Хвилина мовчання: Згадаймо Юрія Лавдира, який загинув в боях під Святогірськом

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять тих, чиє життя забрала  російсько-українська війна. Сьогодні згадаймо Юрія Лавдира, який загинув на фронті, захищаючи Україну. 

Юрій Лавдир родом з Дрогобиччини. Там закінчив школу, училище, працював електриком на автокрановому заводі, потім — в охоронних фірмах у Києві, займався програмуванням. На фронті з 2014 року.  З березня 2022 року служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді ЗСУ.

“Рішення йти на фронт, і тоді у 2014, і у 2022 були для нього добровільними, хоч і не бажаними. Керувався логікою простих цінностей, які він вважав непохитними: не можна залишатися в стороні, коли батьківщина в небезпеці, як не можна не дбати про сім’ю, не можна зраджувати друзів”, — розповідає дружина Юрія Катерина Філонова.

Катерина згадує Юрія спокійним, надійним, врівноваженим. Називає чоловіка “людиною-таємницею”, який остерігався публічності.

“Він відчував більше задоволення від спостережень за людьми, ніж взаємодії із ними. У нього не було акаунтів у соцмережах, він уникав фотографування, і я намагалася оберігати його приватність аж до того, що не всі сусіди здогадувались, що перебуваю у шлюбі. “Тобі в спецслужбах би працювати і бути агентом”, — казала йому, а він опускав жалюзі і закривав штори, кажучи, що на даху можуть ховатися снайпери. Снайпери були внутрішньосімейним мемом, разом з тим, що наша квартира на горішньому поверсі міста Краматорська сама є дуже придатною для облаштування снайперських позицій”, — згадує Катерина.

Юрій загинув під Святогірськом 1 травня, за день до свого 47 дня народження. У нього залишились двоє дітей. 

Світла пам’ять.