Хвилина мовчання: згадаймо військовослужбовця Андрія Сліпця, який загинув від ворожого удару під час шикування

Щодня о 9-й ранку ми вшановуємо пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед таких людей і 34-річний львів’янин Андрій Сліпець. Він захищав Україну ще за часів АТО, тоді зумів вийти з оточеного Дебальцевого. Військовий загинув під час шикування у прифронтовому селі на Запоріжжі, куди росіяни поцілили ракетою.

Про захисника розповів його батько Ігор Сліпець в інтерв’ю журналістам видання “Слідство.Інфо”.

Андрій родом зі Львова. Навчався у школі №40, потім закінчив коледж Львівського національного університету природокористування. Строкову службу проходив у бригаді охорони Генерального штабу.

Вперше на фронт чоловік потрапив 2014-го. Служив у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади оперативного командування “Захід” Сухопутних військ ЗСУ. Боронив Україну поблизу населених пунктів Станиця Луганська, Сизе, Нікішине, Новоорлівка та Дебальцеве.

Андрій був піхотинцем під час тяжких боїв за Дебальцеве, зумів вийти з оточення.

“Там Андрій двічі прощався з життям, після цього вирішив жити цивільним життям”, — розповів його батько Ігор Сліпець.

2015-го чоловік повернувся до цивільного життя. Спочатку працював пожежником, згодом — експедитором у Львові. Андрій виховував доньку, якій зараз 10. Захоплювався рибальством та збирав гриби.

А 2022-го вирішив знову стати на захист країни. Зранку 24 лютого Андрій вирушив у військкомат. Служити пішов разом з батьком, якому 59.

“Андрій сидів у мене під підʼїздом, чекав. Ми разом пішли під Львівський військкомат, щоб записатися у військо та обороняти країну. Черга тоді ще була дуже велика. Записалися у 128-му бригаду, туди мало хто йшов. Для Андрія це вже була знайома бригада, тож вибір [був] очевидний”, — згадує Ігор Сліпець 24 лютого 2022-го.

128-ма бригада тримала оборону в районі Оріхова Запорізької області, на Херсонщині, під Бахмутом на Донеччині. Незадовго до трагічної події бійці повернулися у Запорізьку область.

Вранці 3 листопада захисник мав бути на позиції. Однак, розповідає його батько, Андрію подзвонило керівництво та направило на шикування. Бійців 128-ої ОГШБ мали нагороджувати у прифронтовому селі на Запоріжжі. Військовослужбовці не встигли отримати відзнаки — росіяни поцілили ракетою по цій локації.

Російська атака забрала життя 19 військовослужбовців. Нині подію розслідують у ДБР.

Побратими Ігоря сказали, що Андрій загинув від уламка, який влучив йому у голову.

“Я Андрія не побачив. Побратими розповіли, що його тіло вціліло, тільки під каску потрапив уламок, через це він миттєво й загинув. Там же вся алея була вкрита тілами наших хлопців. Страшне”, — згадує Ігор.

Андрію Сліпцю назавжди залишиться 34. Світла пам’ять.