Як оформити аліменти через суд? (Інтерв’ю з правозахисницею)

Всі законодавчі нюанси та особливості стягнення через суд, “підводні камені” та приклади судових практик обговоримо із нашою гостею — Начальником відділу “Бахмутське бюро правової допомоги” Краматорського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксаною Болотюк.

 

 

Діана Шароді: Почнемо з самого початку. Аліментами, відповідно до чинного законодавства, називаються кошти, котрі виплачуються дитині одним із батьків. Тобто, ці кошти є власністю дитини і батьки (опікуни) повинні витрачати їх на користь дитини. То у чиїй власності вони перебувають? Хто їх розпорядник?

Оксана Болотюк: Зміни в законодавстві були прийняті в 2017-2018 роках. Це законопроекти, які набули чинності. Вони мають назву “Чужих дітей не буває”. Згідно з цими законами були внесені зміни і в Сімейний кодекс, і в інші нормативно-правові акти.

Так, на даний момент аліменти є власністю дитини. Вони повинні бути використані тільки на її користь. Якщо дитина неповнолітня, то розпорядником цих коштів виступає той з батьків, хто проживає разом з дитиною. 

Діана Шароді: Який орган опікується виплатою аліментів, і врегулюванням всіх суперечливих моментів по цій темі?

Оксана Болотюк: Існує Державна виконавча служба, яка займається примусовим стягненням аліментів. 

Діана Шароді: Чи зобов’язані батьки платити аліменти на дитину? Ці виплати дитині — добровільні чи примусові?

Оксана Болотюк: Так, відповідно до чинного законодавства батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Якщо батьки добровільно не виконують свій обов’язок, то суд зобов’яже виконувати такі дії примусово.

Діана Шароді: Як опікуну дитини подати заяву на отримання аліментів? Куди піти? Які документи для цього потрібні?

Оксана Болотюк: Спочатку, якщо, наприклад, один з батьків не має можливості оплатити приватного адвоката, то він може звернутися в наше Бюро правової допомоги. Для цього необхідно зібрати документи і звернутись до фахівця. Спеціаліст напише заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів. Ця заява подається заявником до суду, але це може зробити і адвокат. Вже при отриманні судового наказу заявник повинен звернутися до Державної виконавчої служби. 

Діана Шароді: А без суду якось можна врегулювати?

Оксана Болотюк: Той з батьків, який не проживає з дитиною, може самостійно сплачувати аліменти на утримання його дитини. Можна нотаріально укласти договір, це було б дуже доречно. Це фіксує юридично, що особа дійсно сплачує гроші. Як правило, люди які звертаються до нас, страждають від того, що добровільно аліменти з боку одного з батьків не сплачуються. Якщо ж особа хоче добровільно, це дуже вітається. Так було б краще. 

Діана Шароді: Які документи потрібно подати до суду для стягнення?

Оксана Болотюк: Перелік документів приблизно такий:

• копія паспорта та ідентифікаційного кода;
• свідоцтво про народження дитини;
• довідка про склад сім’ї;
• копія свідоцтва про шлюб або рішення про розірвання шлюбу;
• копія паспорта та ідентифікаційного коду боржника.

Хочу зауважити, що обов’язково треба надати ідентифікаційний код боржника. Дуже часто так буває, що, наприклад, мати немає копії коду батька. Тоді треба дізнатись хоча б оцей номер. Тому що без цього номера навіть при отриманні судового наказу про стягнення аліментів Виконавча служба не зможе елементарно відкрити провадження. Також можна вказати місце роботи боржника, якщо таке є, і його посаду. 

Діана Шароді: Давайте розберемо, як встановлюється сума і формат виплати грошей. Є якийсь відсотковий бар’єр, чи як вираховують допомогу?

Оксана Болотюк: В сімейному кодексі наразі встановлений мінімум, який треба виплачувати на утримання дитини. Це 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Меньше — не можна. Або ж це відсоток від доходу боржника. 

Діана Шароді: Аліменти на повнолітню дитину чи на неповнолітню можуть сплачуватися в двох варіантах: в твердій грошовій формі або ж сума, яка вираховується із заробітної плати одного з батьків. Поясніть в чому різниця, як це розшифрувати простою мовою ? 

Оксана Болотюк: Це можна розшифрувати дуже просто: якщо боржник офіційно працевлаштований, ми складаємо заяву і беремо відсоток від його доходу. На одну дитину це 25% від всіх доходів, якщо це дві дитини, то 33% від доходів боржника, і якщо три дитини — це половина. Якщо боржник офіційно не влаштований, то це завжди буде стягнення лише в твердій грошовій формі. 

Діана Шароді: Якими нормативними документами визначається розмір стягнення?

Оксана Болотюк: Це Сімейний кодекс, і Цивільно-процесуальний кодекс.

Діана Шароді: А якщо відповідач не працює і, відповідно, не має офіційного заробітку, з чого він має платити?

