Щороку активісти руху “Будуємо Україну разом” приїжджають до різних куточків України, щоб допомогти сім’ям у скруті відремонтувати їхні домівки. Цього року на волонтерів чекають кілька родин з трьох населених пунктів Донеччини. Про діяльність організації, літні волонтерські табори та роботу під час карантину ми поспілкувалися з координаторкою руху “Будуємо Україну разом – Схід” Євгенією Васильєвою.
Розкажіть, чим займаються волонтери БУР.
“Будуємо Україну разом”, або скорочено “БУР” – це волонтерська програма “Львівської освітньої фундації”, яка через суспільну працю та подорожі налагоджує комунікацію між молоддю з різних куточків України й підсилює місцеві команди, які нас і запрошують. У нас цього року буде 13 волонтерських таборів для молоді від 16 років, які прагнуть мандрувати, відкривати нове. Три з цих таборів будуть у Донецькій області, а саме в смт Миронівський будуть 2 заїзди з 12 по 26 липня, в Соледарі на початку серпня теж буде 2 заїзди, а з 6 по 19 вересня табір буде проходити у селі Званівка. Ми дуже агітуємо активістів Донецької та Луганської областей приїздити на табори.
Заїзд складається з двох частин. Перша частина – будівельна. Ми робимо косметичні ремонти, допомагаємо сім’ям у скруті. Це різні родини, де є учасники АТО, діти з інвалідністю тощо. На кожному об’єкті в нас є майстер, який знається на будівельних процесах, і є волонтери, яких цьому навчають. Тобто, після табору кожен волонтер може поїхати з новими будівельними навичками, він вже буде вміти шпаклювати, фарбувати.
Також ми допомагаємо місцевій громаді створити громадський простір. Це може бути молодіжний центр або вуличний простір – будь-який майданчик для взаємодії. Наприклад, у Миронівському ми будемо допомагати робити шкільну бібліотеку. Ми хочемо зробити не просто бібліотеку, а такий простір для взаємодії молоді. У Соледарі ми спільно з місцевою командою допоможемо облаштувати музичний простір, де будуть проходити репетиції та різні активності. А у Званівці ми будемо робити вуличний простір для активної громади. Його вже почали будувати, а ми просто допоможемо.
Друга частина нашого табору – це культурно-освітня програма. Ми намагаємося проводити різноманітні лекції, тренінги, екскурсії не лише містом, а й найближчими цікавими місцевостями. Це різноманітні ватри, концерти.
Звідки волонтери, які приїдуть у Донецьку область?
Якщо казати про наші класичні волонтерські табори, то БУР як програма, як акція зародився ще у 2014 році, коли група активістів приїхали зі Львова до Краматорська допомагати ремонтувати будівлі. З кожним роком рух масштабувався, у нас проходять табори й приїжджає багато волонтерів. Якщо стосується сходу, то в Донецьку область приїжджають здебільшого львів’яни, кияни, люди з центральної, південної України. Загалом на таборі збираються близько 25 людей з різних регіонів. Це класично, але, напевне, зараз буде трохи менше. Ми розраховуємо на 10-15 людей, щоб не створювати великі скупчення людей. Також приїжджають волонтери з Донецької області, й таким чином відбувається культурний обмін. Зараз ми трошки переймаємося, що люди зі Львова просто не зможуть звідти виїхати, але сподіваємося, що знайдемо можливість приїхати для людей з найближчих регіонів.
Разом з активістами вашого руху до роботи можуть долучитися й місцеві. Розкажіть про цю співпрацю. Обов’язково треба реєструватись як волонтер БУР?
Ми маємо на увазі людей з місцевої громади, бо БУР не обирає місця, а його запрошують. Наприкінці року в нас запускається анкета, де можна запросити БУР до свого міста, й ми спільно з командою активістів, громадських діячів або місцевої влади розробляємо цей табір. По суті, ми орієнтуємось на тих людей, які будуть звертатися до організації та тих, кого вони залучать. Це можуть бути діти, підлітки, дорослі. І також люди з’їжджаються з найближчих населених пунктів. Тобто, місцевий волонтер – це волонтер саме з громади. Волонтерам треба просто заповнити анкету. Її можна знайти як на нашій сторінці у Facebook, так і на нашому сайті. В окремому блоці для волонтера можна почитати, що буде на таборах і залишити заявку. Далі з потенційними учасниками буде контактувати наш координатор. Для місцевих волонтерів реєстрація бажана, але необов’язкова, вони можуть просто реагувати на подію, яка буде створена у Facebook, і приходити хоч на 1 день, хоч на 2, хоч на всі 2 тижні, це буде дуже класно.
