З півночі Донецької області вивезли близько 2 тисяч голів племінної великої рогатої худоби до Київщини, а сотні таких тварин з півдня Донеччини — до Івано-Франківська. Їх продали новим власникам, аби убезпечити від обстрілів та зберегти для майбутнього потомства. Кожна з цих тварин дуже вартісна, бо породиста та високопродуктивна.
Про це Вільному радіо розповідає заступниця директора департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької обласної державної адміністрації Олена Рибакова.
“В умовах воєнного стану та з метою збереження поголів’я великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом підприємства галузі скотарства [з півночі Донеччини] реалізували поголів’я худоби до господарств, які розташовані в Київській області”, — каже посадовиця.
Мова про тварин з двох племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби та з двох племінних заводів з розведення худоби на м’ясо. Кожна з цих тварин дуже дорога, тому власники вирішили продати їх, аби їх вивезли в безпечніші регіони.
“Це чистопородні та високопродуктивні тварини, племінну цінність яких підтверджують сертифікати племінних (генетичних) ресурсів. Вартість такої корови до війни була 50-80 тисяч гривень в залежності від породи — вони дуже дорогі. Їх продавали не на м’ясо, їх продали на породу: для подальшого відтворення, щоб отримати високопродуктивний молодняк”, — розповідає Олена Рибакова.
Для довідки:За даними департаменту агропромислового розвитку ДонОДА, до вторгнення РФ в Україну у північній частині Донеччини утримували 2 900 голів великої рогатої худоби, зокрема 1 250 корів. 76% усіх цих тварин були племінними (це 2 200 голів, в тому числі 1 030 корів.
Так вчинили тому, що племінна худоба потребує таких умов, які є не в кожному господарстві. І такі умови колишні їхні власники не змогли б створити одразу на новому місці.
“Племзаводи, племрепродуктори та молочні ферми у нас працювали за сучасними технологіями: корів доїли в автоматизованих доїльних залах, де підтримували відповідний мікроклімат. Це були не занедбані ферми, які були раніше в радянські часи. В них було чистіше, ніж у багатьох людей у квартирах. Власники розуміли, що таких корів треба завезти вже у більш-менш нормальні умови, які з нуля створити буде неможливо”, — розповідає представниця ОВА.
Нових власників для чистопородних тварин шукали фахівці департаменту агропромислового розвитку ДонОВА та представники аграрних асоціацій.
“І навіть покупці самі приїздили та самі вивозили племінну худобу з Донеччини. Худобу вивозили під обстрілами, й рішення треба було ухвалювати терміново”, — розповідає Олена Рибакова.
На кожну племінну корову та бугайця мали бути оформлені документи.
“Вони усі їхали з документами, які підтверджують їхній статус, які виправдовують їхню високу ціну”, — пояснює фахівчиня.
Племзаводи були й біля Мар’їнки, племінну худобу звідти теж вдалося вивезти, продавши новим власникам в Івано-Франківську область.
“Павлівка, Богоявленка — це колишній Мар’їнський район — звідти в Івано-Франківську область усіх племінних тварин реалізували. Допомагала й ветеринарна служба, й департамент АПК. Не в будь-який день можна було спокійно виїхати з тих територій. Завжди є координація з державними органами та військовими”, — розповідає посадовиця ДонОВА.
На думку Олени Рибакової, навряд чи саме ці тварини колись повернуться у Донецьку область. Але племінну худобу таким чином принаймні зберегли для господарств країни, і їхній власник отримав гроші за них.
“Бо це не релокація бізнесу (коли господар зі своїми тваринами виїжджає у безпечнішу область та продовжує займатись господарською діяльністю), а реалізація. Реалізація — це колишній власник продає тварин та вже ніякого стосунку до них не має”, — підкреслює різницю посадовиця.
Нині департамент агропромислового розвитку допомагає власникам господарств фіксувати шкоду, нанесену російськими окупантами, та складати акти збитків.
Посадовиця сподівається, що після деокупації Донеччини держава теж підтримуватиме розвиток тваринництва. За її словами, племінне тваринництво ВРХ на Донеччині фактично знищене вторгненням російських окупантів.
“В останні роки навіть у Донецькій області (яка засушлива, і у нас не так багато луків), все одно почався розвиток, розведення племінної великої рогатої худоби. Було багато успішних підприємств. Може не так багато було поголів’я (адже все тільки починалось), але люди в це вкладали, відбудовували нові ферми. Там було все дуже цікаво та йшло в правильному напрямку. Держава стимулювала закупівлю племінної худоби. І може ті, хто продав своє поголів’я, за оптимістичного варіанту потім його куплять (якщо вирішать господарства відновити), й держава компенсує ціну цієї покупки”, — резюмує посадовиця.
Багато свійських тварин гине на Донеччині внаслідок обстрілів російської армії. У травні у свинокомплексі в Новолуганському неподалік Світлодарська загинули близько 17 тисяч свиней. А у липні в Іванівському біля Бахмута живцем згоріли з пів сотні корів.
Читайте також: