Аби охороняти гіпсові галереї зі зграями кажанів, підземні озера криштально чистої води та червонокнижні рослини поблизу. Але дехто й проти.
Про це повідомляє фахівець Департаменту екології та природних ресурсів Донецької облдержадміністрації Андрій Зуяков. Цими днями він з двома екологами вперше обстежив у Іванграді на околиці Бахмута старе гіпсове родовище та балку поблизу. І вважає — тут може з’явитися “неперевершений ландшафтний заказник”.
“Вау! Таких гіпсових галерей, арок, колон та підземних озер більше не зустріти на теренах України. Природоохоронне значення тут зашкалює”, — пише представник ДонОДА.
На поверхні, поблизу печер фахові дослідники знайшли види рідкісних степових рослин, зокрема — сухих місцевостей, здатних переносити тривалу посуху.
“Цілинний ксерофітний степ: мигдаль степовий, ковила волосиста, тюльпан гранітний (вірогідно), горицвіт весняний, ксилокопа звичайна – всі види занесені до Червоної Книги України. Гіацинтик блідий, ефедра двоколоса, ряст щільний – є регіонально рідкісними”, — розповідає фахівець з охорони природи.
В гротах печер колишнього гіпсового рудника живуть не менше 3-х видів охоронюваних кажанів: нічниця водяна, нічниця мала та пергач пізній.
Та й самі печери теж варто охороняти, вважають в ДонОДА.
“Печери – багаторівневі, нижні яруси затоплені кришталево чистою водою 7-8 градусів за Цельсієм, багато провалів, в які падає органіка з гори. Просвіти та арки створюють захопливий, таємний і водночас страшнуватий краєвид”, — захоплено описує те, що побачив у Іванграді Андрій Зуяков.
Він закликає людей враховувати цінність Іванградських печер та рослинності поблизу та поводитись обережно, відвідуючи ці місця.
Фахівець ДонОДА зазначає, що процес йде не гладко, і “війна за збереження цієї природньої перлини триває”.
Як пояснює в коментарі Вільному радіо краєзнавець Михайло Кулішов, проти цих планів велике промислове підприємство.
“Під час онлайн-зустрічі з представниками департаменту екології ДонОДА тиждень тому Бахмутська міськрада підтвердила, що не проти створити заказник. Департамент екології ДонОДА теж має намір створити такий заказник. Екологи, звісно, теж “за”. Але втрутився “Knauf”: вони не хочуть сусідства заказника зі своїм кар’єром. Поки заказник рахується як такий, що проєктують, і будуть тягнутися бюрократичні питання, вимірювати ділянку тощо”, — розповідає Михайло Кулішов.
Він вважає: рішення буде за очільником області Павлом Кириленком.
“Оскільки саме він підписує всі накази щодо створення нових ландшафтних парків та заказників. Наскільки я знаю, він ще не відхилив створення жодного заказника”, — каже дослідник краю.
Для довідки:Knauf — міжнародна група підприємств, яка володіє заводом ТОВ “КНАУФ Гіпс Донбас”. Це підприємство видобуває гіпс відкритим методом (комбайном у кар’єрі) з надр Соледарської громади й виготовляє гіпсокартон та сухі будівельні суміші. Розкривну породу з цього кар’єру підприємство скидає на територію, що межує з запроєктованим Іванградським заказником.
У відповідь на запит виконавчий директор ТОВ “КНАУФ гіпс Донбас” Андрій Матяш повідомив, що підприємство “жодним чином не намагається перешкоджати створенню заказника місцевого значення”. А видобуваючи корисні копалини поряд, за межі наданих їм у користування ділянок не виходить.
Водночас інвестор хотів би, аби його права на видобуток не обмежували та його інтереси теж враховували.
“Товариство розраховує на те, що права інвестора на видобування корисних копалин не будуть обмежені, а його інтереси враховані при плануванні будь-якої діяльності іншими суб’єктами. Пропонуємо у разі створення цього заказника розташувати його поза межею затвердженої санітарно-захисної зони кар’єру Іванградського родовища”, — повідомляє представник ТОВ “КНАУФ Гіпс Донбас”.
Додамо, компанія “Knauf” позиціонує себе як така, що піклується про навколишнє середовище та сталий розвиток.
Нагадаємо, на околицях Костянтинівки виявили велику популяцію байбаків. Їх охоронятимуть екологи регіонального ландшафтного парку “Клебан-Бик”.
Читайте також: