Оцифрувати архіви знищених міст хочуть у Центрі міської історії. Жителям Маріуполя, Бахмута, Сєверодонецька та інших тимчасово окупованих та понічевених населених пунктів пропонують надсилати фотографії із сімейних архівів, аби оцифрувати їх і так зберігати історію. Які фото шукають, де їх показуватимуть та як долучитись — розповідаємо у матеріалі.
Про проєкт “Місто у валізі: врятовані (сімейні) архіви” Вільному радіо розповіла координаторка проєкту Катерина Філонова.
Організували його Центр міської історії та Маріупольський краєзнавчий музей у співпраці з Університетом Сент-Ендрюса та Національним університетом “Острозька академія” за підтримки міжнародних спонсорів.
До участі у проєкті запрошують жителів Маріуполя, Бахмута, Сєверодонецька й інших зруйнованих росіянами населених пунктів.
Історики прагнуть зібрати якомога більше фото, адже ті зберігають інформацію про минуле, розповідають унікальні історії, відображають традиції, обряди та щоденне життя певного часу й місця.
Надсилати на оцифрування можна фото сімейних свят, робочих і шкільних днів, краєвидів мікрорайонів, природи, важливих будівель і рідного дому.
“Чому фокус саме на сімейні архіви з цих міст, крім того, що міста зазнали урбіциду (знищення міста, насильство над містом — ред.)? Це те, що центр міської історії давно і послідовно працює з історією повсякдення, це не тільки про місто, а й про людей, про спосіб життя у ньому”, — пояснює Катерина Філонова.
Які фото можна надіслати для архіву:
“Надсилати можна паперові фото, негативи, відео- та кіноплівки. Фахівці центру міської історії можуть оцифрувати будь-який матеріал. Усі зібрані та опрацьовані фотографії будуть архівовані та доступні на сайті Міського медіаархіву Центру міської історії із можливістю подальшого використання дослідниками, митцями та зацікавленими особами. Права на оцифровані фотографії залишаються у власників. Міський медіаархів зберігає лише оцифровані зображення та надає доступ до файлів лише за згодою власників. Матеріали передаються на оцифрування, а потім повертаються власникові. Відбір та опис колекцій робитимуть фахівці (у т.ч. Маріупольського краєзнавчого музею) у співпраці з власниками, ми зацікавлені у найкращому описі колекцій”, — розповідає Катерина Філонова.
В Медіаархіві центру історії вже зібрані десятки тисяч об’єктів і понад сотню колекцій підприємств, установ та звичайних родин. Переглянути фото можна за посиланням.
В рамках попереднього проєкту “Роз/архівування пост/індустрії” оцифрували плівки з фонду Маріупольського краєзнавчого музею.
“Це зображення, які раніше ніхто не бачив, і які зараз, після втрати колекцій музею, лишаються доступними”, — пояснила Катерина Філонова.
В колекції також і фото з сімейного архіву Катерини, який ілюструє життя Краматорська у 20 ст.
“Ілюстративне фото на сайті проєкту, до речі з мого сімейного архіву. Він теж є на сайті і містить 80 фотографій. Добираючи фотографії, намагалася показати побут в Краматорську та процес урбанізації через життя однієї родини з 1930-х до кінця 1980-х”.
Збиратимуть фото до лютого 2024 року. Надіслати їх можна на адресу: Центр міської історії (вул. Богомольця 6, Львів 79005 або Новою Поштою — адресу відділення повідомлять додатково).
Якщо у вас виникнуть питання, звертайтесь за телефоном: 0953869645 або: [email protected] (Катерина Філонова).
Нагадаємо, раніше ми розповідали, які експонати вдалося врятувати з музеїв Донеччини.