Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — військовий Олександр Таненков, який у складі морської піхоти боронив Україну з 2018 року. Чоловік загинув в боях за Маріуполь на “Азовсталі”.
Історію Олександра Таненкова розповіли на сторінці “Маріуполь пам’ятає”.
Олександр Таненков народився 30 січня 1991 року у Розівці Запорізької області. У 2008 році вступив до Маріупольського державного університету на спеціальність “Українська філологія”, а через рік розпочав строкову службу в Новомосковську у 25-тій Повітряно-десантній дивізії.
Після армії Олександр закінчив Чернігівський юридичний коледж державної пенітенціарної служби України, отримав звання лейтенанта. Працював в жіночій в’язниці у Маріуполі.
З 2016 року служив у спецпідрозділі “Циклон”, а у 2018 році долучився до 503-го батальйону морської піхоти. Три роки служив за контрактом, ніс службу під Гнутовим, брав участь у бойових діях поблизу Торецька. Серед побратимів мав позивний “Танк”. Згодом служив у Нацгвардії України, у роті конвою.
З початку повномасштабного вторгнення чоловік став на захист Маріуполя. 5 березня 2022 року Саша зміг додзвонитися до мами. Він тоді сказав: “Мамо, прорвемося!”, а востаннє їм вдалося поговорити 20 березня. За шість днів Олександр загинув на Азовсталі. Обставини загибелі невідомі, а рідні досі не знають, де знаходиться його тіло.
Побратими згадують чоловіка добрим, щирим, душевним, хоробрим та мужнім.
“Надійна людина і побратим, відважний Воїн, з яким в окопі завжди було відчуття безпеки, який завжди ретельно готувався до бойових виходів, і ніколи не відмовляв в допомозі. Він був дуже відповідальним і відданим своїй країні, сім’ї та справі”, — згадують рідні.
Посмертно Олександра нагородили Орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Рідні, друзі й одногрупники запам’ятали Олександра завжди усміхненим і рішучим.
“З дитинства хлопець був дуже добрий, ніколи не мав ворогів. Дуже полюбляв футбол. Змалечку знав імена всіх футболістів світу.
З ранніх років він відрізнявся від товаришів відчуттям справедливості”, — згадують близькі.
В Олександра залишились 10-річна донька Мілана, мама, брат, дружина.
Йому назавжди залишиться 31 рік.
Світла пам’ять полеглому захисникові.