Як розпізнати ПТСР: поради, як допомогти, наслідки (роз’яснення)

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) це — це порушення психічного стану, яке може виникнути у людини після травмуючих подій. Зараз, коли Україна живе у війні, з ПТСР стикаються більше українців. Симптоми ПТСР можуть мати не тільки військові, а й цивільні. Як виникає посттравматичний стресовий розлад, які ознаки ПТСР та як отримати допомогу — розповідаємо у матеріалі.

 

Що таке ПТСР

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. За даними МОЗ, близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР.

Травмуюча подія це  — екстремальна ситуація, яка загрожує смертю, серйозним ушкодженням, сексуальним насильством тощо. Людина може отримати травматичний стрес, якщо:

• сама пережила травматичну подію;
• була свідком травматичної події;
• дізналась про те, що трапилось з близькою людиною;
• багато разів стикалась з нестерпними деталями травмуючих подій (медики, рятувальники, військові, правоохоронці тощо).

ПТСР разом з депресію та тривожними розладами  — в топі психічних порушень, які виникають в українців під впливом війни. 

“У моїй практиці та моїх колег значно збільшилась кількість посттравматичних стресових розладів та депресій. І є дані про збільшення кількості продажу антидепресантів з початку відкритої війни.  Війна певною мірою стала тригером розвитку ментальних розладів”, — розповідала Вільному радіо лікарка-психіатриня Беата Надь.

Як розпізнати ПТСР

ПТСР у військових зустрічається частіше, втім може  трапитись і у цивільного, який мав травматичний досвід. Розлад розвивається в людей, які разово мали гострий стрес або тривалий період перебувають у хронічному стресі:

• військові;
• цивільні, що перебувають в зоні бойових дій;
• жертви сексуального чи/та фізичного насильства;
• полонені та жертви катування;
• жертви торгівлі людьми, сексуального рабства;
• жертви чи свідки постійного домашнього насильства;
• жертви булінгу, в тому числі у школі;
• свідки терактів;
• люди, що перебували в зоні стихійного лиха;
• жінки, що пережили травматичні пологи і зазнали жорстокого ставлення медичного персоналу;
• діти, що зазнали  фізичного чи сексуального насильства, або ті, яким батьки не надають потрібного догляду.

Ознаки посттравматичного стресового розладу:

• постійні думки про травматичну подію;
• життя в повній бойовій готовності;
• уникнення згадок про травму;
• панічні атаки;
• хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в попереку;
• втрата довіри до людей і переконання, що світ небезпечний;
• негаразди в буденному житті: проблеми із роботою чи її пошуком, у школі чи стосунках;
• зловживання алкоголем, сигаретами та наркотиками;
• суїцидальні думки

Опитувальник для скринінгу ПТСР

• Ваша діяльність проходила в умовах загрози для життя?
• Ви швидко реагуєте на різкі звуки, що нагадують події травматичного минулого?
• Ви відчуваєте відчуженість до чужих людей?
• Вам достатньо невеликої дрібниці, щоб почати гніватись?
• Ви намагаєтесь уникати спогадів про травматичні події?
• Ви відчуваєте провину за деякі вчинки, що робили раніше?
• Ви маєте проблеми зі сном?

Результати опитувальника ПТСР:

• 2  відповіді так — наявність підпорогових ознак ПТСР (розладів адаптації);
• 3  відповіді так — потрібне поглиблене обстеження на наявність ПТСР;
• 4  і більше відповіді так — ймовірність наявності ПТСР.

Зазначимо, наведений опитувальник не встановлює діагноз. У разі підозри посттравматичного розладу, для діагностики та по допомогу треба звернутися до фахівця.

ПТСР у дітей

Діти — в зоні ризику ПТСР. Якщо переляк у дорослих може не призвести до серйозних наслідків у майбутньому, то діти більш вразливі. І інколи ознаки ПТСР з’являються через певний час після травмуючої події, тому батьки можуть не пов’язати їх зі стресом, а сприйняти за вікову кризу чи погіршення характеру.

Про посттравматичний стресовий розлад у дітей можуть свідчити: 

• емоційне напруження, прояви агресії чи навпаки – апатичність, депресивність, емоційна відстороненість;
• порушення сну, страшні сновидіння, через які дитина прокидається вночі;
• підвищення рівня тривожності, очікування повторення подій;
• порушення пам’яті, уваги, здатності вчитися;
• відтворення пережитого у грі;
• саморуйнівна поведінка;
• підвищене серцебиття і спітніння;
• раптові зміни у поведінці, мовленні, вживанні слів чи сильні емоції.

Профілактика ПТСР

Підтримати себе у разі стресу, аби той не переріс у посттравматичний стресовий розлад, можна:

• здоровим харчуванням;
• відмовою від алкоголю та наркотиків;
• якісним сном;
• легкою фізичною активністю;
• дихальними вправами;
• арттерапією.

Також для людини, яка пережила травмуючу подію, важливе безпечне середовище, підтримка близьких. За потреби варто звернутися до психотерапевта, який зможе доступно пояснити як організм реагує на стрес, може призначити психотерапію чи медикаменти. Інколи звернутися по допомогу до фахівця можуть порадити родичі.

“Якщо людина тривалий час перебуває під впливом стресу, вона забуває, яким має бути умовно нормальний стан і нормальне самопочуття.  Тоді добре, коли є хороші стосунки з друзями, батьками, партнерам, які можуть пояснити, підказати, що варто звернутися по допомогу. Однозначно це має відбуватися не у примусовій,  наказовій, агресивній чи насильницькій формі. Це має бути у формі турботи, з емпатією. Варто  пояснити, що саме, на вашу думку, не так”, — говорить Беата Надь.

Нагадаємо,  раніше ми розповідали, як психіка українців страждає від війни та до кого звертатися по допомогу.