Дехто — ховається, хтось чекає вирок або оскаржив його, інші — вже звільнилися від покарання. Публічно відомо про декількох посадовців з Донеччини, які, за версією слідства, організовували псевдоголосування 11 травня 2014 в різних містах. Аналізуємо, кого покарали або хочуть притягнути до відповідальності в майбутньому.
Кримінальні справи є або були щодо десятків людей. Ми подивилися, що отримали в суді:
Романа Лягіна правоохоронці називали головним організатором референдуму за вступ до т.з. “ДНР”. Він був у розшуку з 2014-го. Затримати Лягіна українським правоохоронцям вдалося у 2019 році. Однак, як стверджували представники платформи “Ізоляція”, у суді справу вперше розглянули лише за пів року після цього. Того ж року слухання по справі Романа Лягіна хотіли перенести з Києва до Селидового. На думку представників “Ізоляції” це робили для того, аби закрити слухання від широкого загалу.
Чоловіка відправили до СІЗО та навіть дали право застави: просили спершу понад 161 тисячу грн, згодом — 181 тисячу. Він їх не сплатив.
У травні 2022-го за рішенням Дніпровського районного суду Києва Лягіну продовжили строк перебування під вартою до 2 липня. Подальші судові ухвали засекретили. Відомо, що востаннє його справу розглядали у суді 13 квітня 2023-го.
Його передвиборча програма була лише на пів сторінки та складалась з 6 пунктів. За нього проголосували 0,33% виборців, тож політиком чоловік не став.
А вже у 2014 році, 11 квітня він очолив так звану “ЦВК” від окупантів та організував незаконний референдум. Лягін неодноразово висловлювався проти української влади та заявляв, що бажає “знищити Україну”.
“Ми нe зaциклюємоcя, у будь-якому випадку, нa тepитopії, яку займаємо зараз. Ми гoтoві йти дaлі. Наше завдання – знищити державу “Укpaїнa”. Ми нe бopeмоcя з гpомадянами Укpaїни, ми бopeмоcя c мoнoнaціoнaльною державою”, — заявляв він.
2017-го під слідство потрапив тоді ще чинний сільський голова Новолуганського, що в Бахмутському районі, Костянтин Саркісов. Чоловіка звинувачували в організації псевдореферендумів у 4 населених пунктах: Новолуганському, Травневому, Семигір’ї та Доломітному. Він начебто створював так звані “дільничні виборчі комісії” та збирав дані “голосування”. А після так званого “референдуму” він, за даними слідства, відвозив бюлетені у т.з. “ТВК”.
2019-го Саркісова взяли під варту, однак 2020-го призначили інший запобіжний захід: зобов’язали віддати правоохоронцям закордонний паспорт, не виїжджати з населеного пункту, де він жив, та не спілкуватися зі свідками у цьому кримінальному провадженню.
Востаннє, згідно з даними з відкритих реєстрів, цю справу розглядали у суді наприкінці 2020-го. Весь час слідства і до осені 2021-го Костянтин Саркісов обіймав посаду сільського голови попри обвинувачення. Він втратив свою посаду через ліквідацію Новолуганської сільради як органа влади.
А після початку повномасштабної війни Саркісов зник, його розшукують.
Обвинувачують в організації псевдореферендуму і колишнього заступника міського голови Слов’янська Віктора Воропаєва. За версією слідства, у 2014-му посадовець проголосував “за” та підписав рішення міськради про проведення незаконного голосування.
Кримінальну справу щодо Воропаєва відкрили у 2018-му. Тоді слідчі хотіли взяти посадовця під варту, однак судді призначили заступнику мера цілодобовий домашній арешт.
Вже у 2020-му замість арешту Воропаєву призначили особисте зобов’язання: не виїжджати зі Слов’янська та не змінювати місце проживання без дозволу правоохоронців, прибувати за першим викликом до суду та не спілкуватись зі свідками по кримінальному провадженню.
Строк дії цього запобіжного заходу посадовцю регулярно продовжували близько року. Аж поки у червні 2021 на чергове клопотання щодо цього судді відмовили прокурорам.
За ймовірну організацію псевдореферендуму та співпрацю з окупантами Віктору Воропаєву загрожує до 15 років ув’язнення. Справу розглядають й досі, посадовець у статусі обвинуваченого.
За даними прокурорів, після окупації Криму росіянами Воропаєв неодноразово туди їздив з дружиною. Однак ані ці факти, ані кримінальна справа не завадили кар’єрі чоловіка. Нині він керівник виконкому Слов’янської міськради та обласної психіатричної лікарні у Слов’янську.
Востаннє засідання щодо Віктора Воропаєва мало відбутися 6 травня 2023. Однак обвинувачуваний зник з початком повномасштабної війни.
У розшук його не подавали, судді лише раз за разом переносять засідання.
Анатолій Брехунець офіційно був міським головою Світлодарська з 2010 по 2021 рік (у 2021-му міськраду ліквідували та створили військову адміністрацію). Слідчі стверджують: у 2014-му посадовець вніс до порядку денного сесії та проголосував “за” надання приміщення читальних залів міської бібліотеки для проведення псевдореферендуму щодо відділення частини Донецької області.
