Цьогоріч християни східного обряду відзначають Великдень 5 травня. Вважається, що цього дня сталося воскресіння Ісуса Христа. Традиційно, ніч із суботи на неділю віряни проводять на церковній службі, а на ранок їм освячують кошики з “великодніми дарами”. Відзначити Пасху можуть і захисники на фронті, адже до них на позиції цього дня приїздять військові капелани. Про особливості великодньої служби в умовах війни ми розпитали одного з них.
Воскресіння Сина Божого є одним із найважливіших свят як для католиків, так і для православних. Це свято є перехідним, тобто щороку його дата змінюється. У 2024 році християни західного обряду відзначали Великдень 31 березня, а християни східного обряду святкують сьогодні, 5 травня.
Підготовка до свята починається з Великого посту, який триває 48 днів. Під час говіння вірянам не можна їсти продукти тваринного походження, також слід відмовитися від розваг. Мета Великого посту — духовно очиститися перед великим святом та допомогти вірянам до нього підготуватися.
Як розповідає журналістам Вільного радіо військовий капелан Володимир Педько, попри повномасштабну агресію Росії, віряни все одно можуть відстояти всеношне великоднє богослужіння. Однак для цього треба прийти до церкви до початку комендантської години. Якщо ж під час служби почнеться повітряна тривога — прихожани зможуть покинути територію святині та пройти до найближчого укриття.
“Якщо раніше можна було приєднатися до служби протягом ночі, то зараз усі, хто встигли прийти до комендантської години, стають на молитву, й ворота храму зачиняються. Люди залишаються, моляться, а всі інші доєднуються вже після комендантської години”, — говорить Володимир Педько.
До того ж, через війну можуть послаблюватися правила щодо дотримання Великого посту.
“Треба розуміти, що піст і його вимоги – це лише рекомендація церкви, а не аксіома, яку зобов’язаний виконувати кожен християнин. Мається на увазі те, що стосується їжі. Наприклад, військовослужбовці не мають можливості їсти те, що хочуть, а мають їсти те, що надають обставини. То для них піст саме в їжі попускається до того рівня, якими є обставини навколо”, — зауважує співрозмовник.
За словами Володимира Педька, капелани не практикують всеношні великодні богослужіння, адже зібрати військових певного підрозділу в одному місці дуже складно й, до того ж, ризиковано. Серед іншого, священникам заборонено переривати літургію, тож якщо, приміром, розпочнеться обстріл, доведеться обирати: порушувати церковні канони і йти в укриття, або ж продовжувати службу й наражати себе й інших на небезпеку.
“Є практика, що ввечері військові священники моляться короткою молитвою, потім зранку так само, потім окроплюють паски і їздять по розташуванню військовослужбовців, вітають їх зі святом. Тобто служба відбувається, але вона видозмінена. Якщо в тилових містах ми можемо класичним методом провадити богослужіння, то на фронті священник провадить богослужіння шляхом своєї місіонерської роботи, шляхом свого пересування. І, знаєте, якщо людина не може прийти до церкви, то церква має прийти до людини. От на фронті саме так відбувається. Тобто священник їздить по позиціях”, — зауважує Володимир.
Священнослужитель додає, що не пригадує жодного оборонця, який би скептично ставився до великодньої молитви чи відмовлявся від освячення.
“Треба розуміти, що сам військовий священник, капелан, є уособленням духовності як такої, а не представником конкретної релігійної громади. І тому хлопці це відчувають і розуміють, що капелан — це більше, ніж просто священник. І тому вони зазвичай сприймають нас позитивно і з посмішкою. Вони розуміють, що ми їх сприймаємо, незважаючи на їхнє віросповідання”, — стверджує Педько.
Співрозмовник був на Донеччині під час пасхальних свят і під час антитерористичної операції. У пам’яті йому закарбувався момент, коли священники разом із військовими їли паски та інші “великодні дари”, аж раптом почався обстріл.
“Ми хотіли йти ховатися, а хлопці настільки надихнулися Пасхою, що кажуть: “Отці, а чому ви так слабо вірите? Нас Бог убереже, сідайте, їжте”, — згадує капелан.
За його словами, військові священники у розмовах з військовими намагаються проводити паралелі між релігійними святами та минулим, про яке йдеться у Біблії.
“Колись Христос помер, але все ж таки настало Воскресіння. Здавалося б, коли вже немає виходу із ситуації, все одно знайшовся найкращий вихід і Христос ще й вийшов переможцем у цій війні з дияволом. От це можна запросто перенести на сьогодення, навіть незважаючи на те, якого людина віросповідання та чи вона взагалі віруюча”, — резюмує Володимир Педько.
Вільне радіо дібрало 5 листівок, якими у соціальних мережах ви можете привітати рідних та знайомих із Великоднем.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про ще одне важливе для християн свято — Вербну неділю, що передує Великодню.