Залишилися без роботи в карантин? Втратили роботу раніше, але тепер знайти її ще важче? Саме таких випадків стало в рази більше на Донеччині. Безробітних більше, ніж вакансій. І держава взялася допомагати компенсаціями та вакансіями. Процедуру оформлення статусу безробітного спростили. Як отримати цей статус та допомогу від держави читайте в матеріалі.
Співробітники центру зайнятості мають зв’язатись з вами та повідомити про ухвалене рішення.
Важливо! Впродовж 10 робочих днів після завершення карантину або надзвичайної ситуації ви маєте принести до центру зайнятості оригінали документів.
Центр зайнятості — це державна біржа вакансій. Тут можуть запропонувати роботу одразу, або оформити вам виплату допомоги по безробіттю на час пошуку нового місця працевлаштування.
Виплати залежать від того скільки ви вже працювали офіційно:
— якщо ніколи не сплачували податки, то можете розраховувати на 650 гривень на місяць (цю суму планують збільшити до 1000 грн, але поки що відповідний закон не опублікували).
— якщо вже певний час працювали офіційно, то можете розраховувати на допомогу від 1800 грн до 8408 грн/міс.
В середньому по області щомісячна сума цієї виплати становить близько 5 тис грн. Про це під час брифінгу розповіла директорка Донецького обласного центру зайнятості Валентина Рибалка.
На час карантину уряд вніс зміни в законодавство, які спростили обслуговування безробітних:
— статус безробітного та нарахування допомоги по безробіттю надають з першого дня постановки на облік. Причому це не залежить від причин звільнення;
— скасовані обов’язкові особисті візити до центру зайнятості — його співробітники пропонують безробітному вакансії в телефонному режимі. До того ж виплату допомоги не припинятимуть після двох відмов від запропонованих центром вакансій.
Зазначимо, на статус безробітного не можуть претендувати такі категорії людей:
— зареєстровані як підприємці;
— члени особистого селянського господарства та фермери;
— люди, які отримують державні доплати по догляду за дитиною з інвалідністю, людиною з інвалідністю І групи, літньою людиною, яка потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; людиною з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу;
— батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу та прийомні батьки, які отримують грошове забезпечення.
Читайте також: