Щодня українці вшановують хвилиною мовчання всіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Серед них — волонтер Владислав Поліщук. Рік тому, 28 листопада 2023 року, Владислав загинув у ДТП, коли повертався від військових з Авдіївського напрямку.
Близькі Владислава звернулися до нашої редакції через соцмережі. Якщо хтось із рідних вам людей загинув через війну, і ви хотіли б поділитися історією його життя, заповніть анкету для рідних та знайомих загиблих або напишіть нам у Telegram, Instagram чи Facebook. Наші журналісти зв’яжуться з вами, щоб розповісти про ваших близьких або знайомих.
Владислав Поліщук родом із селища Дашів на Вінниччині. З дитинства любив футбол та Україну. На стіні в його кімнаті висів національний прапор, розповідає знайома Владислава Марина.
Хлопець закінчив Іллінецький державний аграрний коледж та з 2016 року вирушив працювати у Польщу. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік повернувся в Україну.
“Після приїзду спочатку думав приєднатися до лав ЗСУ, але потім зрозумів, що більше користі приноситиме війську, займаючись волонтерством. Він говорив, що може і вміє волонтерити”, — розповідає знайома Владислава Марина.
Чоловік створив ГО “Дашівський волонтерський рух”, до якої залучив земляків.
“Односельці, люди з інших сіл почали привозити Владиславу допомогу, яку він відправляв хлопцям. Згодом став відвозити допомогу військовим у гарячі точки. Організовував збори грошей, купував дрони, автівки, генератори, ліки, їжу, одяг. Крім військових, допомагав і переселенцям, приїжджав, підтримував рідних загиблих. Кожного місяця Владислав їздив на кладовище до загиблих Героїв”, — говорить Марина.
Рідні згадують чоловіка добрим і чуйним.
“Влад був веселим, справедливим хлопцем. Любив людей та життя і всього себе присвятив волонтерству, адже це було його покликанням.
Він завжди приходив на допомогу, від нього завжди можна було відчути тепло. Влад встигав усіх огортати своєю любов’ю, підтримкою. Був готовий віддати усе, щоб тільки допомогти усім. Таких як Влад залишилося дуже мало. Минув рік, а досі пам’ятаю його посмішку , його підтримку, відвагу. Завжди йшов уперед не дивлячись на те, що інколи було важко. Владислав був та залишається людиною з великим серцем”, — розповідає Вільному радіо сестра Владислава Анна.
Владислав привозив допомогу на Луганщину, Херсонщину, Донеччину. Опікувався військовими, які боронили Бахмут, Херсон, Авдіївку.
Остання поїздка волонтера була саме до Авдіївки. 28 листопада 2023 року, повертаючись від військових, Владислав загинув у ДТП.
“Горів добром і вмер як зірка на льоту — ці слова символізують його, він для нас всіх був як промінь добра, він завжди бачив у людях тільки хороше, вірив у добро і сам його завжди робив, ніс за собою радість”, — розповідає Марина.
Владиславу Поліщуку назавжди залишиться 26 років.
У Владислава залишилися батьки, бабуся, сестра та племінники.
Світла пам’ять загиблому волонтеру.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