Волонтера розподіляють у будь-яку область або він може обрати сам?
В анкеті є можливість обрати місто та дати, які вам зручні. Зараз у зв’язку з карантином ми відкриваємо потрошки ці анкети, щоб не дати зобов’язання, які ми не зможемо виконати.
Зупинимось детальніше на карантині та його наслідках. Ваша робота на Донеччині мала розпочатися ще взимку?
Все, що відбувається взимку – це наші робочі візити до громад. В березні ми планували другу серію візитів, щоб розв’язувати організаційні питання. Нам довелося скасувати цю поїздку через впровадження карантину та заборону всього міжміського сполучення. Але зараз карантин пом’якшили, й ми знов їздимо в громади, щоб закривати питання, пов’язані з проживанням, харчуванням, культурною програмою як місцевих, так і приїжджих волонтерів.
Як карантин позначився на вашій роботі?
По-перше, в нас повністю змістився графік роботи всіх 13 таборів. Попередньо ми планували почати роботу з травня та завершити у вересні. Зараз ми маємо зміни та починаємо з кінця червня, а завершуємо в жовтні. Тобто, табори в деяких областях будуть один на одного накладатися. Але це не проблема, бо все ж-таки це вирішується. Також у нас змістилися орієнтири від волонтерів, які приїжджають з інших регіонів, на волонтерів з місцевих громад. Це все теж треба було переосмислити, трошки змінювати кут активності, кут комунікації. В цілому, для приїжджих волонтерів зараз багато сполучень закриті. Також карантин вплинув на культурну програму, тепер ми не можемо орієнтуватися на великі масові події, які ми любимо робити, коли відкриваємо громадський простір або завершуємо табір. В принципі, це основні зміни, на інше це не вплинуло.
Чи довелось якісь плани скасувати взагалі?
На щастя, всі громади прийняли те, що їхні табори зміщують на певний час, і нам дуже радісно, що ми нічого не скасовуємо в плані кількості таборів та їхньої праці з громадами. Ми не скасували жоден з об’єктів, за виключенням деяких випадків, коли це було незручно сім’ям. Тож в плані діяльності в нас все доволі позитивно.
Як ви дістаєтесь до населених пунктів, де проходять табори?
В нас є 3 польові команди, тобто 13 таборів. У кожної команди є машина, у східної також є своя “БУР-тачка”, якою ми мандруємо містами. Там є кілька місць та багажник.
Волонтерів ви також на цій автівці привозите до табору?
Ми позначаємо їм місце, куди треба приїхати. У цьому випадку це буде або Костянтинівка, або Бахмут. І, враховуючи, скільки людей приїжджає, ми вирішуємо або самостійно забирати людей на машині, або винаймаємо додатковий транспорт.
До кого ви приїдете цього року?
У Миронівському ми будемо працювати у двох родинах та робитимемо молодіжний простір у бібліотеці. У Соледарі також будемо працювати у двох родинах і робити музичний простір. А у Званівці ми теж працюватимемо у двох родинах та будемо робити вуличний простір. Тобто, наш стандартний набір активностей.
Який середній вік волонтера БУР?
Якщо це літо, до нас приїздить здебільшого шкільна та студентська молодь від 16 років. Якщо волонтер молодший за 18 років, ми просимо надати згоду від батьків. В середньому аудиторія таборів – 16-26 років. Але якщо табори припадають на осінь, то частіше приїжджає доросліша аудиторія, від 20 років. Є така тенденція, що на схід приїздять більш дорослі молоді люди.
Опишіть один день роботи у таборі БУР.
У нас підйом близько 8-9 ранку. Ми робимо руханку, зустрічаємо цей день, спільно снідаємо, а потім ділимось на об’єкти. Ми враховуємо, куди волонтери хочуть поїхати цього дня. Роз’їжджаємось, працюємо, спілкуємось, здобуваємо навички. Працюємо десь до 15:00, а потім маємо обід. Після цього – душ, відпочинок, перекус. А потім ми всі разом вирушаємо на культурну програму, це можуть бути різноманітні активності на кшталт екскурсії, якоїсь змістовної або надихаючої лекції. Вечеряємо і проводимо разом час. Здебільшого це ватра, музика, гітара або спілкування до ночі. Десь з 10-11 вечора в нас тиха ніч, ми відпочиваємо, набираємось сил до наступного дня.
