“Ми всі бачимо, хто по нас стріляє, хто зруйнував наші будинки, хто забрав нашу роботу”. Інтерв’ю з головою ВЦА Зайцевого Володимиром Весьолкіним

Ми поспілкувалися з головою ВЦА селища Зайцеве Володимиром Весьолкіним. Розпитали про вибори у Зайцевому, нагальні проблеми та особисті погляди.

Вітаю, Володимире.

Володимир Весьолкін: Доброго дня.

Євгенія Тулаїнова: Спочатку короткий анонс. Ми розіб’ємо наше інтерв’ю на кілька блоків. Перший – це питання до Володимира Весьолкіна, як голови військово-цивільної адміністрації, від нашої журналістської команди. Другий –  питання до вас, як до звичайної людини. І завершимо все невеликим бліц-опитуванням. Тож розпочнемо.

Ви очолюєте військово-цивільну адміністрацію Зайцевого з 2016 року.   Селище знаходиться безпосередньо на лінії розмежування. Та попри це там все ж провели вибори Президента. Розкажіть, що знадобилось для їхньої організації у вас?

Володимир Весьолкін: По-перше, це самі приміщення дільничних комісій та окружної комісії. Враховуючи те, що на Майорську, окрім будівлі колишнього садочку, нічого більше немає, нам на зустріч пішли підприємці, які відновили колишнє кафе. По нормах будівля пройшла вимоги і з нашого подання ЦВК перереєструвала ОВК з будівлі міськвиконкому Горлівської міської ради в цю будівлю. Також дві дільниці, одна з яких була у школі в Зайцевому і зараз є укріпленням бойовиків, а інша була у будівлі Залізничного вокзалу Майорська, яка є теж не дуже вдалим місцем. Тому ми використали два поверхи, замінили там склопакети і у нас вийшли дуже гарні просторі дільниці.

Євгенія Тулаїнова: У вас до останнього були певні конфлікти з головою окружної виборчої комісії та складнощі з організаційними питаннями. Що переважило, щоб голосування все ж було організоване?

Читайте також: Без “свого” кандидата в бюлетені. Як в Зайцевому обирали Президента (фото, відео)

Володимир Весьолкін: У мене не було конфліктів з головою ОВК. Конфлікти з’явилися у представників кандидатів з головю ОВК і вони розповіли мені, що голова ОВК юридично є, а фактично не здійснює свої повноваження. Я з нею зв’язався, запропонував зустрітися і я їй пояснив для чого потрібно не тільки мені, а й мешканцям, і всій світовій спільноті побачити, що ми, як держава Україна, можемо проводити вибори в цьому місці. Ми впритул від окопів бойовиків провели дуже вдало вибори. Вони проходили як і потрібно, з 8-ї ранку до 20-ї години вечора. Ми показали, що держава може все зробити, якщо поставити собі таке за мету. Я до кінця так і не зрозумів, вони (члени ОВК, — ред) хотіли зірвати вибори, чи просто не хотіли працювати на цьому окрузі, враховуючи таку маленьку кількість виборців, які прийшли на дільниці, і які могли прийти на дільниці. Це було у першому турі десь 800 або 900  громадян. Все пройшло добре, вони, мабуть, вникли і почали працювати. Поставили умови. Сказали: “В Київ бюлетені везти не будемо, організовуйте транспорт, супровід, щоб у нас голова не боліла”. Все зробили, все було добре.

Євгенія Тулаїнова: На вашій виборчій дільниці голосували також люди з навколишніх селищ. Розкажіть з яких саме та як вони могли приїхати? Організовували підвіз чи вони їхали самостійно?

Володимир Весьолкін: Юридично у нас немає ніяких навколишніх селищ. Селища Жованка, Бахмутка, Піски-2 — це є саме селище Зайцеве. Це такі старі назви, які використовуються громадянами і досі. Враховуючи те, що центр окупований і в нас розірвано сполучення між собою, нам доводиться постійно з цією проблемою боротися, а саме — звертатися до перевізників, до міжнародних організацій, щоб вони нам допомагали якось врегулювати  рейси, хоча б два рази на тиждень: до Бахмута за покупками, у лікарню, по особистих справах. Тому ми також зверталися до двох підприємців, які здійснюють підвіз громадян до КПВВ з інших міст по допомогу. Таким чином, у нас у другому турі була маленька проблема – один великий автобус зламався, а так у нас все пройшло добре. Всі, хто хотіли, проголосували.

Євгенія Тулаїнова: Вибори – це все ж масовий захід, якщо можна так назвати. Якось додатково забезпечували безпеку для людей, тому що територія така, що потребує цього?

Володимир Весьолкін: У нас максимум за 50 кроків від будівлі було обладнане бомбосховище доволі якісне. Також були повністю закриті вікна першого поверху мішками з піском, наполовину закриті вікна другого поверху, була світлоізоляція.

Євгенія Тулаїнова: Волевиявлення – один зі шляхів продемонструвати чого люди очікують від влади. В першому турі на дільницях в Зайцевому більшість голосів отримав Юрій Бойко. Кандидата, який пропонував знову дружити з Росією, а напередодні голосування навіть їздив в Москву для бесіди з Мєдвєдєвим. Як представник влади на місцях, наскільки ви відчуваєте, що люди налаштовані проросійськи?

Володимир Весьолкін: Мені боляче про це навіть думати. Я в них питаю: “Чому так?”. Юрій Бойко — горлівчанин, він жодного разу не приїхав до нас, не спитав, як у нас справи. Приїжджали будь-які кандидати, політики і депутати Верховної Ради, а він жодного разу не був в межах міста Горлівка і на околицях його. Вони якось опускають очі, не відповідають.

Євгенія Тулаїнова: Тобто у людей немає якогось пояснення, чому вони обрали саме цього кандидата?

Володимир Весьолкін: Пояснення жодного немає. Говорять: “Просто він — наш”, як колись про Януковича говорили.

Євгенія Тулаїнова: Тобто люди не бояться, що може повторитися історія як з Януковичем?

Володимир Весьолкін: Розумієте, люди, які мали можливість змінювати свою думку, вони змінили її, вони побачили, що дала так звана “русская весна”. Вони побачили, що їх обманювали і втягнули у військовий конфлікт. Вони щиро кажуть: “Так, ми хотіли дружити з Росією і можливо навіть бути її частиною, але тепер ми розуміємо — ні”. Таких мешканців дуже багато. Але, як показали вибори, є дуже багато і інших, які не хочуть змінювати свою думку. Вони як були радянськими людьми, так ними і залишаються.

Євгенія Тулаїнова: Як люди налаштовані стосовно української армії? Як вони її сприймають?

Володимир Весьолкін: Вони її називають “нацики” і “укропи”, але це  в них не лайка, а просто випрацювалося у них таке. Люди військовим яєць дадуть, хлопці привезуть консерви.

Євгенія Тулаїнова: Якогось негативу до української армії немає?

Володимир Весьолкін: Ні. Але є окремі громадяни, які показують свою ненависть до хлопців, до солдатів. Це поодинокі випадки.

Євгенія Тулаїнова: Який спосіб спілкування ви обираєте з цими людьми, які відверто проти української армії?

Володимир Весьолкін: До мене вони не можуть звертатися з якимись проханнями, що виходять за межі моїх обов’язків. Я їм кажу, що все, що стосується моїх обов’язків — будь ласка, все, що більше — до мене не підходьте. Ми всі бачимо, хто по нас стріляє, хто зруйнував наші будинки, хто забрав нашу роботу.

Євгенія Тулаїнова: Чи намагаєтесь ви або ваші співробітники показувати людям де з російського телебачення для них звучать фейки?

Володимир Весьолкін: Вони самі на загальних зборах, на розподілі або реєстрації гуманітарної допомоги, спілкуються, обговорюють всі ці моменти між собою. Кожен озвучує свою думку. Є така проблема, що дуже багато мешканців їздить туди, на окуповану територію, тому що там мають рідних. Тому вони всі знають: якщо тут сказати щось негативне на Президента, на наші Збройні Сили, їм за це нічого не буде. Але ті, що їздять туди і мають нашу позицію, вони все одно серед своїх односельчан не висловлюють свою позицію щиро, тому що бояться, що ті ж самі наговорять на них на “тій стороні”, розкажуть про них якоїсь брехні.

Євгенія Тулаїнова: А все ж таки часто люди дивляться російське телебачення або телебачення бойовиків?

Володимир Весьолкін: На Майорську дивишся на 5-поверховий будинок і майже в кожній квартирі дві антени. Одна до Горлівки повернута, друга — до Торецька. Вони приймають і ті, і ті канали. Така практика майже в кожній квартирі.