Оксана Болотюк: Дуже часто так стається, що боржник офіційно не працевлаштований. В такому випадку, відповідно до законів групи “Чужих дітей не буває”, вже визначений механізм притягнення до адміністративної відповідальності боржників. Це складання протоколу з боку Державної виконавчої служби.  Редакцією частини 12 статті 71 Закону України про виконавче провадження передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. І з урахуванням нової редакції статті 183 (1), Державні виконавці складають протокол про порушення у разі несплати боржником аліментів, що призвело до виникнення заборгованості. 

Чинним законодавством тепер вже передбачено відбування суспільних робіт. Відповідний орган місцевого самоврядування визначає вид суспільних робіт і перелік об’єктів. Це стаття 31 з приміткою 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Я дізнавалася у нашої Державної виконавчої служби в Бахмуті, що особи тут вже притягалися до такої відповідальності. Але на даний момент це буквально декілька осіб. Однак така практика починає формуватись. 

Якщо ж особа ухиляється від виконання суспільно-корисних робіт, то передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. 

Діана Шароді: Заяву до суду можна скласти самостійно, чи тільки за залучення фахівця? 

Оксана Болотюк: В принципі, зразок заяви є. Але, як правило, якщо людина помилиться, буде відмова у видачі наказу. Тобто для цього потрібні спеціальні юридичні знання, яких наразі, на жаль, небагато. Але я рекомендую звертатися до фахівця в галузі права. 

Діана Шароді: На практиці, скільки часу розглядають такі позови?

Оксана Болотюк: Відповідно до статті 165 Цивільно-процесуального кодексу, заява буде розглянута протягом 5 днів з моменту надходження відомостей про місце проживання боржника. Як правило, по нашій судовій практиці, такі заяви розглядаються до місяця.

Діана Шароді: І на чий бік частіше стає суд?

Оксана Болотюк: В наших випадках, 100% — на бік заявника. 

Діана Шароді: А відмовити можуть?

Оксана Болотюк: Так, це, наприклад, якщо заява подана з порушенням:

• не вказане найменування суду, до якого подається заява;
• найменування сторін і представників;
• необгрунтовані умови;
• не надані докази;
• особа не є дієздатною;
• особа не підписала або не має права підписувати таку заяву.

Діана Шароді: Якщо аліменти хочуть отримати з людини, яка вже платить їх на інших дітей, (наприклад – діти від попереднього шлюбу або літні батьки), то як в таком випадку розподіляється фінансування?  

Оксана Болотюк: В такому випадку суд буде враховувати наявність інших непрацездатних осіб на утриманні у боржника. З практики, якщо особа подає у суд, заява розглядається без участі сторін і направляється боржнику. В даному випадку відповідно до останніх змін в законодавстві, боржник не може подати заяву про скасування судового наказу. Може тільки подати заяву про зменшення розміру аліментів. Тому одразу потрібно надати докази, що він має на утриманні, наприклад, непрацездатних батьків, дітей, людей з інвалідністю та ін.

Діана Шароді: Ви доволі довго працюєте в Бюро правової допомоги. Скільки людей  зверталися по допомогу в оформленні аліментів за останній рік? Десятки чи сотні?

Оксана Болотюк: За останній рік це 15 заяв. Не багато, і не мало. Але така статистика. 

Діана Шароді: За статистикою, хто частіше оформлює аліменти: жінки чи чоловіки? 

Оксана Болотюк: Як правило, жінки. Але було і декілька звернень від чоловіків. 

Діана Шароді: В Україні діє реєстр неплатників аліментів. Де його можна знайти? Як він взагалі працює?

Оксана Болотюк: Такий реєстр є у відкритому доступі. Це сайт Міністерства юстиції. Працює він дуже просто: вводите ПІБ або ідентифікаційний код ймовірного боржника, вибираєте категорію. Цей реєстр може показати чи є там така людина. Цей реєстр також використовується при прийомі на роботу. Наприклад, чинним законодавством заборонено приймати людину на держслужбу, якщо вона є в цьому реєстрі боржників. Також реєстр надає дуже багато обмежень. Так, людина яка там є, не може відчужувати майно, вчиняти нотаріальні дії та ін. 

Діана Шароді: Якщо бахмутянам потрібна ваша допомога як фахівчині із зверненням у суд, через які канали до вас можна звернутися?

Оксана Болотюк: З нами можна зв’язатись і отримати правову консультацію з будь-якого правового питання. Це безкоштовно для всіх. Також можна звернутися за безоплатною вторинною правовою допомогою. Наразі така допомога надається таким категоріям: ВПО, учасникам бойових дій, малозабезпеченим родинам, дітям, жертвам домашнього насильства. 

Адреса: м. Бахмут, вул. Василя Першина 11/11. 

Телефони: 06274 98 44, 050 654 76 61.