Вадим Назаров на службі
Вадим Назаров на службі. Фото з архіву родини

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Вадим Назаров з повноліття почав служити у ЗСУ. Йому сподобалось бути розвідником, а вільний час присвячував родині та спорту. Захисник одним з перших зустрічав окупантів на початку повномасштабного вторгнення. Через два тижні розвідник потрапив в оточення. Місцеві намагались його сховати, але окупанти виявили його та вбили.

 

Про загиблого захисника Вільному радіо розповіла його дружина Анастасія Назарова.

Пані Анастасія звернулася до нашої редакції через соцмережі. Якщо хтось із ваших близьких загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, ви можете заповнити анкету для рідних та знайомих загиблих або написати нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.

З повноліття Вадим Назаров служив у лавах ЗСУ та полюбилось йому бути розвідником

Вадим Назаров народився 20 травня 1998 року в Тернопільської області та жив потім з батьками у місті Звягель Житомирської області. Після школи навчався в училищі на бармена, але на цивільний роботі так й не встиг попрацював. У 2016 році, коли хлопцю було 18 років, підписав свій перший контракт на службу в ЗСУ.

“З 2016 по 2019 роки він служив за контрактом. Потім зробив невеличку перерву, бо в нас у 2020 році народився син, тому він хотів взяти паузу. А у 2021 році знову підписав контракт і так все своє життя провів у ЗСУ”, — розповідає Анастасія Назарова.

Вадим Назаров на навчаннях
Вадим Назаров на навчаннях. Фото з архіву родини

Чоловік служив у 30-й окремій механізованій бригаді. Спочатку був курсантом, потім, у 2017 році, став зв’язківцем, а з 2018 року — розвідником.

“Душа його лягла прям до розвідки. Йому подобалось вивчати місцевість, шукати щось по навігації. Він й мене намагався вчити, щоб я на місцевості вміла орієнтуватись, але не дуже вийшло. Зате він сам молодець був у цьому”, — ділиться дружина.

Розвідник декілька років боронив Донеччину у часи ООС та розповідав про важкі бої

У часи АТО/ООС військовий боронив Донецьку область на різних напрямках.

“Найстрашніші історії він ніколи не розповідав. Він старався залишити все там (на службі, — ред.). Але я знаю, що було важко і він бував у різних гарячих точках. В останній раз (перед повномасштабним вторгненням, — ред.)  до позицій окупантів був у 800 метрах. Казав, що ми бачили та чули їх, а вони бачили та чули нас. Найстрашніше було стояти на позиції вночі. Побувати він встиг і в Мар’їнці, і в Бахмуті, неодноразово в Волновасі та під Авдіївкою”, — згадує Анастасія.

До відкритого вторгнення Вадим Назаров ділився з дружиною, що загарбники гатили по них з усіх видів зброї.

“Він казав, що сховатись було важко від такого вогню і найважчим було втрачати побратимів. Ті хлопці, які стоять посміхаються, та в одну мить їх не стає — це дуже важко. Це часто були молоді хлопці, яким ще б жити та жити”, — каже співрозмовниця.

Вадим Назаров (ліворуч) з побратимом на службі до повномасштабного вторгнення
Вадим Назаров (ліворуч) з побратимом на службі до повномасштабного вторгнення. Фото з архіву родини

Вадим та Анастасія були з різних регіонів, але любов звела їх на Сумщині

Вадим познайомився зі своєю майбутньою дружиною у мережі. З часом пара стала жити разом у місті Глухів Сумської області. На новий рік у 2018 військовий взяв відпустку та зробив пропозицію Анастасії. Того ж року вони одружились.

“Він цікавився спортом і з дитинства любив вільну боротьбу. Навіть призові місця здобував на змаганнях. З часом перейшов на звичайний спорт для підтримки здоров’я — ходив до спортзали та любив бігати”, — ділиться дружина.

Цікавився історією вікінгів та зробив тематичне татуювання.

Вадим Назаров на службі
Вадим Назаров на службі. Фото з архіву родини

“Вадим був сонячною людиною та всю свою турботу спрямовував на мене з сином. У вільний час приїжджав до нас. Ми все робили разом. Якщо пройтись за покупками — разом, просто пройтись по вулиці — разом. Нам казали, що ми з ним дуже схожі, і не тільки зовнішньо, а й характером, та були як одне ціле, як пазл”, — каже Анастасія Назарова.