Євгенія Тулаїнова: Гучною темою зараз є спрощення процедури отримання російського громадянства для мешканців Донеччини та Луганщини. Наскільки вам відомо, як цю новину сприйняли жителі вашої громади?

Володимир Весьолкін: Їм це не потрібно. Вони до цього холодно відносяться. Коли міняли АТО на ООС, тоді дуже багато проведено було роз’яснювальної роботи. Люди йшли з питаннями, хвилювалися стосовно того, що буде. Були фейки з “тієї сторони”, що військові мають право забирати будинки. Цього всього немає, бо все прописано у наказі головнокомандувача. Я їм роздруковував, роздавав у всі гуманітарні штаби у кожному населеному пункті, де чітко написано, що лише за згодою власника приватне житло може використовуватися військовослужбовцями.

Читайте також: В Росії видаватимуть паспорти для жителів ОРДЛО за спрощеною процедурою

Євгенія Тулаїнова: Ви сам родом з Горлівки, можливо у вас там є якісь знайомі, які зараз знаходяться на непідконтрольній території, що вони про це думають?

Володимир Весьолкін: Вони сміються і кажуть, що дурним знову цукерку показують і вони все сподіваються.

Євгенія Тулаїнова: Ви вважаєте, що це більше популізм, весь цей указ?

Володимир Весьолкін: Особисто я вважаю, що це стимулювання людей, які ще довіряють Росії. Не більше.

Євгенія Тулаїнова: Чи проводите ви якусь роз’яснювальну роботу?

Володимир Весьолкін: У нас дуже гарно працює сарафанне радіо. У нас є одна показова родина, яка збирає гроші, щоб поїхати з Росії, куди вони переїхали на початку війни, на Урал. Вони отримують пенсії 8-9 тисяч російських рублів кожен. У них витрати на дрова в рік — це 100 тисяч рублів. Одна пенсія повністю йде на дрова. Тому всі знають, які там пенсії, які там ціни, як там живеться і вони вже в казки не вірять.

Євгенія Тулаїнова: Селище Зайцеве на цей час – це кілька житлових вулиць, де майже на кожних воротах висить табличка “відновлено за рахунок якогось фонду”. Наскільки активно ваше селище відновлюється і як багато помешкань потребують ремонту?

Володимир Весьолкін: Майорськ (частина с.Зайцеве, – ред.) дуже гарно відновлюється. Протягом осені  2018 року відновили 58 дахів приватних будинків. Всі, у кого були документи на будинки, всім зробили. Залишилися лише ті будинки, де відсутні документи власника. Ми не можемо зовсім відновлювати будинки в Жованці(частина с.Зайцеве, – ред.), це для нас біда. Міжнародні організації хочуть допомогти, але це неможливо. Там кулі летять вдень, а у сутінках починаються обстріли по позиціях. Позиції знаходяться на колишніх житлових вулицях. І воно все летить і по вулицях, і по будинках.

Євгенія Тулаїнова: Скільки людей виїхали після того, як почалася війна?

Володимир Весьолкін: До війни разом з Майорськом, який до нас приєднали, мешкало не менше 3 тисяч громадян. Зараз мешкає тисяча.

Євгенія Тулаїнова: В нинішніх умовах, які першочергові завдання зараз стоять перед військово-цивільною адміністрацією?

Володимир Весьолкін: Завдання у нас одне — забезпечити життєдіяльність та дотримання Конституції та законів на цій території.

Євгенія Тулаїнова: Є щось нагальне? Водопостачання, світло чи ще щось?

Володимир Весьолкін: Так, зараз спілкувався з Карітасом (благодійний фонд, – ред.). Пропоную зібрати всі міжнародні організації, які працюють у нашому селищі для того, щоб прокласти водопровід в населений пункт Бахмутка. Якщо ми разом складемося, в тому числі компанія “Вода Донбасу”, яка здійснює водопостачання, то ми можемо прокласти водогін, всім це буде не дорого коштувати. В Бахмутку вода приходила іншим водогоном з Горлівки, він зараз повністю перекритий. Він закритий саме в окупованій частині селища Зайцеве, і ми не отримуємо по ньому води.

Євгенія Тулаїнова: Ви вважаєте, що КП“Вода Донбасу” зможе якось посприяти будівництву цього водогону? У них великі борги і зараз взагалі є проблема водопостачання по Донецькій області.

Читайте також: Мешканці Донеччини залишаться з водою. ДонОВЦА авансом заплатить за них, — віце-прем’єр-міністр

Володимир Весьолкін: Ми не кажемо, що вони повинні витрачати кошти. Від них потрібно спроектувати схеми, як правильно підключити, проконтролювати. Міжнародники дають все  — від матеріалів до пального. “Вода Донбасу” лише задіє свою техніку і робочі години своїх працівників.

Євгенія Тулаїнова: Лише нещодавно у Зайцевому з’явилось відділення Ощадбанку. Наскільки це важливий об’єкт?

Володимир Весьолкін: Для нас це було на рівні виборів. Я за це бився (сміється, — ред). Витрати, майже всі, 80%, лягли на підприємців, які зробили ремонт і надали майже готове приміщення для Ощадбанку. Зараз вони працюють над тим, щоб поруч відкрити аптеку, магазин. Це добре і для підприємців, і для нас як мешканців. За півтора роки підприємці створили 6 робочих місць, за рахунок Ощадбанку три мешканці селища працевлаштувалися.

Читайте також: Неподалік КПВВ “Майорське” відкрили відділення “Ощадбанку” (ФОТО)

Євгенія Тулаїнова: Наскільки ці робочі місця важливі в селищі?

Володимир Весьолкін: Є робота людям середнього віку. Це вже є сенсом залишатися на місці.

Євгенія Тулаїнова: Крім Ощадбанку, де ще можна працювати в Зайцевому?

Володимир Весьолкін: Дуже багато людей працевлаштувалися самостійно. Вони носять по автомобільній черзі на КПВВ чай, каву, пиріжки, обіди. Це працює і це нормально. Якщо є така можливість чи потреба, то люди купують.

Євгенія Тулаїнова: Як жителі Зайцевого відреагували на відкриття цього відділення Ощадбанку?

Володимир Весьолкін: Це ж надія на повернення до нормального життя. Це місце, до якого можна пройтися, поспілкуватися.

Євгенія Тулаїнова: Повернемося знову до води. Зараз є питання із водопостачанням в Донецькій області через борги “Води Донбасу”. Чи впливає це на ваше селище. Якщо так, то як саме?

Володимир Весьолкін: Ні, на радість. У нас проблеми бувають тоді, коли у сірій зоні пориви. Ми і місто Торецьк від цього страждаємо. У нас водопостачання, як і газопостачання немає.

Євгенія Тулаїнова: Що ви, як керівник, хотіли б втілити з інфраструктурних проектів в найближчий час?

Володимир Весьолкін: Водогін однозначно. У нас є дві проблемні дороги, ми їх не можемо будувати за бюджетні кошти. Ми не маємо права отримувати дотацію чи субвенцію на кошти з обласного бюджету, тому що у нас немає меж селища. Ми не можемо скласти паспорти цих доріг і прийняти собі на баланс.

Євгенія Тулаїнова: За даними ОБСЄ, з 2014 року на Донбасі на мінах підірвались більше 200 людей. Наскільки висока загроза від них в Зайцевому? Чи багато там замінованих територій?

Володимир Весьолкін: Дуже багато. Лінія зіткнення проходить по самому селищу. У 2017 році молодий хлопець загинув, підірвавшись на розтяжці. Тому для нас це велика проблема, ще й тому, що є пайові землі людей, які простоюють вже п’ятий рік. Вони служать лінією оборони.

Читайте також: За 5 років війни на Донбасі на мінах підірвалися більше 200 людей. 56 загинули, — ОБСЄ

Євгенія Тулаїнова: Як працюєте з населення в питаннях мінної безпеки?

Володимир Весьолкін: По цим питанням дуже гарно працюють міжнародні організації. Проводять тренінги, розставляють таблички. Скажу відверто, що ВЦА лише нагадує про це на зустрічах громадян, не більше того.

Євгенія Тулаїнова: Хотіла б перейти до питань більше особистих, до Володимира Весьолкіна – просто людини, в першу чергу. Ви досить активно підтримали Петра Порошенка на цих виборах. Та переміг його опонент Володимир Зеленський. Як ставитесь до цього майбутнього Президента?

Володимир Весьолкін: Я думаю, що нічого поганого не станеться. Володимир Зеленський відверто каже, що ми тримаємо оборону, знаємо, хто наш ворог. Він так говорить і мене це заспокоює. Як буде далі — побачимо.

