Щодня о 9:00 в Україні вшановують пам’ять громадян, які загинули внаслідок російсько-української війни. В цей день вшануймо хвилиною мовчання Ганну та Дмитра Панасенків, які загинули під завалами будинку в Маріуполі.
Історію матері та дитини розповідає видання Меморіал: вбиті росією та Букви.
30-річна Ганна Панасенко жила у Маріуполі. Вона не працювала і хотіла вийти на роботу, щоб заробити на гідне майбутнє для свого сина Дмитра.
Сім’я чекала 15 квітня, адже в цей день хлопчик мав відзначити свій перший ювілей — 10 років. А 10 травня свій 31-й день народження справляла б Ганна. Та війна зруйнувала їхні мрії і плани.
Ганна з сином жили в районі, який в середині березня російські війська постійно накривали вогнем. Жінка забрала свого сина Дмитра та вони спустилися у підвал двоповерхового будинку, щоб сховатися від обстрілів і бомбардувань.
13 березня загарбники поцілили просто у будинок, внаслідок чого він був зруйнований. Завали споруди накрили Ганну та Дмитра. Коли місцеві розбирали бетон та цеглу, сім’ю Панасенків знайшли вже без ознак життя.
Ганну та Дмитра поховали у подвір’ї власного будинку. Але мама Ганни хоче перепоховати доньку та онука на лівому березі Маріуполя на Троїцькому цвинтарі. Внаслідок того обстрілу залишився в живих кіт Дмитра та Ганни. Місцеві кажуть, що він сидить на їхній могилі, а коли його намагаються забрати й приручити місцеві, то він повертався.
Вшануймо хвилиною мовчання Ганну та Дмитра Панасенків.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