Цю кримінальну справу відкрили 2020-го. У лютому Брехунцю повідомили про підозру, у березні відправили до СІЗО. Вже наступного дня посадовця відпустили під заставу у 168 тисяч 160 грн.
У жовтні 2020-го за рішенням суду Анатолія Брехунця відсторонили від посади міського голови на 2 місяці. Подальших подробиць цієї кримінальної справи немає у відкритому доступі.
Світлодарськ захопили росіяни у травні 2022-го. Влітку того ж року на ресурсах окупантів писали про загибель Анатолія Брехунця. У цьому бойовики звинувачували ЗСУ.
Про загибель Анатолія Брехунця журналістам Вільного радіо повідомляли й жителі, які перебували у на той момент окупованому Світлодарську. Додатково у жодному з офіційних джерел загибель експосадовця не підтверджували й не спростовували.
Ігор Костоглодов офіційно був головою Миронівської селищної ради з 2010 по 2017 рік. Кримінальну справу щодо посадовця відкрили у 2016-му. Слідчі встановили: Костоглодов вніс до порядку денного питання щодо надання приміщення комунальної власності (Миронівського палацу культури) для проведення “референдуму”. Крім того, посадовець особисто голосував “за”.
2019-го Ігоря Костоглодова засудили на 6 років тюрми. Але за т.з. “законом Савченко” 2 роки та 3 місяці його знаходження в СІЗО (поки тривало слідство) врахували за принципом “день за два”. Тож чоловік відсидів у тюрмі 1,5 року та вийшов на волю. Тобто його судимість погашена.
Ексдепутат Миронівської селищної ради Сергій Іванішин потрапив під слідство у січні 2021-го. Тоді його звинуватили у тому, що він голосував “за” проведення псевдореферендуму у 2014-му на засіданні сільради.
Іванішин виправдовувався, що нібито не знав за що саме голосує. Правоохоронці спростували це та навели докази зворотнього. У листопаді 2021 посадовцю присудили 3 роки тюрми.
Однак ексдепутат одразу подав апеляцію. У квітні 2023-го Іванішин домігся у Дніпровському апеляційному суді, аби замість 3 років тюрми йому призначили 3 роки випробувального терміну. Тобто, якщо за цей час він не порушить закон, то буде вільним і претензій по цій справі більше не отримає.
Голосував “за” організацію фейкового “референдуму” і колишній депутат Миронівської сільради Анатолій Помазан, йдеться у кримінальній справі, що відкрили 2019-го. 2021-го йому призначили 1 рік умовного покарання. Цей термін вже минув, тож ця судимість вже погашена.
Сергій Баканов з 2010 року був депутатом Сіверської міськради (спочатку від “Комуністичної партії України”, потім від “Опозиційного блоку”, з 2020-го — як самовисуванець). Також він військовий пенсіонер.
2018-го щодо Баканова відкрили кримінальну справу. Як встановили слідчі, у травні 2014 року він погодився стати головою однієї з “дільничних комісій” під час так званого “референдуму” у Сіверську. Ось так у 2019-му Сергій Баканов це пояснював журналістам Вільного Радіо:
“9 травня 2014 року мене запросили взяти участь в “референдумі”. Як мені роз’яснили: нікому проводити, а у вас багатий досвід. Тому що нікому проводити. От я і погодився, як технічний спеціаліст. Погодьтесь, що 10-го я прийшов, а 11-го провів “референдум”. Я його готував? Ні”, — казав Сергій Баканов.
2019-го чоловікові присудили 1 рік випробувального періоду. Суд визнав, що Баканов щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
У той час, коли відбував умовне покарання за сепаратизм, депутат проводив у Сіверську військово-патріотичні заходи та навіть ледь не став почесним громадянином міста.
У 2020-му Баканова звільнили від покарання, після цього він знову брав участь у місцевих виборах та пройшов до міськради.
Колишній депутат Краснолиманської міськради від “Партії регіонів” Анатолій Чумак потрапив під слідство у грудні 2021-го. За даними правоохоронців, 30 квітня 2014-го він голосував “за” проведення псевдореферендуму у Красному Лимані (зараз це місто Лиман). Посадовця звинуватили в посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України. На суді він не став заперечувати свою провину.
У січні 2022-го чоловікові призначили покарання у вигляді 3 років тюрми, але судді вирішили відпустити його на 1 рік іспитового періоду. Нині цей термін вже сплив, більше Анатолія Чумака не притягали до відповідальності.
***
За інформацією Донецької обласної прокуратури, станом на початок 2023 року, в Україні засудили 235 людей, які брали участь у “голосуваннях”, організації та проведенні фейкових “референдумів” на Донеччині. Ще 74 обвинувальні акти на той момент розглядали.
Деколи люди, які не обіймали посад в органах влади, отримують значно жорсткіші покарання, ніж колишні або чинні посадовці. Зокрема, цьогоріч жителя Мирнограда засудили до 5 років тюрми, за те що він 9 років тому керував так званою “виборчою комісією”