Донеччанина Романа Лягіна правоохоронці називають головним організатором фейкового голосування за створення т.з. “ДНР”. Близько п’яти років чоловіка шукали, 2019-го затримали й відтоді судять за створення терористичної групи та державну зраду. Майже чотири роки тривають суди. Лягін у статусі обвинуваченого по цій справі, однак і досі не отримав вирок.
Роман родом з Донецька, йому 43 роки. 2006-го він став членом “Партії регіонів” та вже за рік почав закликати до сепаратизму.
“На відміну від катастрофи 1991-го, поділ України – благо. Зробимо це швидко та тихо. Незгодні, як тисячі даремно загиблих “за Україну”, стануть героями, якщо буде чого. Ресурс Донбасу на службу Вітчизні (мається на увазі Росія, — ред). Партія південно-східних регіонів України — Світ без України — історична справедливість”, — писав Лягін 2007-го у відкритому листі тодішньому лідеру “Партії регіонів” Віктору Януковичу.
2008-го Роман Лягін заявляв про плани стати мером Києва та знести Хрещатик.
2012-го — балотувався у Верховну Раду по 44 округу, як самовисуванець. Його передвиборча програма складалася з половини сторінки та 6 пунктів. Тоді за нього проголосували 0,33% виборців, тож політиком чоловік не став.
Навесні 2014-го Роман Лягін очолив так звану “ЦВК” від окупантів.
“Мені за мою роботу загрожує 15 років в’язниці, як і всім членам комісій”, — так Лягін коментував журналістам підготовку до фейкового голосування на Донеччині 2014-го.
Того ж року Роман став ще й так званим “міністром праці та соціальної політики” у псевдореспубліці (обіймав цю “посаду” близько трьох місяців). Окрім цього, за словами представників фонду “Ізоляція”, Лягін 2014-го допомагав іншим бойовикам захопити арт-центр “Ізоляція” у Донецьку, аби влаштувати там катівню.
Тоді росіяни називали Лягіна “героєм руської весни”. Чоловік неодноразово висловлювався проти української влади та заявляв, що бажає “знищити Україну”.
“Ми нe зaциклюємоcя, у будь-якому випадку, нa тepитopії, яку займаємо зараз. Ми гoтoві йти дaлі. Наше завдання – знищити державу “Укpaїнa”. Ми нe бopeмоcя з гpомадянами Укpaїни, ми бopeмоcя c мoнoнaціoнaльною державою”, — заявляв він.
“Кар’єра” Лягіна у псевдореспубліці завершилася 2016-го — бойовики “звільнили” його з “посади” т.з. “голови ЦВК”. Як повідомляли в окупаційних джерелах, Лягін нібито “порушував трудову дисципліну і займався діяльністю, що виходить за рамки покладених на нього функцій, в тому числі з метою особистого збагачення”.
Після цього сепаратист почав критикувати деяких бойовиків на Донеччині (зокрема колишнього ватажка т.з. “ДНР” Олександра Захарченка) та заявляв про катування з боку окупантів.
А 2017-го написав у своїх соцмережах, що вважає Донбас частиною України.
Ймовірно, тоді чоловік перебував у Криму — у деяких судових рішеннях йдеться про те, що Лягін мешкав у Севастополі до затримання українськими правоохоронцями.
Українські правоохоронці подали у розшук Романа Лягіна у червні 2014-го, за організацію терористичної групи та державну зраду. Кримінальну справу щодо чоловіка розглядали заочно аж допоки сепаратиста не затримали 2019-го на підконтрольній Україні території. Відтоді у судових документах Лягін фігурує у статусі обвинуваченого. Романа відправили до СІЗО та навіть дали право застави: просили спершу близько 161 тисячі грн, згодом — 181 тисячу. Він їх не сплатив.
“Він знаходиться під вартою (станом на липень 2023-го), адже його життю і здоров’ю може загрожувати певна небезпека, також є певні побоювання у наших слідчих щодо того, що він може втекти від слідства. Але його адвокат говорить, що Роман Лягін готовий і надалі співпрацювати зі слідством і тікати він не збирається”, — розповіла Вільному радіо керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.
У суді справу вперше розглянули за пів року після затримання фігуранта. Того ж року слухання по справі Романа Лягіна хотіли перенести з Києва до Селидового. На думку представників платформи “Ізоляція”, це робили для того, аби закрити слухання від широкого загалу.
Вони домагалися статусу постраждалої сторони у справі. Однак щоразу фонду відмовляли у суді, а самі засідання постійно переносили.
2020-го у фонді заявили, що Верховний суд вже ж визнав “Ізоляцію” стороною по справі, однак нібито судді виключили їх з процесу і незаконно позбавили можливості відстоювати права постраждалих. Таке звернення направили до президента України Володимира Зеленського. Його підписали десятки постраждалих, які були у донецькій катівні.
Після цього на Романа Лягіна відкрили ще одну кримінальну справу — за звинуваченням фонду щодо захоплення їхніх приміщень. Її кваліфікували як порушення законів та звичаїв війни. По цьому провадженню є дві судові ухвали, згодом його поєднали з основним (щодо державної зради та організації терористичної групи).
Справу Романа Лягіна розглядають у закритому порядку, тобто допускають лише сторони процесу. До травня 2022-го у відкритому доступі були ухвали за результатами засідань, однак там немає подробиць.
У десятках документів йдеться про продовження строку тримання Лягіна під вартою (це потрібно робити раз на 60 днів), є клопотання щодо об’єднання кримінальних справ та переніс їхнього розгляду до іншого суду.
У травні 2022-го за ухвалою Дніпровського районного суду Києва Лягіну продовжили строк перебування під вартою до 2 липня. Подальші судові документи засекретили.
“Закритими судові засідання стали через прохання сторони захисту Романа Лягіна. Адже він доволі активно співпрацює зі слідством, а на окупованій території України залишилися його батьки. Наскільки мені відомо, представники незаконних збройних формувань вже приходили до них додому з погрозами”,— каже керівниця пресслужби ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Галина Прищепа.
Справу щодо Лягіна розслідують в головному слідчому управлінні СБУ в Києві. Востаннє її розглядали у суді 7 червня 2023-го. Ймовірно, у цій ухвалі судді вкотре продовжили обвинуваченому строк тримання під вартою (враховуючи те, що попередню ухвалу судді винесли за два місяці до того).
Нині Романа Лягіна обвинувачують у кількох злочинах:
За це обвинувачений може отримати максимум 15 років тюрми. З цього строку мають вирахувати термін, який фігурант провів у СІЗО. Роман Лягін під вартою вже близько чотирьох років. Зазначимо, співпраця зі слідством та щире каяття можуть стати підставою для зменшення терміну покарання.
Окрім цього, в Україні є випадки, коли засудженим зменшували строк покарання за “законом Савченко”. Документ передбачав зараховувати день у СІЗО як два дні в колонії. Закон ухвалили 2015-го, а 2017-го його скасували.
2018-го у Верховному суді дали роз’яснення щодо того, чи можна використовувати “закон Савченко” після втрати його чинності. Правовий висновок опублікували на сайті Генпрокуратури.
“З урахуванням викладеного, ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону від 26.11.2015 № 838-VIIІ не застосовується після набрання 21.06.2017 чинності новою редакцією цієї норми. Попереднє ув’язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день такого ув’язнення за два дні позбавлення волі лише на час дії цього Закону”, — йдеться у документі.
Однак деякі суди й досі продовжують виносити вироки “за законом Савченко” тим людям, яких затримали після скасування закону.
Як повідомила у відповідь на запит журналістів Вільного радіо заступниця керівника Донецької обласної прокуратури Вікторія Ткачук, зменшений термін покарання за “законом Савченко” можуть призначити й тим, хто потрапив у СІЗО після скасування закону, однак скоїв злочин під час його дії.
Злочини, у яких обвинувачують Романа Лягіна, скоєні у тому числі й тоді, коли був чинним “закон Савченко”.
Нагадаємо, ми розповідали кого і як покарали за перший фейковий референдум на Донеччині.