Медик з Костянтинівки став військовим та рятував побратимів у Бахмуті, Мар’їнці й не лише: як він описує свій шлях (ВІДЕО)
“Еміль” з Костянтинівки до відкритого вторгнення працював на “швидкій” та мобілізувався у перші дні великої війни. Тепер він продовжує рятувати людей у лавах прикордонників. Разом з водієм він вивозив десятки поранених з міста Бахмут, коли там були найзапекліші бої. Розповідаємо про евакуацію поранених очима медичного санітара-земляка.
Історію військового опублікувала Державна прикордонна служба.
“Еміль” — військовий з Костянтинівки. Ім’я чоловіка не розкривають, але він розповів свою історію в армії. До повномасштабного вторгнення чоловік працював на місцевій швидкій допомозі.
“Я працюю на швидкій допомозі. У своєму рідному місті, де я навчався у школі та у медичному коледжі. Зараз ці будівлі знищені. Мене мобілізували з перших днів війни”, — ділиться костянтинівець.
Чоловік вперше взяв участь у бойових діях на другий місяць великої війни, коли опинився з побратимами в Мар’їнці.
“Найкраща — це наша бригада. Те, як ми спрацювались, особливо з водієм. Наш тандем — це коли треба швидко кудись доїхати, а твій водій знає всі дороги у місті. Він знає куди можна припаркуватися, щоб і ми залишились цілими, і наші хлопці, яких ми будемо евакуювати. Якщо ти знаєш тактичну медицину, то ти завжди зможеш себе врятувати та свого побратима, який поруч”, — каже прикордонник та санітарний інструктор “Еміль”.
Він разом з водієм Вадимом рятували також поранених українських військових у Бахмуті під час боїв за місто.
“Найстрашніше те, коли виїжджаєш і думаєш: хоч би автомобіль не вийшов з ладу або колеса [вціліли], які постійно пробивались. Звісно, я возив з собою не одну та не дві, а й три запаски, щоб швидко міняти колеса”, — згадує прикордонник та водій медичної бригади Вадим.
Під час запеклих боїв за Бахмут машини у місті довго цілими не залишались.
“Кожну годину ти бачиш нові й нові розбиті автівки на околицях. Бувало таке: тільки бачиш заїжджають у Бахмут на свіжому авто, а через годину-дві вони вже горять. Їх там не було, де сховати. Це тільки на свій страх та ризик я ставив автівку та сподівався, що я вийду з укриття, а вона ще ціла”, — згадує Вадим.
Медики за один раз у Бахмуті врятували 13 поранених військових
Попри все, з Бахмута все ж вдавалось рятувати не тільки поранених військових, а й машину.
“Найбільше за одну госпіталізацію [евакуювали] — 13 чоловік. Це коли ми виїжджали на район “літачка”, де гаражі. Там і дорога дуже погана, і обстріли постійні були. Це був чорний день”, — ділиться медик Еміль.
Машина медиків відслужила їм до останнього дня битви за Бахмут.
“Машина в нас була одна, яка вижила до останнього дня ротації. У нас є фото, що з нею зараз”, — каже Еміль.
“Душу рве, коли знайомі кричать від поранень”
За спогадами прикордонника, під час боїв у Бахмуті та після цього найважче — це бачити пораненими друзів та знайомих.Втім він тримається за те, що може допомогти іншим.
“Я допомагаю людям. Я це робив на швидкій допомозі та продовжую робити це на службі. Душу рве, коли хлопці, яких ти знаєш, поранені кричать. Потрібно якось брати силу волі в кулак та надавати допомогу. Всі хлопці, які потрапляли на наш медевак, всі вижили. Ті, що приїжджали до нас “200-ми” (вбитими, — ред.), то тут ми нічого не могли зробити. Тільки довезти їх до пункту, де можемо їх передати службі, щоб їх з честю поховали”, — з сумом розповідає “Еміль”.
Побратим медичного санітара каже, що часом доводилось бігати лінією фронту, щоб винести пішки поранених бійців ЗСУ.
“Я багато друзів своїх возив і коли ти бачиш друга свого, то дуже важко. Звісно молишся, щоб довезти його. Ти знаєш, що там твої побратими, їм погано. Якщо не ти — їм ніхто не допоможе. І це мотивує дуже. Були такі випадки, що неможливо під’їхати машиною, і доводилось мені йти з хлопцями та нести “300-их” (поранених, — ред.)”, — підсумовує Вадим.
Прикордонник Еміль про евакуацію поранених з Бахмута
Відео: Державна прикордонна служба
Нагадаємо, ми розповідали про військового-земляка, який був вчителем історії та отримав позивний “Зауч”. Бахмутянин Олександр до березня 2022 року працював у місцевій школі №7, тепер він мінометник. Зброю до рук взяв, аби цього не довелося робити його учням та синові. Він розповідав про оборону рідного Бахмута.
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.