Локальний експеримент. У трьох містах Донеччини на прикладі покажуть, як упорядкувати вуличну рекламу
У Слов’янську, Краматорську та Маріуполі розпочався проєкт “Реклама без хлама”. Ініціатива покликана привести до ладу рекламу на вулицях міст. Тепер у містах будуть впроваджувати дизайн-код, який диктуватиме правила оформлення вивісок і вітрин.
Про це Вільному радіо розповіла дизайнерка-архітекторка Елліна Герасименко, яка працює у проєкті.
Вона стверджує: будь-яке місто, навіть провінційне, може мати естетичний вигляд і приваблювати туристів. Для цього потрібен дизайн-код. Це низка правил і рекомендацій з оформлення вивісок і зовнішньої реклами, фасадів будинків та прилеглої території. Дизайн-код закликає підприємців оформлювати назви своїх закладів, вітрини та іншу рекламу в єдиному стилі.
Наразі ж у багатьох українських містах підприємці не надто переймаються питаннями естетики.
“Не можна закривати вітрини наклейками. Продуктові крамниці, аптеки, магазини меблів – таких прикладів безліч. Я розумію для чого це робиться з погляду функцій магазину, але ніхто не враховує інтересів вулиці. Архітектура існувала раніше, ніж з’явився цей магазин. Треба поважати середовище, яке було створене до нас. Вивіска не обов’язково має бути червоною, особливо якщо забудова цього не передбачає”, – говорить Елліна Герасименко.
За її словами, слідкувати за зовнішнім виглядом міста має передусім місцева влада.
“Сам підприємець не зобов’язаний розумітися на рекламі. До нього немає претензій щодо відсутності смаку. Сумно те, що це ніким не регламентується. Дуже багато головних архітекторів міст за паперовою роботою втратили творчість і стали чиновниками. Ми співпрацюватимемо з муніципальною владою міст і будемо пропонувати варіанти вирішення проблеми. Впровадження дизайн-коду – це не щось надсучасне. Це те, що існувало колись і було забуте”, – каже архітекторка.
Ще одна причина різномасної кричущої реклами – бажання підприємців привернути увагу до свого бізнесу та водночас зекономити.
“Виробники реклами не повинні працювати на клієнта, керуючись принципом “Клієнту треба дешево, а нам треба існувати”. Чомусь є підприємці, які гарно оформлюють свої заклади без суттєвих вкладень. Добрим прикладом зазвичай слугують кав’ярні. Їхні власники роблять красиві вітрини, створюють атмосферу. Вони ж можуть, в них фінансування таке ж, як і в інших, а іноді навіть менше”, – говорить дизайнерка-архітекторка проєкту.
Вона запевняє: зовнішній вигляд міста зрештою відбивається й на людях, які в ньому живуть.
“Я б взагалі заборонила у центрах міст використовувати металевий сайдинг. Таке відчуття, що живеш серед гаражів. Якщо ми не приділяємо належної уваги архітектурі, то починаємо хандрити, їдемо до інших міст і розповідаємо, як там гарно. В нас могло б бути так само гарно, але ми просто ігноруємо проблему. Тому задача нашого проєкту – донести до людей, що ця проблема існує і показати, як це виглядає зараз і як це може виглядати, якщо ми поставимося до цього з відповідальністю”, – пояснює Елліна Герасименко.
Впровадження єдиних правил покликане допомогти власникам бізнесу, адже їм не доведеться наймати фахівців для розробки унікального дизайну, який не завжди вписується у загальну картину.
Поки що ініціативу громадської організації “Сильні громади” розвивають у трьох містах Донеччини. Команда проєкту “Реклама без хлама” обрала для перетворення кілька об’єктів у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі. Серед них є заклади як в історичних, так і в сучасних будівлях. Спеціалісти роблять візуалізацію цих об’єктів без хаотичної реклами. Але в деяких випадках доводиться працювати не лише з вивісками, а й з самими будинками, бо вони не завжди в належному стані.
“Якщо це історична будівля, на першому поверсі вже було передбачене певне облицювання. Його треба зберігати й не можна фарбувати в різні кольори. Тому доводиться підходити до проблеми комплексно. Ми не лише чистимо фасади від реклами, а й показуємо, як будинок виглядатиме, якщо його відреставрувати й підфарбувати”, – каже Елліна Герасименко.
Вона додає, що подібні проблеми є й в інших регіонах України, але якщо на них звертатимуть увагу й показуватимуть приклад успішного впровадження єдиного дизайн-коду, міста поступово ставатимуть більш затишними.
Читайте також:
132Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.
