Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)


image
Фото: Вільне радіо

14 жовтня в Бахмуті вперше пройшла хода до Дня захисника України. Військові, їхні родичі, прості містяни та чиновники вийшли вшанувати пам’ять загиблих та віддати шану тим, хто служить. До заходу встановили також меморіальний стенд із фото загиблих на російсько-українській війні бахмутян. Їхні історії ми зібрали в матеріалі.

 

14 жовтня 2019 року українці святкують День захисника України на державному рівні. По всій країні проходять різні акції та мітинги на честь українських захисників. В Бахмуті вперше в історії міста пройшла хода на честь військових, та загиблих захисників. Військові, ветерани АТО, рятувальники та родичі військових йшли першими. В своїх руках вони несли розгорнутий великий прапор України.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО) Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО) Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

Позаду них йшли більше сотні людей з прапорами та різною символікою України. Зі словами “Слава Україні” активісти йшли  вздовж кварталу на вулиці Миру до площі Свободи, де і проходив основний концерт.

Таку акцію провели місцеві активісти, які організували віртуальний музей “Ті, хто тримає небо”. Вони запропонували місцевій владі поєднати ходу з запланованою акцією до Дня захисника України.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

Імена загиблих бахмутян ініціатори музею збирають на волонтерських засадах та самостійно. Адже узагальнених відомостей та детальних історій в офіційних державних інстанціях немає. Учасники проекту спілкуються з родичами загиблих, записують їхні розповіді, збирають фото. Навіть для ходи портрети довелось замовляти окремо. Адже з родинних архівів загиблих світлини були дуже різної якості.  

“Портрети нам намалював Бахмутський художник Сергій Садчиков, для того, щоб цей музей був не лише віртуальним, але й щоб фотографії можна було б принести сюди”, — розповіла Вільному радіо одна з ініціаторок проекту “Ті, хто тримає небо” Єлизавета Гончарова. 

Не було портрету лише одного з загиблих, адже інформації про нього не багато.

Серед загиблих бахмутян є як 19-річні юнаки, так і дорослі з великим військовим досвідом. Детальні історії ви вже можете знайти у підбірці за посиланням. Ми ж наводимо їх коротко. 

Сергій Кривошеєв — мешканець с. Новогригорівка Бахмутського району, якому назавжди залишилось 19 років.

Хлопець проходив службу у військовій частині на Дніпропетровщині. В середині червня Сергія Кривошеєва відправили в Луганськ на підтримку силам АТО. Однак, в ніч з 13 на 14 червня 2014 року бойовики підбили літак над Луганським аеропортом.  Життя 49 людей, серед яких був Кривошеєв обірвалось в небі. Спочатку родичі Кривошеєва довго чекали на перевірку ДНК, а потім поховали його на місцевому кладовищі в селі Новогригорівка. Наразі ця територія окупована. 20 червня 2014 року хлопця нагородили “За мужність” ІІІ ступеня посмертно.

Читайте також: 14 червня в Україні вшановують пам’ять загиблих в катастрофі Іл-76 біля Луганська. Кого варто згадати бахмутянам.

 

Сергій Нещерет — снайпер з Бахмута 1965 року народження. Він був професійним військовим, і брав участь в миротворчих місіях. На війну на Донбасі Сергій пішов добровольцем. Через кілька місяців він вже брав участь в боях біля Іловайська. Загинув наприкінці серпня 2014 року. Точної дати смерті невідомо і досі. Чоловіка поховали на Краснопільському цвинтарі в місті Дніпро. 

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

 

Артем Матвієвський — мешканець Бахмута, народився в 1979 році. Загинув в жовтні 2015 року в н.п. Голубівське Попаснянського району в Луганській області. Чоловік служив в 24-й окремій механізованій бригаді. Його поховали в Бахмуті.

 

В’ячеслав Ковальов — чоловік народився в Бахмуті в 1976 році. В нього було шестеро братів. Євген, один з них, був призваний на службу в ЗСУ. Після свого брата в армію пішов і В’ячеслав. Він був рядовим 3-го гранатометного відділення гранатометного взводу у Гнутовому, що у Волноваському районі.

Вранці 23 липня 2016 року артилерійський снаряд бойовиків т.з. “ДНР” влучив у бліндаж, де знаходився бахмутянин. Разом з ним загинули ще троє людей. Ковальова поховали на Маріупольському кладовищі в Бахмуті. Його нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеню посмертно.

 

Віталій Трошин — народився в 1981 року в селі Відродження, Бахмутського району. В 2015 році він пішов служити в Збройні сили України. Фотографії чоловіка немає, а інформації про нього є не багато. Відомо, що він захворів, коли був в окопах. Лікарі поставили йому діагноз двостороння пневмонія легенів. 8 жовтня 2016 року він хвороби Віталій помер в лікарні. Його поховали на цвинтарі у рідному селі.

 

Андрій Новицький — матрос 1995 року народження родом з Бахмута, навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти.

14 лютого 2014 року його життя обірвала куля. Він загинув разом із трьома товаришами по службі. За попередніми даними, чоловіка вбили його ж побратими. Правоохоронці нападників затримали. 

17 лютого хлопця поховали на Маріупольському кладовищі в Бахмуті.

 

Сергій Перепелиця — уродженець Званівки, Бахмутського району. Чоловік пішов служити 30 січня 2017 року, був головним сержантом 2-ї штурмової роти в селищі Опитне, Бахмутського району.

Його життя обірвалось в квітні 2018 року. Перепелиця загинув в лісосмузі біля села Кодема, Бахмутського району від мінно-вибухової травми. У чоловіка залишилась дружина і двоє дітей. Його поховали на цвинтарі в рідному селі.

 

Олександр Меденцев — український захисник з Соледару. Він народився 28 жовтня 1985 року.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

В 2018 році він пішов на війну. Чоловік був навідником-оператором механізованої роти механізованого батальйона в Бахмуті. Меденцев загинув від наскрізного поранення грудної клітини в бою 25 лютого 2019 року на Луганщині. Тіло чоловіка 2 дні пролежало в сірій зоні, доки українській військові не змогли домовитись з бойовиками про евакуацію. Забрати загиблого допомагали представники СММ ОБСЄ. Олександра Меденцева поховали в рідному Соледарі 1 березня.

 

Олександр Мілютін — уродженець Сумщини. Він ще в дитинстві переїхав до Бахмута.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

В січні 2017 року чоловік добровільно пішов в ЗСУ. В нього вже був військовий досвід, тож після навчань Олександр майже одразу поїхав на передову. Він служив у батальйоні “Донбас Україна”. Там отримав позивний “Дєда”. 2 квітня в районі Новозванівки бойовики обстріляли позиції Об’єднаних сил, де знаходився Мілютін. В один із бліндажів прилетіли кілька артилерійських снарядів калібру 152 мм. Від прямого влучання загинули двоє військових Олександр Мілютін і його бойова подруга Яна Червона. Чоловіка поховали на міському цвинтарі “Силікатний” в Бахмуті. В нього залишилась дружина і донька. 

Володимир Гукаленко — уроженець Донецька. Хоча його місце народження не в Бахмуті, чоловік служив в батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення “Артемівськ”.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

Гукаленко загинув 1 листопада 2014 року, коли бойовики штурмували опорний пункт, який був розташований в Зайцевому, Горлівського району. Він отримав кульове поранення в голову і помер на місці. Володимира поховали на Маріупольському кладовищі в Бахмуті. 

 

Сергій Тищенко — народився у 1982 році у місті Донецьк. Загинув в серпні 2014 року.

Чоловік помер в лікарні міста Бахмут від поранень, які отримав в бою. Також похований на Маріупольському кладовищі в Бахмуті.

