Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, хто загинув внаслідок російсько-української війни. 16 лютого згадаймо Віру Волобуєву з Часів Яра, яка підтримувала жителів свого будинку гуманітарною допомогою, але загинула під час обстрілу.
Про загибель жінки Вільному радіо розповіла її колега Віта Устименко.
Віра Волобуєва навчалась у Донбаському державному педагогічному університеті, а потім працювала на прохідній “Води Донбасу” у Часів Ярі.
“Ми працювали з неї в одній організації (“Вода Донбасу”, — ред.) і вона могла працювати і в вихідний. Вона перевіряла документи та всі автівки, які заїжджали на нашу базу”, — уточнює колега жінки з “Води Донбасу” Віта Устименко.
Коли почалось повномасштабне вторгнення Віра Волобуєва стала поєднувати свою роботу на “Воді Донбасу” та волонтерство.
“На роботі їй вдавалось впоратись зі своїми обов’язками, а у вільний час — їздити по волонтерству. У своєму будинку Віра була активісткою. Всі мешканці знали її тільки з гарного боку, літні люди були дуже вдячні, серед них були й на милицях, які не могли пересувати. Вона допомагала їм вижити, наймала автівку на яку вантажили гуманітарну допомогу та привозила з міста до будинку. Це було чисто від себе, без допомоги від когось”, — згадує Віта Устименко.
Віра за 2 дні до трагедії потрапила на відео до волонтерів, які привезли допомогу у її будинок. Тоді вона казала, що поїхати не може:
“Тримаємось, тому що виходу немає. Магазини позачинялись, аптеки не працюють. Виїжджати нікуди, ні з чим та немає за що. В нас тут є інваліди лежачі, дідусь без ноги. Гуманітарну допомогу привозять іноді”, — казала Віра Волобуєва.
Відео: Україна переможе
“Відео було зроблено за два дні до загибелі Віри. Вона займалася цим будинком, не знаю була головою ОСББ чи ні, але останнім часом займалася. Вона допомогла сусідам, облаштовувала сховище, піклувалася про лежачих та інвалідів в будинку”, — розповідає директорка палацу культури у Часів Ярі Катерина Бубнова.
12 лютого Часів Яр вчергове обстріляли.
“За їхнім будинком є магазин, ось вона поверталася з нього і почався обстріл”, — каже Катерина Бубнова.
Внаслідок обстрілу загинула тільки Віра, інші члени родини та жителі будинку врятувались, бо не були не вулиці.
“Чоловік в момент обстрілу сидів з лежачою мамою, яка знаходиться в іншому місті, а син був вдома. В будинку залишалось буквально 6 жителів: Віра, її син, дядечка на милицях та 3 жінки. Загинула вона поряд з будинком, коли почався обстріл і один зі снарядів впав у п’яти метрах від неї”, — додає колега загиблої Віта Устименко.
Волонтерку згадують тільки як позитивну людину, навіть у важких умовах.
“Була дуже доброю людиною, завжди усміхнена, завжди на допомозі людям, дуже позитивна людина”, — згадує жінку директорка палацу культури у Часів Ярі.
Жінці було 43 роки. В неї залишився 15-річний син та чоловік, який також працює в “Воді Донбасу”.
Світла пам‘ять.
Цей матеріал створено у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