Євгенія Тулаїнова: На Донеччині на виборах у другому  переміг Володимир Зеленський. Ви спілкувалися з людьми? Чого вони чекають від цього президента, чому вони за нього голосують?

Володимир Весьолкін: У нас 70% мешканців — це 60+. Тому вони дивляться телевізор, дивляться той серіал, дивляться ту брехню, яка йшла на чинного Президента. Воно зробило свою справу за два-три роки.

Євгенія Тулаїнова: Чого чекаєте від нової влади?

Володимир Весьолкін:  Я чекаю такої ж жорсткої політики до агресорів, я чекаю закон про колабораціонізм, це для мене дуже важливо і принципово. Тому що я розумію, що колись повернуться ті території, і ті мешканці, які мають проросійський погляд на життя, вони будуть далі заважати Україні розвиватися в європейському напрямку.

Євгенія Тулаїнова: Ми вже бачили приклади, як при зміні влади вас спробували відсторонити, а тоді повернули. Чи є зараз якась загроза вашому  керівництву? Чи все досить стабільно?

Володимир Весьолкін: Я не знаю. Я не боюся втратити цю роботу. Це лише моя улюблена справа. Для того, щоб годувати родину в мене є всі підприємницькі задатки і я ніколи не пропаду.

Євгенія Тулаїнова: Керівництво селищем на лінії розмежування – це ряд викликів перед будь-яким управлінцем. Що вас спонукає залишатися в такому небезпечному місці у такий непростий і нелегкий час?

Володимир Весьолкін: Я півтора роки прожив у Києві. Воно (місто, — ред.) красиве, багате, але оці черги, затори, чужі люди… Тут я їду і пів Бахмута зі мною вітається.

Євгенія Тулаїнова: Яка надмета для вас на цій посаді?

Володимир Весьолкін: Це перемога і відновлення селища. Ми суто козацьке селище, засноване запорізькими козаками. Тому в мене є така ціль: посадити на 2 гектарах землі горіховий сад, хочу з будинка побудувати етно-дворик.

Євгенія Тулаїнова: Чим найбільше пишаєтесь із власних досягнень, як голови ВЦА?

Володимир Весьолкін: Я не знаю, в мене немає таких.

Євгенія Тулаїнова: За що вам соромно, як керівнику?

Володимир Весьолкін: Соромно мені за Жованку, що я нічого не можу зробити, щоб мешканці отримали житло.

Євгенія Тулаїнова: Пропоную  більш творче питання: за останні роки в прокат вийшло кілька фільмів українського виробництва про Донбас. Які з них вам сподобались?

Володимир Весьолкін: Ми всі ходимо в кінотеатр і всі прем’єри дивимось. Дивилися ми “Аеропорт” і “Донбас”. Ну що про “Донбас” скажу, я був здивований. Чомусь не показали людей, які допомагають розвідці, Збройним Силам, які просто ночами розклеюють там листівки, ризикуючи власним здоров’ям. Цей фільм не дуже приємно було дивитися.

Євгенія Тулаїнова: Як думаєте, чи будете розповідати про цю війну своїм онукам?

Володимир Весьолкін:  Однозначно буду розповідати. Щоб вони не повторювали помилки, і щоб знали, що Росія — це відвертий ворог українського народу.

Євгенія Тулаїнова: До війни ви були бізнесменом та селищним головою, ким хотіли б бути після неї?

Володимир Весьолкін: Мені садочок горіховий, етно-хуторочок зі свого двору зробити і все.

Євгенія Тулаїнова: І перейдемо до завершального етапу нашого інтерв’ю: коротке бліц опитування.

Закон про державну мову: потрібен чи ні?

Володимир Весьолкін: Я тільки за.

Євгенія Тулаїнова: Жінки-генерали. Чи потрібні вони Україні?

Володимир Весьолкін: Я вважаю, що жінки на війні не потрібні.

Євгенія Тулаїнова: Сподівання та очікування: Як скоро ми побачимо український прапор над Горлівкою та Донецьком?

Володимир Весьолкін: Я чітко розумів: якщо переможе Петро Олексійович, російські “брати” не витримають ще 5 років. Зараз я трохи не розумію. Якщо буде у Володимира Зеленського така ж позиція як і у Петра Олексійовича, то все буде добре.

Євгенія Тулаїнова: Дякую вам за цікаву розмову. Я ж нагадаю, що ми спілкувалися з головою ВЦА селища Зайцеве Володимиром Весьолкіним.