image

“Лагідна українізація”: як указ Президента за рік вплинув на розвиток української мови

|
07 Січня 2019

Навесні 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ “Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України”. Цільова програма, що була затверджена на 2018-2028 роки, спрямована на забезпечення розвитку та функціонування української мови, як державної у всіх сферах суспільного життя. При цьому, Указ не утискає права національних меншин. Ми підбили підсумки досягнень за 2018 рік. Детальніше про це – далі.

 

“Я підписую указ про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України…. Як Глава держави, як активний учасник процесу розбудови української політичної нації, я мушу дбати і дбаю про те, щоб законодавчі ініціативи залишали широкий простір для реалізації прав тих громадян, чиєю рідною мовою спілкування стала кримськотатарська, російська, грецька, румунська, болгарська, польська, але українську мову ми всі разом будемо захищати. Це є наше пріоритетне завдання.” – наголосив  Президент.

Слід зазначити, що особливу увагу приділили запровадженню мовних квот на радіо та телебаченні. Законом “Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації” передбачили вимоги, щодо обсягу державної мови на телебаченні та радіо. Перехідний період розділили на три  етапи. Спочатку у ефірі мало бути 25% українських пісень і 50 % телепередач українською мовою, починаючи з 2016 року. Кожного року обсяг зростав на 5 відсоткових пунктів.

“Щодо вимог закону: не менше 75% української мови має бути в ефірі регіональних телеканалів і не менше 60% – в ефірі місцевих телеканалів. Наразі завершився перехідний період. Основна його відмінність у тому, що власний продукт, а також національний аудіовізуальний зараховуються до частки української мови незалежно від мови.” – пояснила помічник-консультант члена Національної ради Юлія Нечипоренко журналістам.

Вимірюються мовні квоти  з 07:00 до 18:00 та з 18:00 до 22:00.

Не всім каналам та радіостанціям такі вимоги далися легко. Наприклад, Інтер вирішив тиснути на те, що улюблені для їх глядачів російськомовні передачі зникнуть з екрану. Навіть окремий ролик про це зробили та крутили, як рекламу. Та виконувати закон довелося і їм.

За даними моніторингу, що був проведений Національною радою України з питань телебачення і мовлення, в період з 1 січня по 31 травня 2018 року, ефір більшості телеканалів є україномовним. Частка мовлення українською складає 99%.

Варто нагадати, що до передач та фільмів, виконаних державною мовою, відносяться усі передачі та фільми власного виробництва та національний аудіовізуальний продукт, а також фільми та передачі, які повністю озвучені чи дубльовані українською мовою, передачі державною мовою. Це ж стосувалось і регіональних телеканалів. Адже в деяких містах вони видавали передачі російською.

“Окрім того, всі художні та документальні фільми також україномовні або виходять із дубляжем українською.” – розповіла Тетяна Савуля, програмний директор телеканалу “ТВІЙ ПЛЮС”, що на Херсонщині.

Стовідсоткові україномовні радіо та телебачення зафіксували у шести областях – Волинській, Кіровоградській, Рівненській, Чернігівській, Черкаській та Хмельницькій.

“Впровадження державної мови на українських телеканалах беззаперечно обов’язковий крок для розвинутої європейської країни, яка прагне національної та культурної автентичності.” – зазначив Дмитро Веліканов, директор телеканалу МТМ, що у Запоріжжі.

Слід також зазначити, що наприкінці 2018 року, а саме 4 грудня, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила підсумки моніторингу майже 34 тисяч годин ефіру радіостанцій за два роки – з листопада 2016 по жовтень 2018. У моніторингу брали участь 15 загальнонаціональних та 175 місцевих радіостанцій, На загальнонаціональних радіостанціях частка українських пісень складає 51%,. а на регіональних – 48%, відповідно середній показник становить 86% і 92%.

"Лагідна українізація"

“Держава позначила певний рівень, але радіостанції місцеві пішли ще далі. 6 областей України при цьому демонструють показники сумарно, які в середньому більші,  ніж у середньому по Україні. Це такі області як Рівненська – 80%, Тернопільська – 78%, Івано-Франківська – 66%, Сумська – 61%, Волинська – 58% і Львівська – 52%. Але, що важливо, що найбільша динаміка зростання обсягу україномовних пісень, порівняно з минулим роком, відбулося у семи областях України, які знаходяться в різних частинах нашої країни. Лідером по зростанню кількості пісень в регіональних і місцевих медіа – це Луганська область, плюс 15 відсоткових пунктів. Закарпатська область – плюс 12 відсоткових пунктів, Волинська та Донецька області – плюс 9 відсоткових пунктів. Сумська, Кіровоградська та Херсонська області – плюс 9 відсоткових пунктів.” – розповів член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський на одній з прес-конференцій.

