Як оживити міста та громади після війни? Що робити з адміністративними руїнами, зневірою людей і порожніми вулицями? Деякі прифронтові громади шукають відповіді на ці запитання у “Школі відновлення громад” уже зараз. І готують та навчають кадровий резерв.
Поки місто залишається під окупацією, у Бахмуті вже мріють про новий мікрорайон “Ювілейний” з ліфтами у двоповерхових будинках, готують технічні завдання для сортування завалів і шукають підрядників для розмінування. Територія, яку треба очистити від мін, сягає 436 квадратних кілометрів. А ще — понад 11 мільйонів тонн будівельного сміття.
“Масштаби руйнувань і масштаби розмінування, які ми маємо провести на території, вражають і донорів, і інвесторів, і компанії, які займаються такими процесами”, — розповів заступник керівника Бахмутської міської військової адміністрації Олександр Марченко на другій міжнародній конференції ReBuild Ukraine-2023 у Варшаві.
У планах також відновити дороги, систему водопостачання, електрику, мобільний зв’язок, лікарні, школи та культурні установи. Створити умови для бізнесу і залучення інвесторів.
У міській раді додають: громада — це “чистий аркуш”, і саме зараз можна створити сучасне, безпечне, економічно активне місто.
Відновлення зруйнованих міст часто розглядають як процес, що починається після завершення бойових дій. Але для громад, які пережили окупацію або залишаються на лінії фронту, це питання не відкладене в майбутнє — це вже частина сьогодення. Саме для таких громад і з’явилася ініціатива “Школа відновлення громад” — освітній проєкт, що допомагає готуватися до швидкого повернення до повноцінного життя після деокупації.
Ідея “Школи відновлення громад” виникла ще у 2022 році серед представників Маріуполя. Попри евакуацію, вони першими почали створювати стратегічні плани для повернення міста до життя. До ініціативи долучилася Асоціація міст України — так з’явився проєкт, до якого запросили представників майже сотні громад.
“Поки військові боронять нашу країну, ми, муніципалітети (місцеві органи влади), працюємо в умовах евакуації. Ще у 2022 році Маріупольська міська рада розпочала розробку стратегічних планів швидкого відновлення міста. Це дозволить у разі деокупації уникнути паніки та оперативно запустити комунальні підприємства,” — розповідає членкиня проєкту “Школа відновлення громад” Олена Парамонова.
Початково школа мала відібрати для участі лише 20 громад, однак кількість охочих виявилась значно більшою. У результаті участь у першому потоці взяли 97 громад з різних областей України.
“Ми отримали понад сто заявок і зрозуміли, що запит набагато більший, ніж очікували. Відбір був дуже уважний: ми просили громади написати мотиваційний лист, вказати, хто саме буде брати участь, і чи є в команді ключові особи — міський голова, його заступники, профільні фахівці. Це важливо, бо наша мета — не просто поділитися знаннями, а зробити так, щоб їх одразу почали використовувати на практиці”, — каже Парамонова.
Під час навчання учасники працюють над так званим профілем громади. Це документ, де є інформація про населення, інфраструктуру, потенційні виклики, потреби жителів громади й бачення її розвитку після деокупації. Він має допомогти швидко запустити ключові процеси після повернення територій під контроль України.
“Це не просто формальна вправа. Профіль громади — це база для відновлення. Завдяки йому ми розумітимемо, скільки людей повернулося, які є потреби в житлі, медицині, соціальній підтримці. Його можна одразу використовувати в роботі з донорами, державними структурами, для залучення ресурсів”, — пояснює Парамонова.
До навчання долучилася й команда з Бахмута. У своєму профілі учасники представили бачення майбутнього громади, цілі та пріоритети у процесі відновлення. Передбачили й підтримку ветеранів після повернення з фронту. Цей підхід відзначили фахівці програми, а сама команда отримала сертифікати про проходження навчання.
“Без самих бахмутян відбудова не матиме сенсу”, — кажуть у громаді. Після звільнення територій місцевих жителів планують залучати до ухвалення рішень, обговорень, робочих груп і волонтерських ініціатив. Для цього передбачене відкрите інформування, консультації з громадськістю та гуманітарна підтримка. Консультації з бахмутянами вже провели у 15 містах України.
Навчання відбувається не лише онлайн — центри “Школи відновлення громад” відкрилися у Києві, Львові та Дніпрі. Тут проходять тренінги, консультації з експертами й робота над грантовими заявками.
“Ми прагнули створити простір, де громади можуть навчатися не лише онлайн, а й обмінюватися досвідом наживо. Це місце, де вони можуть розповісти про свої виклики, почути, як інші з ними справляються. Ми також надаємо підтримку з оформленням грантових заявок, пошуком ресурсів, написанням планів реконструкції”, — пояснює членкиня проєкту “Школа відновлення громад” Олена Парамонова.
Крім того, учасники їздили до Бучі — побачити, як громада організувала відновлення після деокупації, та ознайомитися з роботою Центру життєстійкості — простору, де можна отримати психологічну допомогу, зарядити телефон чи просто поговорити. Цей досвід, зазначає співрозмовниця, дав учасникам мотивацію на роботу для майбутнього своїх громад.
Прикладом для наслідування стають і громади, які залишаються в окупації, але не припиняють роботу. Серед таких — Маріупольська. Місто підтримує десятки тисяч людей у різних містах України через мережу “ЯМаріуполь”, надаючи гуманітарну, правову та психологічну допомогу. Цей досвід передають іншим громадам у рамках Школи.
“Місто стало одним із перших майданчиків для створення системної гуманітарної підтримки. Завдяки мережі центрів “ЯМаріуполь”, яка сьогодні працює в десятках міст України, ми змогли підтримати понад 65 тисяч родин. Ми не лише допомагали з гуманітаркою — ми зберегли зв’язок громади, комунікували, надавали психологічну, правову підтримку”, — говорить Олена Парамонова.
6 квітня у Києво-Могилянській академії учасники “Школи відновлення громад” представили напрацьовані плани відновлення — це стало підсумком кількамісячного навчання. Громади презентували власні стратегії швидкої адаптації після деокупації, а найперспективніші з них отримають подальшу підтримку для реалізації.
“Ми вже бачимо перші успішні кейси. Деякі громади розробили комплексні плани відновлення, які включають не лише відбудову житлового фонду, а й створення центрів підтримки внутрішньо переміщених осіб, соціальні програми для ветеранів, а також стратегії розвитку місцевого бізнесу. Саме це і є нашою головною метою — навчити громади працювати стратегічно та будувати стійкіші й ефективніші міста”, — пояснює Олена Парамонова.
Аби втілити задумане, потрібні фахівці. Їх активно готують: лише в Донецькій області для кадрового резерву вже відібрали 793 людей, готових працювати на звільнених територіях — у владі, послугах, інфраструктурі. Такі дані навели у дослідженні, яке підготували за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Уже незабаром стартує другий етап “Школи відновлення громад”. Організатори обіцяють додати нові теми — зокрема, про фіксацію збитків і міжнародні механізми відшкодування.
“Програма зміниться з урахуванням запитів громади, в тому числі з додаванням модулів, які покривають важливі питання, такі як фіксація злочинів, заповнення [заяви до] Міжнародного реєстру збитків і обрахунок збитків, а також підготовка громад до роботи в умовах відновлення”, — говорить Олена.
Раніше ми розповідали про маріупольську громадську організацію “Рада жінок Донеччини”, що з 2015 року підтримувала жінок і дітей, постраждалих від насильства. Згодом вона розширила діяльність, а після повномасштабного вторгнення вже третій рік працює на Закарпатті, допомагаючи жінкам.