 

Олег Ковалишин — бахмутянин. Він народився 18 серпня 1978 року. Чоловік служив в батальйоні територіальної оборони Донецької області “Донбас”.

23 травня 2014 року під час боїв з бойовиками під Карлівкою він потрапив у засідку. Коли його поранили, то відмовився здаватися, і його разом з чотирма товаришами розстріляли з гранатометів. Тіло військового досі не знайшли.

 

Олександр Ятченко — народився в 1982 році в Горлівці, Донецької області. Він жив у Зайцевому, що в Бахмутському районі.

В жовтні 2018 року в селі Тошківка Попаснянського району на Луганщині він загинув. Як розповів в інтерв’ю проекту “Ті, хто тримає небо” голова Зайцевської ВЦА, Олександра застрелив побратим. Він випустив в нього 12 куль. Що саме тоді сталося — невідомо. Хлопця поховали у Зайцевому.

 

Олександр Чирцов — бахмутянин, доброволець. Він народився у селищі Десна, але постійно проживав разом з родиною у Бахмуті.

Історії 16 загиблих військових з Бахмута та району, які померли захищаючи Україну (ФОТО)

Взимку 2013-2014 років був активістом на Майдані під час Революції Гідності. А з початком збройного конфлікту на Донбасі він переїхав з сім’єю до Полтави. В 2015 році він добровільно вирушив до зони бойових дій, і вступив до добровольчої роти “Карпатська Січ”. До цього він пройшов курси санінструктора. В середині квітня 2015 року артилерійський снаряд бойовиків обірвав його життя. Коли чоловік знаходився в медичній частині в Пісках, Донецької області, він допомагав медикам. Однак, окупанти обстріляли медичну частину і осколок снаряду влучив в серце Олександра. Врятувати Чирцова медикам не вдалось. Чоловіка поховали на місцевому кладовищі у Кобеляках 18 квітня 2015 року.

 

Дмитро Карбан — 23-річний бахмутянин. Хлопець воював на Донбасі в складі батальйону  спеціального призначення Національної гвардії України “Донбас”.

Дмитро брав участь у боях під Іловайськом. Разом із своїми товаришами від виходив т.з. “зеленим коридором” з Іловайського котла. Тоді в автівку, де знаходився Карбан, вистрілив російський танк. В автомобілі знаходився боєкомплект, який вибухнув. Загинули майже всі, хто був в салоні. Дмитра не вбив вибух, але окупанти розстріляли його з кулеметів. Хлопець помер через кілька годин від отриманих поранень. Спочатку військового поховали в Дніпрі. Пізніше перепоховали у Часів Ярі.

 

Роман Дюмін — прикордонник з Горлівки. Чоловік працював інспектором Донецького прикордонного загону.

Він загинув 14 серпня 2015 року, коли бойовики т.з. “ДНР” обстріляли військових при прориві з оточення біля Савур Могили. Романа нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно. Чоловіка поховали в селищі Гольмівський, Донецької області. На Ростовському кладовищі в Бахмуті є могила, на якій є фотографії Романа Дюміна. 

Після урочистого заходу фотографії віднесли до тимчасового меморіалу під будівлю будинку культури ім. Мартинова, щоб містяни могли покласти квіти до стенду. Вже завтра цього місця пам’яті не буде. 

“Цей меморіал організувала група “Ті, хто тримає небо”. Це ініціативна група бахмутян, які займаються вивченням історії цієї війни, зокрема історією загиблих мешканців Бахмута і Бахмутського району”, — додала одна з організаторок Єлизавета Гончарова.

Коли в Бахмуті з’явиться музей пам’яті загиблих в російсько-українській війні наразі невідомо. Вже є ініціативна група для цього проекту, але немає приміщення та грошей на повне облаштування. Допомогти проекту можна за посиланням.

Читайте також:

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

834
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Останні новини

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: