З початку російської агресії Наталія Логозинська втрачала свій дім двічі. З Широкиного жінка була змушена переїхати до Маріуполя. Там її родина облаштувала життя наново, відкрили свій бізнес. Цьогоріч росіяни вигнали її вже з Маріуполя
Зараз Наталія живе в естонському містечку Валга. Туди з Маріуполя дісталася через РФ.
Пройшовши цей складний шлях, жінка допомагає землякам, які опинились в Росії, виїхати до Європи. І таких людей вже понад 400. Більшість ㅡ з Маріуполя. А ще Бердянська, Херсона, Нової Каховки, Мелітополя, Харкова, Ізюма.
Вільному радіо Наталя розповіла свою історію і дала поради для тих, хто збирається виїжджати з окупації до Європи.
Далі ㅡ її пряма мова.
З 2 березня ми були у сховищі Лівобережного пологового. Ми з чоловіком готували на багатті для 170 людей. Від прильоту туди отримала контузію, мене відкапали. І далі в бій.
Готувала, годувала, займалась з дітьми малюванням, навіть з підручних продуктів проводила майстер-класи із приготування страв, організовувала вітання в дні народжень, для мам на 8 березня. Так легше було сприймати звуки постійних обстрілів. Дуже страшно було чути звук літаків. Тоді просто молились.
Коли у підвалі виникала паніка, я всіх заспокоювала. Казала, що у 2015 Бог вже зберіг мені життя. А ви зі мною, значить нічого страшного не станеться, ми всі виживемо.
Маріуполь ㅡ Безіменне ㅡ Новоазовськ ㅡ Таганрог ㅡ Ростов ㅡ Санкт-Петербург
15 квітня у пологовий прийшли росіяни і сказали звільнити приміщення. Йти нам не було куди, усе місто зруйноване, наш Лівобережний район відрізаний від центру. Але ми вирішили вибиратись з того пекла, на яке перетворили Маріуполь. Звідти єдиний шлях тоді був ㅡ через РФ. Ми вирушили.
Далі ㅡ Безіменне, принизлива фільтрація понад 5 годин. Піший перехід через Новоазовську митницю.
Як пройшли російську митницю, ночували в наметах. На кордоні РФ знову фільтрація. Проходили її і чоловіки, і жінки. Знову довго. Звідти ㅡ автобус до Таганрога. Двері автобуса відчинялись на ходу.
Водій того автобуса-розвалюхи допоміг купити квитки до Ростова. Нас було 12 людей з дітьми, всі з маріупольського пологового. З Ростова брали квитки до Петербурга, бо іншої дороги, в принципі, не було.
Міняли усі кошти, усе, що було, навіть монети. Купили чотири квитки. Одне купе коштувало 21,5 тис рублів. Їхали ми з чоловіком і жінка з 6-річною дитиною.
Кордон Росія ㅡ Естонія
В Петербурзі взяли таксі до Івангорода за 7 тис рублів. На кордоні немає туалета, води, їжі. Знову фільтрація на 6 годин. Кордон перейшли пішки. О 21 й опинились у Нарві (Естонія). Далі ㅡ невідомість. Ми їхали в нікуди.
Раптом вхідний дзвінок чоловіку на вайбер. Телефонує наш сусід, лікар. В нього дружина загинула у Маріуполі, досі не знає, де шукати тіло… Виявилось, він зараз в Нарві. Забрав нас переночувати.
Естонія ㅡ Польща ㅡ Естонія
Зранку поїхали далі “методом тику”. Опинились в маленькому містечку Валга на кордоні з Латвією. Був вечір. Ми не розуміли, куди далі. Вокзали на ніч зачиняють. Надворі ще морозно й холодно. Раптом до нас підійшов чоловік. Запитав, чи ми не біженці. Він відвіз нас на власному авто на ночівлю до жінки Терези. Ми зараз живемо у неї. Тут вже була сім’я з Маріуполя.
За два дні ми поїхали в Польщу, бо обіцяли довезти туди молоду маму з дитиною. В Польщі намагались зареєструватись, знайти роботу. Але вакансій для людей віком від 50 років немає від слова взагалі.
Два тижні поневірянь, нервів і намагань закінчились тим, що я написала смс Терезі і попросилась назад в Естонію. І не шкодую. Хоча було дуже багато спроб просто їхати, куди очі бачать. Дуже складно морально. Важливо це донести до інших, щоби вони правильно зрозуміли наш стан і відчуття.
Волонтерство і перші переселенці
Нам вдалось вийти на зв’язок із дітьми, кумами, друзями і Любою ㅡ кухаркою нашого маріупольського бістро. Вона застрягла в РФ зовсім без грошей. Їхати далі їй не було за що.
Я написала допис у фейсбуці із проханням допомогти. Мені вдалося зібрати кошти на дорогу для її сім’ї. Тепер вони живуть поряд з нами. Так і почалась моя волонтерська діяльність.
Згодом ми разом зі Терезою та Любою почали їздити зустрічати кожен потяг і пропонувати перепочинок українським біженцям.
Тереза, яка нас прихистила ㅡ місцева депутатка. Проблеми, які в нас виникали під час допомоги українським біженцям, вона піднімала на сесіях, зустрічах. Мене дивувало, як швидко влада Естонії все вирішувала.
Я теж була на зустрічі з послом України в Естонії. Після цих зустрічей і обговорень з’явився волонтерський центр і групи у соцмережах “Друзі Маріуполя в Естонії”.
Це естонські волонтери, які організувались допомагати маріупольцям, що виїжджають в ЄС. До них ми часто звертаємось по допомогу, аби знайти нашим місце ночівлі.
У Талліні ми познайомилися з волонтерами організації “Рубікус”, мене додали до їх телеграм-чату, там вирішуємо багато питань.
Вдалося знайти навіть людей , які допомагають нашим українцям на шляху по території РФ. Чесно кажучи, мені досі важко сприймати допомогу від росіян, але ці люди дійсно ефективно працюють онлайн і навіть тричі за їхньою допомогою вже вдалося витягнути з тюрем наших маріупольців.
На жаль, поки що я не змогла знайти в Маріуполі людей, які зголосились би вивезти людей безкоштовно хоча би до Новоазовська. Проте, знайшла тих, хто з Новоазовська за гроші може довезти до Ростова. Далі я даю покрокові інструкції, як і куди рухатись. Майже завжди все виходить безкоштовно.
Так веземо людей до Естонії. Годуємо, даємо відпочинок, допомагаємо визначитись із подальшою країною, і допомагаємо дістатись до бажаної кінцевої точки. Там на місці зустрічають вже інші координатори.
Як підготуватись до виїзду з окупованої території
Ми особисто ніяк не готувались до виїзду з Маріуполя. Я мала надію, що ми ніколи не покинемо місто, ніколи. Я вірила, що до нашого підвалу зайдуть українські військові і скажуть: “Сьогодні День перемоги”. Але прийшли росіяни і вигнали нас.
В які країни їдуть українці через РФ
Кожна людина, сім’я, що ми прийняли, допомогли, скоординували ㅡ це особиста історія страждань. Це надважко. Люди поїхали в різні країни: Польща, Фінляндія, Швеція, Швейцарія, Німеччина, Чехія, Австрія, Португалія, Нідерланди, Бельгія, Румунія, Естонія, Латвія, Литва, Молдова, Словенія, Британія, США, Норвегія, Ірландія. Я маю зв’язок з українцями в цих країнах і орієнтуюсь, де яка ситуація з прихистком.
Зараз вже залишилось дуже мало країн, де ще є такі можливості і пільги для українців, як були в лютому й березні.
З великим потоком людей змінюються виплати, час очікування і реєстрації тимчасового захисту, скасовується безкоштовний проїзд.
Поки що зараз найкращі умови українцям пропонує Фінляндія. Та багато людей, які вибрались з окупації, через РФ та Європу їдуть в Україну.
Тому дуже важливо тим, хто планує евакуацію, не тягнути з рішенням. Ні про що не шкодувати. Переступити через страх. Нічого не боятись, бо в житті і в дорозі можна виправити все, крім смерті.
Найскладніше для мене ㅡ біль, який переслідує, його не забути. Весь час хочеться додому. І розумієш, що найкраща Європа ㅡ це таки наша Україна. Я намагаюсь усім показувати, що не варто скиглити і опускати руки. Коли розповідаю, що втратила все вже двічі ㅡ найчастіше у відповідь просто мовчать.
***
Нагадаємо, ми проаналізували варіанти, як можна виїхати до країн ЄС через Росію, та розказали про них. А якщо ви потребуєте допомоги з виїздом з окупації, зв’язатись з Наталею можна тут.
Читайте також: