Щодня о 9 ранку ми вшановуємо хвилиною мовчання тих, хто загинув у російсько-українській війні. 9 листопада згадаймо уродженця Рівного, журналіста, пластуна, учасника Майдану, захисника України з 2014 року Тараса Давидюка. У лавах ЗСУ він був розвідником, і загинув в районі Роботиного у Запорізькій області. Йому було 37 років.
“Тарас Давидюк був щирою глибокою людиною, мрійником, інтелектуалом і справжнім українцем. Він настільки глибоко, ще з юних років, цікавився історією України, що задовго до початку війни знав, що вона неминуча і готував до цього своє оточення. Таких свідомих українців дуже мало”, — розповідає Вільному радіо про свого колегу та друга журналістка Ганна Калаур.
Тарас Давидюк був політологом за освітою, він закінчив Острозьку академію. Але за покликанням був журналістом, кажуть ті, хто його знав.
“З метою протидії російській пропаганді він заснував патріотичний ЗМІ “Горинь.інфо”, який постійно висвітлює теми російсько-української війни, відстоює інтереси української церкви і висвітлює правдиву історію. Це справді унікальна спільнота людей, яких об’єднав Тарас. А ще він захищав нас із вами з 2014-го, ставши воїном”, — каже Ганна Калаур.
Тарас Давидюк народився 28 серпня 1986 року у Рівному. Ще зі студентських років на початку 2000-х він брав активну участь у різних патріотичних організаціях.
В українському громадському русі Рівненщини Тараса Давидюка пам’ятають з 2002 року.
“Був членом “Молодого Руху”. У 2005-2012 роках – голова обласної організації і член Центрального Проводу “Молодіжного Націоналістичного Конгресу”. Був також голою рівненської обласної організації “Активна молодь”, — розповідають його колеги з видання “Горинь.інфо”.
Та особливе місце у його житті посідав Пласт.
“Ще студентом, у 2005 році, був певний час членом місцевого осередку Пласту в Острозі. Весною 2012 року повернувся до Пласту. Пройшов вишкіл юнацьких виховників. Залучав нових волонтерів до Пласту і підтримував мотивацію діючих. Виховник та інструктор на багатьох пластових таборах”, — розповідають журналісти.
Зимою 2013-2014 років чоловік був добровольцем 14-ї “пластової” сотні Самооборони Майдану. А звідти відправився воювати з російськими окупантами та їхніми найманцями на Схід.
“З початком російсько-української війни у добровольчому батальйоні “Гарпун”, де служило багато пластунів. Опісля продовжив службу в одному з окремих розвідувальних батальйонів ЗСУ. Додому повернувся лише весною 2019 року”, — розповідають його колеги з “Горинь.інфо”.
Журналістка Ганна Калаур додає:
“Він завжди переконував, що з ним все буде добре. І ми в це вірили. Він ніколи нічого не просив, а навпаки пропонував свою допомогу”.
Коли Росія відкрито напала на Україну, Тарас знову став на захист Батьківщини. Останні місяці він був розвідником у 14-му окремому полку.
Тарас Давидюк нещодавно заручився та мав багато планів
Захисник мріяв про власну родину: 29 вересня 2023 року він заручився.
“В якийсь незбагненний для мене спосіб він умудрявся писати, жартувати і любити. Зовсім нещодавно він заручився з чудовою дівчиною, пластункою Тетяною Лущенко. Думаю, за них раділи абсолютно всі, хто бачив його допис про заручини. Вони мали бути щасливі”, — ділиться Ганна Калаур.
3 листопада 2023 року на околицях Роботиного Запорізької області військовий загинув.
7 листопада з ним прощалися у центрі столиці. Вшанувати воїна на Майдан Незалежності прийшли пластуни столиці, військові-побратими та рідні захисника.
“Тарас мав багато планів на життя. Один з яких — перемога у війні з російськими окупантами. Ми маємо втілити хоча б цю його мрію в життя”, — каже наостанок Ганна Калаур.
За кілька днів до загибелі чоловік написав у соцмережі: “На сьогодні немає і не може бути важливіших справ, ніж війна. І це мають зрозуміти всі. І не лише зрозуміти, але й діяти відповідно”.
Світла пам’ять захисникові України.