полетіли близько 15 800 небезпечних шматочків.
На корпусі двигуна залишили послання “За дітей” російською.
“Розплата за дітей Донбасу” — це популярний лозунг серед російських загарбників, який використовують як виправдання збройної агресії Росії проти України. Пропаганда країни-агресора регулярно вказує, що українська армія нібито обстрілює дітей на окупованій частині Донеччини та Луганщини.
Розслідувач з Human Rights Watch побував на Краматорському вокзалі у травні 2022 року та виявив 32 місця детонації касетних мін. Аналіз розльоту мін показав, що їх розкидало на 55 тисяч квадратних метрів, що дорівнює 10 футбольним полям та відповідає характеристикам ракети “Точка-У”.
8 квітня 2022 року телеграм-канали з тимчасово непідконтрольних територій України публікували світлини, де показували сліди від пуску далекобійних ракет. Знімали такі відео та фото з Зугреса та Шахтарська Донецької області. Це приблизно за 100 кілометрів на схід від Краматорська. Втім точне місце розслідувачам встановити не вдалося. Як повідомили Вільному радіо в СБУ, за даними слідчих на основі проведених експертиз, ракету по вокзалу в Краматорську випустили з Шахтарська.
Вже через пару годин після трагедії, коли стали відомі наслідки, представники країни-агресорки почали спростовувати, що це росіяни обстріляли Краматорський вокзал. Підкріпляли свою позицію вони тим, що на озброєнні армії нібито вже немає ракет “Точка-У”. Щоб звинуватити в обстрілі ЗСУ, російські пропагандистські телеграм-канали почали публікувати фото на яких нібито серійний номер ракети з Краматорська сходився з тими ракетами, які раніше показували українські військові на своїх відео.
Однак цей фейк розрахований на тих, хто не розбирається в зброї. Адже номер “9М79К-1” — це не серійний номер конкретної ракети, це військова назва ракет “Точка-У”. Серійний номер нижче, і він різниться. Крім того, нумерація цих ракет не йшла поспіль, тобто близькі номери ракет, могли розташовуватись в різних місцях базування ще з часів Радянського союзу.
Західні джерела знайшли факти, які вказують на те, що представники Росії брехали, коли казали, що в них не залишилось таких ракет. Розслідувачі з лабораторії Crisis Evidence Lab зафіксували, що російська армія після 24 лютого 2022 року як мінімум тричі вже використовувала ракети “Точка-У”.
До того ж колишній ватажок бойовиків т.з. “ДНР” Ігор Гіркін у липні 2022 року критикував російське командування, яке не захистило пускові установки “Точка-У” під Луганськом від знищення.
Розслідувачі з Human Rights Watch також виявили, що 8 квітня у російських солдатів в селі Куніє (22 кілометрах на північ від Ізюма в Харківській області) були ракети “Точка-У”. Це місце вписується у межі 120 кілометрової дальності ракет “Точка-У” до Краматорського вокзалу.
На супутникових знімках високої якості від 15 квітня 2022 року розслідувачі виявили декілька великих прямокутних контейнерів на бетонній плиті неподалік села. За їхніми даними: форма, розміри та колір контейнерів відповідають транспортним контейнерам для ракет “Точка-У”.
Місцеві жителі після звільнення села підтвердили розслідувачам високу активність техніки окупантів на початку квітня 2022 року. Крім цього розслідувачі знайшли контейнери для зберігання ракет “Точка-У”, які залишили загарбники, коли відступали.
Це пряме підтвердження того, що російська армія має на озброєнні ракети “Точка-У”.
30 березня 2022 року з’явилось відео, як в Гомельській області Білорусі прямують п’ять “КАМАЗів” окупантів з ракетами-носіями “Точка-У”. Те, що на машинах є символ загарбників “V”, свідчить про період зйомки під час повномасштабного вторгнення. Пізніше розслідувачі виявили дві машини з колони: одну — у Приазовському Запорізькій області, другу — в Луганській області.
Висновки західних розслідувачів спростовують початкову інформацію окупантів про бажання завдати удар по військових об’єктах на залізничному вокзалі Краматорська. На жодній з фотографій та відео не було військових об’єктів поряд. Лише пару свідків сказали, що на станцію прийшов потяг “з металобрухтом”, а саме: зі знищенною та пошкодженою військовою технікою. Однак на відео, які знімали під час обстрілу, вже немає ніякої техніки, навіть пошкодженої.
Хоча ні Росія, ні Україна не стали учасниками Конвенції про касетні боєприпаси від 2008 року, яка їх забороняє, використання цих ракет вважається порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Адже касетні боєприпаси не можуть розрізнити цивільних та військових.
Удари по цивільних об’єктах, які призведуть до великої кількості жертв серед мирних мешканців, відповідно по першого протоколу Римського статуту Міжнародного кримінального суду, вважається порушенням законів війни. Отже, всіх причетних до обстрілу Краматорського вокзалу чекає міжнародне розслідування, суд та кримінальна відповідальність.