Хвилина мовчання: вшануймо біолога Біжана Шаропова, який загинув в боях

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 9 лютого згадаймо біолога Біжана Шаропова, який загинув під Ізюмом.

Смерть захисника підтвердили в інституті фізіології імені О.О. Богомольця НАН України.

Біжан Шаропов народився 7 жовтня 1989 в столиці Таджикистану Душанбе. У 1995 році його родина переїхала у Київ. Хлопець навчався на кафедрі біології природничого факультету НАУКМА, а потім в аспірантурі в Інституті фізіології НАН України.

Чоловік брав участь у Революції Гідності, а потім у 2014-2015 роках боронив Луганщину у лавах батальйону “Айдар”.

Після того як активна фаза війни закінчилась, чоловік пішов з армії та захистив кандидатську. В 2019 році Біжан Шарапов став головою Ради молодих вчених Національної академії медичних наук України, науковим співробітником відділу нервово-м’язової фізіології Інституту фізіології та почав викладати в інституті. Чоловік виступав з науково-популярними лекціями та давав інтерв’ю.

24 лютого, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, кандидат наук покинув інститут, щоб повернутись в ЗСУ та захищати державу.

З квітня 2022 року зв’язок у рідних з захисником зник і він вважався зниклим безвісти.

Одна з останніх світлин на фейсбук-сторінці Біжана Шаропова була пропозицією повернути найменування “козаки” для рядового складу ЗСУ.

“У армії УНР офіційна назва нижчого особового складу була не “рядовий”, а “козак”. Так і писали: “Така-то дивізія чисельністю 10,000 козаків і старшин”. Я був би не проти отримати у військовому квитку такий запис. Замість запозиченого з французької “солдата”. Га?”, — написав тоді Біжан Шаропов.

В жовтні 2022 року на фейсбук-сторінці 92 ОМБр ім. кошового отамана Івана Сірка опублікували відео успішної роботи розвідки та артилерії. У підпису йшлось, що відео присвячують побратиму Біжану Шаропову, який загинув в бою за Ізюм. Однак згодом відео видалили.

7 лютого 2023 року стало відомо, що чоловік все ж загинув. Йому було 32 роки.

“Стало відомо, що Біжан загинув. Сміливий, життєрадісний, молодий. Голова Ради молодих вчених, науковий співробітник, захисник, хлопець, син. Співчуття рідним і колегам. Це непоправна втрата для всього колективу і близьких. Спочивай з миром”, — написали представники інституту.

“Біжан Шаропов був неймовірним. На нашу першу зустріч він спізнився на чотири години та ще й згубив телефона. І я дуже вдячна, що його зустріла. За безліч лекцій. За нашу поїздку до Львова. За те, що переносив мене на руках через калюжі. За квіти і за незліченну кількість цигарок які я в нього стріляла. За довжелезні телефонні розмови. За те що він приїжджав до мене на біофак коли ми сварилися і за те як він грав мені на гітарі мою улюблену пісню”, — написала колега захисника Анастасія Тохтамиш.

“Поки наукові популяризатори з академічними виразами облич розповідали цивільним про свої дослідження, ти на демонстраціях корчив такі гримаси і вживав такі інтонації, що всі діти навколо неодмінно намагалися послухати твої розповіді про те, як з дослідницькою метою тоненько шинкувати мізки. Ти був крутим науковцем. Одним з найкращих популяризаторів науки в країні. І ти був справжнім воїном”, — написав науковець та друг Бижана Шаропова Антон Сененко.

Молодого вченого добрими словами згадують не тільки колеги, а й однокласники.

“Скільки добра він ніс у світ і ще міг принести. Ми чимало сиділи разом за однією партою, останньою. І я завжди дивувалась, як він там міг все чути, за всім слідкувати, дискутувати зі вчителями всіх предметів, не маючи і книжок часом. Гострий розум, весела вдача, людяність, щирість, наполегливість – те, чим всім нам запам’ятався Біжан”, — згадує чоловіка однокласниця Оксана Товста.

Світла пам‘ять.