Вадим Назаров з дружиною та сином
Вадим Назаров з дружиною та сином. Фото з архіву родини

До відкритого вторгнення російської армії Вадим Назаров готувався

До  вторгнення російської армії військовий готувався два місяці.

“Про початок повномасштабного вторгнення кажуть так: ніхто нічого не знав, але всі знали, що щось буде. Їх (чоловіка з побратимами, — ред.) у грудні-січні дуже часто ганяли на навчання та отримували завдання з’явитись у повній екіпіровці у військовій частині. Вони не хотіли, щоб щось (війна, — ред.) було, але все знали та готувались”, — розповідає вдова.

Захисник служив розвідником у 58 бригаді та разом з прикордонниками першим зустрів окупантів.

“Так трапилось, що 20 лютого [2022 року], його відправили на кордон з Росією нібито на навчання. В нас (Сумській області, — ред.) є поряд митниця “Бачівськ” і коли все почалось —  вони були там”, — каже Анастасія.

Вадим Назаров на службі в лавах ЗСУ
Вадим Назаров на службі в лавах ЗСУ. Фото з архіву родини

Розвідник загинув через два тижні після початку повномасштабного вторгнення

“Після того, як вони відбили всі атаки на Сумщині стало трошки тихо. Тоді командир відправив їх у село у Чернігівській області, яке було у [тимчасовій] окупації. Про це я дізналась вже коли він зник безвісти. Сам він нічого не казав, щоб я не хвилювалась, — згадує вдова.

Потім дружині довелось з’ясовувати всі обставини загибелі чоловіка через командира, побратимів та друзів родини.

“Я шукала його близько місяця. Номери відключені, командир сказав, що не знає долю хлопців, бо там був жорстокий бій. Тому шукали силами його батьків, моїх батьків та побратимів з колишньої бригади”, — ділиться Анастасія Назарова.

Лише у квітні 2022 року дружині вдалось з’ясувати долю свого чоловіка

“Спочатку нам казали: “Шукайте, він у полоні”. Однак 12 квітня нам подзвонили та сказали, що його забрали окупанти. Ми сподівались, що він у полоні та не думали про погане. Але потім нам подзвонили та сказали, що дива не сталось. Його знайшли у морзі. Чоловіка розстріляли впритул російські солдати”, — сумує дружина.

Вадим Назаров на службі в лавах ЗСУ
Вадим Назаров на службі в лавах ЗСУ. Фото з архіву родини

Вадима Назарова розстріляли у полоні

Пізніше вдалося з’ясувати, що Вадим Назаров загинув 9 березня 2022 року. Йому було 23 роки.

“Вже після окупації, люди виходили з села і журналісти почали розслідувати. З’ясувалось, що коли село було у повному оточенні, чоловік чекав побратимів, які прийдуть за ним. Його сховали у себе місцеві люди та хотіли видати за свого рідного. Однак побратими не встигли або не змогли прийти і його знайшли окупанти. Витягли, побили, катували та потім розстріляли”, — ділиться деталями вдова.

Поховали закатованого захисника на “Алеї героїв” у місті Звягель на Житомирщині, де пройшло його дитинство. Про це попросила його мати, яка живе у Звягелі.

“Обличчя та тіла його ніхто не бачив. Тіло пролежало понад місяць та опізнати його вже було неможливо. Батьку показали тільки руку з татуюванням. По неї він й опізнав сина”, — каже дружина.

Вадим Назаров з дружиною та сином
Вадим Назаров з дружиною та сином. Фото з архіву родини

У захисника залишилась дружина, батько з мамою та син 3-х років. Дитині на момент загибелі Вадима було півтора року.

“Він був дорослим не по своїх роках, розумним, цілеспрямованим та людиною, яка планувала своє життя. На жаль, ті хто бачив смерть — дорослішають швидко. Коли все (війна з Росією, — ред.) закінчиться, він планував, що буде мандрувати нашою країною та хотів побувати у всіх куточках України. Неодноразово відмічав, які в нашій країні гарні міста, села та краєвиди. За кордон теж хотів з’їздити. Але головним його бажанням було виростити дитину. Він завжди казав, що діти  — це велике щастя та треба давати їм усе, щоб вони росли у турботі та любови”, — згадує чоловіка Анастасія Назарова.

Вадим Назаров з дружиною та сином
Вадим Назаров з дружиною та сином. Фото з архіву родини

Родина Назарових прагне, аби Вадиму надали звання Героя України. Для цього вони створили петицію. Ви можете підтримати близьких загиблого захисника, підписавши петицію за посиланням.

Світла пам’ять загиблому.


Завантажити ще...