Як ви зараз працюєте в умовах карантину?
В нас є багато антисептиків, масок. Під час активностей ми ще більшу увагу приділяємо засобам захисту, правилам техніки безпеки та розташування людей на об’єкті, щоб все було згідно з нормами, й ми не наражали на небезпеку волонтерів, організаторів і самих себе.
Як багато людей стають волонтерами БУР щороку?
Щороку ми проводимо близько 15 таборів, і на кожен табір в середньому приїжджає 20-25 людей, але цього року буде трохи менше. За період нашої роботи з 2014 по 2019 рік спільнота волонтерів складає вже близько 3 тисяч людей, які приїздять на табори.
Ці волонтери щороку нові?
Долучаються нові люди, ми намагаємось використовувати нові засоби комунікації для залучення нових волонтерів, які ще не були на таборах. Минулі роки характеризувалися великою кількістю волонтерів, які вже приїздили раніше. А зараз ми дуже орієнтуємось на нових волонтерів. Тобто, все постійно змінюється, не можна сказати, що це якась стала кількість людей. Є люди, які з нами постійно, є нові, й ми їм дуже раді.
Чи оплачується робота в таборах?
Це волонтерська робота, вона не є оплачуваною. Ми пропонуємо покриття витрат на харчування, проживання, доїзд. Всі волонтери, які приїздять з інших міст, також сплачують організаційний внесок в розмірі 250 грн. Ці гроші йдуть на додаткові витрати на будівельні матеріали, культурну програму, яку ми не можемо покрити коштом грантового фінансування. Але якщо людина дуже хоче приїхати в наш табір, але не має змоги сплатити цей внесок, ми беремо це до уваги та особисто спілкуємося з цією людиною та докладаємо зусиль, щоб вона все ж-таки заїхала на табір.
Окрім цих внесків, звідки ще ви черпаєте гроші?
В нас є грантове фінансування, це декілька грантових міжнародних програм. Наприклад, діяльність на сході буде фінансуватися в рамках проєкту “Демократичне врядування на сході України DG East” від Агентства США з міжнародного розвитку USAID. В нас є ще кілька донорів, а також коли ми приїздимо до громади, ми намагаємось максимально залучати місцевих підприємців, місцеву владу, яка може допомогти не тільки фінансово, а й ресурсами, наприклад, розмістити волонтерів або посприяти транспортом. Також ми пропонуємо всім громадам такий інструмент, як краудфандінг. У нас є такий майданчик СТОвБУР, де ми з місцевою командою вирішуємо, на що ми будемо збирати кошти. Наприклад, їм не вистачає грошей на якусь активність або на подальший розвиток їхнього молодіжного центру. І ми проводимо декілька вуличних акцій, залучаємо інтернет-аудиторію, де пропонуємо місцевій громаді або всім зацікавленим людям скинутись на майбутній розвиток цього простору.
Кому з вами буде цікаво та корисно волонтерити разом? Є якісь критерії?
Здебільшого ми запрошуємо всіх студентів, але, в принципі, ми не обмежені в тому, кого запрошувати – ми раді всім. Найчастіше до таборів приїжджає активна молодь, яка планує продуктивно проводити час, намагається шукати нові можливості для свого розвитку або просто має відпустку й хоче її витратити з користю та допомогти якійсь конкретній родині або громаді створити простір.
Допомагати іншим складно, часом люди “перегорають”, до чого варто себе підготувати, щоб не розчаруватися?
Волонтери загалом їдуть з табору заряджені. Ми підбираємо родини, які потім дбатимуть про те, що зробили волонтери й будуть продовжувати цю справу в плані розбудови свого будинку. Щодо команди, то ми після проведення таборів трошки стомлені, але водночас дуже раді, що виконали ті роботи, які спільно запланували. Щоб побороти емоційне вигорання, треба правильно харчуватися, спілкуватися та щодня відкривати щось нове.
Що ще окрім таборів ви пропонуєте?
Наша організація – це не лише волонтерські табори. В нас є цілий комплекс активностей, і якщо ви були волонтером табору БУР, потім ви маєте можливість стати учасником Школи проєктного менеджменту, пройти навчання й реалізувати ідею, яка була у вас у планах і мріях. Якщо ви з інших міст, у нас зараз діють декілька осередків у різних містах (їх теж можна подивитись на нашому сайті), де проходять акції добросусідства. Не табори, а саме такі локальні акції.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
