Міжурядовий комітет ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини на 19-й сесії визнав українську писанку культурним надбанням людства. Це перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією.
Про це розповіли у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
“Писанка: українська традиція і мистецтво оздоблення яєць” — це перший міжнародний елемент від України спільно з Естонією, який внесли до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.
Як розповіли у відомстві, робота над номінацією розпочалася ще у 2017 році — після зустрічі з українською спільнотою носіїв в Естонії. Вона охоплює три елементи.
Зокрема, два з них вже є в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України — “Українська писанка: традиція і мистецтво” та “Традиція гуцульської писанки”.
Читати також: Оберіг, медитація та код з побажаннями: 8 дивовижних фактів про українську писанку
“Обмін і дарування писанок — це дуже важлива традиція для українців, незалежно від того, пов’язані вони з церквою чи ні. Особисті побажання та послання зафіксовано в різних символах на писанках. Національні візерунки українських писанок не випадкові — кожен мотив має своє значення. Це і робить кожну писанку унікальною”, — йдеться в заяві відомства.
Водночас ще один елемент — “Українська писанка, традиція і мистецтво оздоблення Великодніх яєць” — внесли до Національного списку елементів нематеріальної культурної спадщини Естонії.
“Визнання української писанки, як культурного надбання людства, демонструє усьому світу, що українська культура є невід’ємною частиною світової культури, яка базується на повазі до творчого розмаїття, та повазі до культури та традицій народу”, — зазначають у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.
Наразі у Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства — 611 елементів, що відповідають п’яти регіонам та 140 державам-учасницям Конвенції.
Від України до цього списку внесено “Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості” у 2013 році, “Традицію Косівської мальованої кераміки” у 2019 році та “Орьнек — кримськотатарський орнамент та знання про нього” у 2021-му.
Нагадаємо, раніше Вільне радіо розповідало про майстра народних ремесел Дмитра Денисенка, який подолав шлях з Бахмута до Краматорська. Сьогодні його майстеркласи збирають людей, які прагнуть не лише опанувати ремесло, а й доторкнутися до культурної спадщини свого краю.