Квоти – не умовна вимога, а обов’язковий до виконання наказ. Радіостанції, які порушують правила, штрафують. Поки що найбільший штраф сплатила «Радіо-Ера FM» – 317 тис. грн.

"Лагідна українізація"

Методи поширення української мови в ефірі прокоментував активіст громадського руху «Відсіч», член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя України при Мінкультури Сергій Оснач.

«Дехто вважає, що квоти – це вигадка української «хунти». Але насправді це поширений у світі механізм підтримки своєї мови та культури, своїх виконавців і своєї звукозаписувальної індустрії. Наприклад, квоти для пісень державною мовою є у Франції (35%), Португалії (25% – 60%), Польщі (33%). Запровадивши квоти, Україна пішла європейським шляхом», – розповів Оснач у коментарі журналістам “Укрінформ”.

Квоти на українську пісню виконують не тільки радіостанції, а й вітчизняні виконавці. До прикладу можна взяти гурт “Антитіла”, його фронтмент, Тарас Тополя, заявляє, що останні два альбоми гурту складаються винятково з українських пісень.
“Стосовно мого ставлення до цього явища як квотування і взагалі цього всього процесу просування української мови в українську пісню і в українські ефіри, то я, звичайно, відношуся до цього дуже позитивно. Єдине що, на момент, коли обговорювалися квоти, коли була така суспільна дискусія і намагалися врегулювати правову базу для цього, то я звертався до всіх учасників зі своєї рубочки невеличкої із тим, що ми маємо чітко розуміти, що держава – це регуляторний орган, але у нас є велик априватна ніша, де приватні радіостанції, холдинги, працюють зі своєю аудиторією і це так само треба було розуміти на той момент, що цей перехід мав бути максимально лояльним і коректним по відношенню до всіх гравців і в тому числі для музикантів.” – розповів співак на прес-конференції Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Більше того, українська пісня стала популярною не тільки “вдома”. На початку 2018 року стало відомо, що Девід Бекхем для реклами своєї продукції вибрав композицію українського етно-гурту “ДахаБраха”. Нею стала пісня “Шо з под дуба”.

Реклама Девіда Бекхема

https://www.youtube.com/watch?v=lBR4Oplz-dE

Написали нам листа, що хотіли взяти нашу музику і це тривало десь півроку, переговори в нас такі були. Ми вже за ці півроку вже і встигли порадіти і вже забули за то.” – розповіла музикант гурту “ДахаБраха” Ніна Гаренецька журналістам 24 каналу.

Пісня була написана 8 років тому учасником гурту Марком, якого надихнув білоруський гурт. Спроби розібрати текст марні, адже це просто набір звуків.

“Музику, яка базується на етнічному корінні, на українській етнічній традиції вона стає цікавою для світу. Це дуже важливо, тому що якраз виростали в той час, коли був значний такий відчутний комплекс меншовартості нас, українців і все, що пов’язано з українською культурою.” – розповів автор пісні Марко Галаневич.

Ще одним досягненням вітчизняної музики є пісня “Плакала” гурту KAZKA.  Восени 2018 року композиція потрапила у топ-10 світового музичного чарту Shazam.

Це перша українська пісня, яка потрапила до міжнародного чарту. Про це на своїй сторінці Instagram повідомив продюсер гурту Юрій Нікітін.

"Лагідна українізація"

“Ніколи не думали, що вона буде популярною. Пісня “Плакала” записувалася останньою і вона нам далася легше всіх, за 30 хвилин буквально.” – розповіли учасники гурту журналістці ТСН.

Нагадаємо, відеокліп на пісню “Плакала” зібрав майже 100 мільйонів переглядів на YouTube, що є абсолютним рекордом для України.

У підсумку хочемо зазначити, що квотування ефірів значно покращило ситуацію на українському музичному просторі. Це підтвердила програмний директор однієї з радіостанцій Ірина Сінченко.

“В нас певний час вночі була музика, ми накопичили дуже багато українського контенту. І ми навіть здивувалися, як його багато. Це не тільки всім відомі Святослав Вакарчук, Андрій Хливнюк. А є дуже багато молодих співаків.” – розповіла Сінченко для 5 каналу.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо Ви дочитали цей матеріал до кінця, сподіваємось, він був корисним для Вас

Ми дуже цінуємо те, що Ви з нами!

Запрошуємо Вас стати патроном Вільного радіо та підтримати нашу редакцію.

Якісна незалежна журналістика потребує багато зусиль та ресурсів, і саме Ви можете допомогти нам робити це чесно і кожного дня!

Щомісячна підтримка
Допомогти одноразово
Поділитись публікацією
Поділитись публікацією

Ця публікація створена за підтримки Європейського Фонду за Демократію (EED). Зміст публікації не обов'язково відображає думку EED і є предметом виключної відповідальності авторів


Спонсор

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: